Постанова Львівський апеляційний суд № 450/1615/18

Справа № 450/1615/18 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М. Провадження № 22-ц/811/3482/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді - Шандри М.М. суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В. секретаря: Скакун І.А. за участю:представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , прокурора - Панькевича Р.В., представника Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - Шмотолохи О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури № 2, поданої в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова та стягнення коштів, ВСТАНОВИЛА: Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до суду з позовом про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова та стягнення коштів. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 11.04.2014 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за № ЛВ083140990740 зареєстровано декларацію ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (замовника будівництва) про початок виконання будівельних робіт на 4 квартирний житловий будинок із знесенням існуючого житлового будинку по АДРЕСА_1 . 26.05.2015 у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за № ЛВ143151460271 зареєстровано декларацію про готовність вказаного об`єкта до експлуатації. Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідачами не було укладено договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Львова та не сплачено коштів пайової участі до місцевого бюджету. Обов`язковість пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту передбачена Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положенням про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 03.04.2008 № 1697. Зазначав, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання, прямо передбаченого чинним законодавством. Невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (господарський договір - договір, що укладається на підставі правого акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, де сторонами є господарюючі суб`єкти). Враховуючи викладене та зважаючи на те, що такі дії відповідачів є істотним порушенням чинного законодавства і суперечать інтересам держави, оскільки призводять до ненадходження коштів до бюджету, що в свою чергу унеможливлює повноцінне фінансування створення і розвитку інфраструктури м. Львова, Львівська місцева прокуратура № 2 Львівської області, перевіривши законність у сфері дотримання містобудівного законодавства, зокрема щодо повноти та своєчасності сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, звернулася до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. З урахуванням терміну здачі об`єкта в експлуатацію, позивач просив стягнути з відповідачів прострочене грошове зобов`язання зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Львова у розмірі 201 019 грн 66 коп. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року позовну заяву керівника Львівської місцевої прокуратури № 2, поданої в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, задоволено. Визнано укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради у запропонованій позивачем редакції. Договір про пайову участь №______від «_______» __________2017 року Будівництво чотириквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючого житлового будинку (повна назва об`єкта та його адреса) Департамент економічного розвитку Львівської міської ради в особі директора департаменту Кулинич Ірини Вікторівни, (посада, прізвище, ім`я та по батькові) що діє на підставі положення з однієї сторони та фізичних осіб, названий у подальшому Замовник, в особі (зазначення повноважень) ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (посада, прізвище, ім`я та по батькові) що діє на підставі паспортів (серія НОМЕР_1 виданий Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області від 24.09.2002 року, серія НОМЕР_2 виданий Пустомитівським РВ ГУМВС України у Львівській області від 19.02.2010 року, серія НОМЕР_3 виданий Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області від 29.09.2005 року, серія НОМЕР_4 виданий Пустомитівським РВ ГУМВС України у Львівській області від 18.03.2011 року,) (зазначення повноважень) з другої сторони уклали цей договір про викладене нижче:

1. Предмет договору 1.1.Замовник зобов`язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором. 1.2.Адреса і вид об`єкта містобудування, будівництво якого здійснює Замовник: АДРЕСА_1 . Зобов`язання Замовника 2.1. Здійснити будівництво об`єкта містобудування відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил та інших нормативних вимог у терміни: Початок «буд. розп.» Завершення «буд. заверш.» 2.2. Сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі: Двісті одна тисяча дев`ятнадцять гривень, 66 коп. (201 019,66 грн.) (сума прописом) розрахунковий рахунок № 31511921700002 код платежу 24170000 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач: міський бюджет м. Львова 2.3. У разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайового внеску Замовника коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку. 2.4. Забезпечити виконання відповідних технічних умов та зовнішнього благоустрою до введення об`єкта в експлуатацію. 2.5. Дотримуватися під час будівництва вимог правил благоустрою і утримання території м. Львова згідно з чинним законодавством України. 3.Відповідальність сторін Сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов`язань у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України. Примітка: у випадку зміни техніко-економічних показників об`єкта розмір пайового внеску буде відкоригований за фактичними техніко-економічними показниками та діючим показником опосередкованої вартості на час проведення перерахунку. 4.Юридичні адреси сторін Департамент економічного розвитку: м. Львів, пл. Ринок, 1 Замовник: АДРЕСА_2 (адреса та розрахунковий рахунок) Департамент економічного розвитку Замовник: ___________ ( ОСОБА_1 ) ___________ ( ОСОБА_5 ) ___________ ( ОСОБА_3 ) ___________ ( ОСОБА_4 ) Директор____________ ( Кулинич І. В. ) (посада, прізвище, ім`я та по батькові) Розрахунок пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 при будівництві чотириквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючого житлового будинку (декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 26.05.15 № ЛВ143151460271) Загальна площа будинку - 602,20 кв. м. Будівництво: 1.В = 602,20 кв.м. х 10 699,0 грн. = 6 442937,80 грн. 2.Коефіцієнт, що враховує соціально-економічну важливість об`єкта Кс= 1,2 (житлове будівництво) 3.Коефіцієнт зональний Кз = 1,3 (зона № 24) Розмір пайового внеску - Р = 6 442937,80 х 0,02 х 1,2 х 1,3 = 201 019,66 грн. Примітка: Розрахунок проведений: 13.11.2017 р.: -відповідно до ухвали міської ради від 03.04.2008 р. № 1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова» (зі змінами); -показник опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області станом на 01 жовтня 2017 р становить - 10 699,0 грн/кв.м (наказ Мінрегіонбуд від 06.11.2017 № 291); -у випадку зміни техніко-економічних показників об`єкта розмір пайового внеску буде відкоригований за фактичними техніко-економічними показниками та показником опосередкованої вартості спорудження житла затвердженим на дату проведення перерахунку. Директор департаменту економічного розвитку І. Кулинич Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - 201 019 грн. 66 коп. пайової участі на розвиток інфраструктури м. Львова. Судові витрати стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівської місцевої прокуратури № 2 в сумі - 4 777 грн 29 коп. судового збору. Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, відповідно до п.4 ч.4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент введення будівництва в експлуатацію) до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів. Відповідачі (замовники будівництва) збудували будинок самостійно, без залучення будівельних організацій, з метою спільного проживання у ньому, площею 602,2 м.кв. Загальна площа, з розрахунку на одного замовника, не перевищує 150,55 кв.м. Отже, на думку апелянта, відповідачі не повинні залучатися до участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Крім цього, апелянт не погоджується з визначеним позивачем розміром пайового внеску, розрахованим з використанням показника опосередкованої вартості спорудження житла у м. Львові відповідно до п.3.2 Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, внаслідок чого розмір пайового внеску необґрунтовано завищений - 201 019,66 грн. Вважає, що розмір пайового внеску слід розраховувати виходячи з кошторисної вартості будівництва, зазначеної у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 26.05.2015 і який згідно його розрахунків має становити 26 814,53 грн. Також зазначає, що відображений у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду та визнаний судом укладеним Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, не містить такої істотної умови, як строк (графік) сплати відповідачами пайової участі, а тому є нікчемним. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. 10.02.2021 Львівська місцева прокуратура №2 подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому зазначає, що доводи апелянта про відсутність правових підстав щодо сплати пайового внеску, з посиланням на п.4 ч.4 ст. 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є безпідставними, оскільки збудований відповідачами будинок є чотирьохквартирним, і, відповідно, згідно з Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є багатоквартирним та не відноситься до індивідуальних (садибних) будинків. Зазначає, що відповідачі не зверталися до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо проведення розрахунку пайового внеску та укладення договору про пайову участь при будівництві чотириквартирного будинку. Замовником не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту. У зв`язку з цим, позивачем було взято за основу не кошторисну вартість із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, а показник опосередкованої вартості 1 кв.м відповідно до ухвали ЛМР від 03.04.2008 №1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної соціальної інфраструктури м. Львова». Відносно доводів апелянта щодо нікчемності договору про пайову участь через відсутність у ньому умови про строки виконання зобов`язання, прокуратура зазначає, що строк сплати пайового внеску визначено моментом звернення Департаменту економічного розвитку ЛМР з вимогою про таку оплату. При цьому сплата пайового внеску на вимогу кредитора не суперечить положенням цивільного законодавства, а отже не може жодним чином впливати на дійсність (нікчемність) правочину. У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Прокурор Панькевч Р.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, викладених у відзиві на скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом установлено, що 11.04.2014 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за № ЛВ083140990740 зареєстровано декларацію ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (як замовника) про початок виконання будівельних робіт на 4 квартирний житловий будинок із знесенням існуючого житлового будинку по АДРЕСА_1 . 26.05.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за № ЛВ143151460271 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (будівництво чотириквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 із знесенням існуючого житлового будинку). Об`єкт знаходиться у АДРЕСА_1 , складається з 4 квартир площею забудови 613,7 кв.м. З Листа Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 16.11.2017 встановлено, що замовники будівництва чотириквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в департамент економічного розвитку не зверталися щодо укладення договору про пайову участь. Відтак станом на 15.11.2017 договір про пайову участь не укладено, пайовий внесок не сплачено, від сплати пайового внеску не звільнено (а.с. 12 т.1). Згідно інформації наданої Листом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 11.05.2018 № 2301-1424 вбачається, що гр.гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 10.05.2018 не зверталися в департамент економічного розвитку щодо проведення розрахунку пайового внеску та укладення договору про пайову участь при будівництві чотириквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , розрахунок не проводився, договір не укладався ( а.с. 13 т.1). Як установлено судом, станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Відповідно до пункту 2.1. Порядку розрахунку і сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, уповноваженим виконавчим органом міської ради щодо розрахунку пайових внесків і укладення договорів із замовниками про пайову участь є департамент економічної політики. Департамент економічної політики проводить розрахунок пайового внеску відповідно до Методики розрахунку розміру пайового внеску замовників у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова (додаток 1 до цього Положення). Пунктом 1.2. Методики розрахунку розміру пайового внеску замовників у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова передбачено, що загальна вартість будівництва об`єкта містобудування для визначення розміру пайового внеску розраховується за діючими на період здійснення розрахунку показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіоні, що затверджуються щоквартально центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури. Департаментом економічної політики проведено розрахунок пайового внеску відповідно до Методики розрахунку розміру пайового внеску замовників у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч.5 та 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Зі змісту статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та на момент звернення з цим позовом до суду, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону. За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру. Разом з тим 01 січня 2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року. Враховуючи фактичні обставини справи та норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про факт невиконання відповідачем свого обов`язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Львова, однак не врахував, що на час ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов`язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, тому суд не мав правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання укласти договір або визнати договір укладеним. Така позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від14 грудня 2021 року, справа № 643/21744/19, Провадження № 14-175цс21. Звернення до суду з вимогою про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним за встановлених судом фактичних обставин справи не є належним способом захисту права чи інтересу позивача, що є підставою для відмови в позові. Ураховуючи наведене, рішення суду в частині визнання укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договору про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради у запропонованій позивачем редакції слід скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17. Абзацами шостим та сьомим частини дев`ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. При цьому у відповідності із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України). Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17. Таким чином, замовник будівництва (відповідач), який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Саме такий спосіб захисту є ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - 201 019 грн 66 коп. пайової участі на розвиток інфраструктури м. Львовазмінити, виклавши мотивувальну частину судового рішення у редакції цієї постанови. Щодо інших заперечень відповідача, то колегія вказує, що такі не підтверджені належними та допустимими доказами та не мають істотного значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівської місцевої прокуратури № 2 по 753,82 грн з кожного. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року в частині визнання укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради у запропонованій позивачем редакції скасувати та ухвалити у цій частині нову постанову. В задоволенні позовної вимоги керівника Львівської місцевої прокуратури № 2, поданої в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова відмовити. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2020 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - 201 019 грн 66 коп. пайової участі на розвиток інфраструктури м. Львовазмінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Рішення суду в частині стягнення судових витрат солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівської місцевої прокуратури № 2 в сумі - 4 777,29 грн судового збору скасувати. Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівської місцевої прокуратури № 2 по 753,82 грн з кожного. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено:04.04.2022. Головуючий Судді