Постанова 4811 № 446/333/15-ц

Справа № 446/333/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Бакай І.А. Провадження № 22-ц/811/2558/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:3 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді - Шандри М.М. суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В. секретаря: Скакун І.А. за участю: ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки із майна, що перебуває у спільній власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Жовтанецької сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання недійсним та скасування рішення Жовтанецької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки, ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до суду з позовом та просив поділити в натурі житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в наступному порядку: виділити ОСОБА_1 наступні житлові приміщення, що зазначені в технічному паспорті даного будинку номерами: 1-1 площею 6.4 м.кв.; 1-2 площею 8.5 м. кв.; 1-3 площею 19.7 м. кв.; 2-1 площею 9.4 м. кв.; 2-2 площею 19.9 м. кв. загальною площею 63,7 м кв. Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Позов мотивує тим, що після смерті діда ОСОБА_6 він успадкував 6/12 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа належної йому частки будинку становить 63.7 кв.м із конкретними площами зазначеними у технічному паспорті. Інша частина будинку перебуває у користуванні відповідачів, отже фактично спірний житловий будинок поділений між сторонами, оскільки кожен з них володіє конкретними приміщеннями, хоча юридично будинок перебуває у спільній власності. Він неодноразово пропонував відповідачці добровільно поділити належний їм на праві спільної часткової власності будинок, однак остання від добровільного розподілу будинку відмовляється без будь-яких на це об`єктивних причин. Рішенням виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради № 10 від 14.02.2015 належній йому 6/12 частки будинку присвоєно порядковий №84 "а", в результаті чого належна йому частина будинку має окрему як об`єкт поштову адресу, а саме : будинок АДРЕСА_1 . Земельну ділянку в розмірі 0,0891га, на якій розташована належна йому частка житлового будинку, він приватизував, цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 , Жовтанецької сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання недійсним та скасування рішення Жовтанецької сільської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки. Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про виділ натурі частки із майна, що перебуває у спільній власності - задоволено. Виділено в натурі житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 наступні житлові приміщення, що зазначені в технічному паспорті будинку номерами: 1-1 площею 6.4 м.кв.; 1-2 площею 8.5 м. кв.; 1-3 площею 19.7 м. кв.; 2-1 площею 9.4 м. кв.; 2-2 площею 19.9 м. кв., загальною площею 63,7 м кв. Визнано за ОСОБА_1 в цілому право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Жовтанецької сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про визнання недійсним та скасування рішення Жовтанецької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки - відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку в частині вирішення первісного позову оскаржила ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що здійснений судом першої інстанції щодо позивача виділ приміщень з будинку на підставі документа, що засвідчує право спільної часткової власності без урахування записів у погосподарських книгах є однобічним, несправедливим та необ`єктивним, оскільки щодо обсягу захисту прав та інтересів відповідачів в частині залишення за ними площ, суд обмежився лише висновком про те, що щодо них обставини були раніше встановлені рішенням Радехівського районного народного суду Львівської області від 24.11.1987. Відповідно до чинних в Україні норм та правил виділення частки з будинку здійснюється в порядку, встановленому Наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 18.06.2007 №55 «Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна» вимог, а саме - за умови обов`язкового отримання Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна. Незважаючи на викладене, суд першої інстанції безпідставно та необгрунтовано не надав належної оцінки цьому факту, доводи відповідачів щодо цього проігнорував. Вважає, що суд першої інстанції, беручи до уваги надане в якості підтвердження права власності чинне на сьогодні Свідоцтво про право на спадщину, в якому зазначено, що позивач є власником половини будинку і ігноруючи наявні в матеріалах справи записи в погосподарських книгах від 22.08.1994, безпідставно присудив останньому житлові приміщення, загальна площа яких становить 63,7 кв.м., що є незаконно. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 , її представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, викладених у відзиві на скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Радехівського районного народного суду Львівської області від 24.11.1987 позов ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 задоволено частково та проведено поділ майна колгоспного двору, який знаходиться в с.Жовтанці Кам`янко-Бузького району Львівської області наступним чином: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суд виділив у будинку приміщення 3, 4 загальною площею 29,3 кв.м, вартістю 3 186,07 крб., світелку в горищному приміщенні площею 9,0 кв.м вартістю 377 крб.; дерев`яний ґанок вартістю 65 крб; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "Г" вартістю 63 крб.; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "Д" вартістю 165 крб. та погріб, який у технічному паспорті позначений літерою "Ж" вартістю 146 крб. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виділено у житловому будинку приміщення 1 та 2 площею 28,0 кв.м, вартістю 3 088 крб. 22 коп.; цегельну веранду вартістю 650 крб.; бетонний ґанок вартістю 53 крб.; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "З" вартістю 452 крб. і 1/2 частину фундаменту вартістю 118 крб. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у житловому будинку виділено приміщення 5, 6, 7 площею 40.1 кв.м, а також: літню кухню, яка у технічному паспорті позначена літерою "В" вартістю 516 крб.; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "Е" вартістю 143 крб.; та Ѕ частину фундаменту вартістю 118 крб. Окрім того ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судом виділено: барана вартістю 100 руб. та 13 штук індиків вартістю 130 крб. У спільному користуванні сторін залишено: туалет, загорожу та мощення. Суд зобов`язав кожну із сторін у справі, користуватися горищем над своєю виділеною частиною житлового будинку, для чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд зобов`язав обладнати вихід на горище будинку зі зовні у фронтовій частині даху; закласти дверні отвори між приміщеннями 1 та 7, а також між приміщеннями 1 та

4. ОСОБА_6 закладають дверний отвір між приміщеннями 4 та

5. ОСОБА_11 та ОСОБА_5 суд зобов`язав пробити дверний отвір між приміщеннями 6 та 5, а також прибудувати ґанок. Також суд зобов`язав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_5 1624 крб. 00 коп. від різниці присудженого майна та 85 крб. 40 коп. судових витрат. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд зобов`язав в якості компенсації від вартості присудженого майна виплатити ОСОБА_5 та ОСОБА_3 27 крб. та 170 крб. 80 коп. судових витрат (а.с.33 т.1). Вказане рішення суду є чинним. Актом внесення поточних змін, який знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи, підтверджується, що вказаний будинок розділений на 3 квартири, в належному відповідачам приміщенні 3-3 і 3-4 закладено двері, в приміщенні 3-1 пробито вхідні двері. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року №

69. Отже, записи в погосподарських книгах є особливою формою статистичного обліку і визнаються в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. Згідно з рішенням виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради Кам«янка-Бузького району № 42 від 12.05.1988 «Про відкриття господарського номера», розглянувши заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відкриття по господарського номера у зв`язку з реальним поділом будинку на основі рішення Радехівського нарсуду від 24.11.1987 виконком Жовтанецької сільської ради вирішив відкрити новий погосподарський номер сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 ; даний двір віднести до суспільної групи - робітничий і присвоїти особистий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.173 т.1). Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, згідно рішення №76 від 14.12.1994 Жовтанецької сільської ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області на підставі рішення Радехівського районного народного суду Львівської області від 24.11.1987 вирішено визначити головою 4/12 частки селянського двору в АДРЕСА_1 ОСОБА_8 , головою 2/12 частки селянського двору ОСОБА_6 та видати головам селянського двору свідоцтво про право власності на вищезгаданий будинок у відповідних частках: ОСОБА_8 на 4/12 частки, ОСОБА_6 на 2/12 частки (а.с.78 т.1). Таким чином, на підставі рішення Радехівського районного народного суду Львівської області від 24.11.1987, яким проведено реальний поділ спірного будинку, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 09.03.1995 було видано свідоцтва про право власності на вказаний будинок у відповідних частках (а.с.99 т.1). У подальшому на підставі договору дарування від 15.05.1995 ОСОБА_6 прийняв у дар від ОСОБА_8 4/12 частин спірного житлового будинку, що в цілому складається з трьох кімнат житловою площею 59,9 кв.м, двох кухонь, трьох коридорів та кладової з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що до них відноситься, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.100 т.1). ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2007 ОСОБА_1 є спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_6 , спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 6/12 частин цегляного житлового будинку АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку 103,8 кв.м (а.с.107). Ураховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про виділ ОСОБА_1 житлових приміщень, що зазначені в технічному паспорті будинку номерами: 1-1 площею 6.4 кв.м; 1-2 площею 8.5 кв.м; 1-3 площею 19.7 кв.м; 2-1 площею 9.4 кв.м; 2-2 площею 19.9 кв.м. Доводи апеляційної скарги про те, що суд в порушення принципу рівності часток незаконно виділив позивачу житлові приміщення загальною площею 63,7 кв.м, чим порушив права відповідача, не обґрунтовані, оскільки рішенням Радехівського районного народного суду від 24.11.1987 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у спірному житловому будинку виділено приміщення 5, 6, 7, площею 4,5 кв.м, площею 10,3 кв.м та площею 20.5 кв.м, разом площею 40.1 кв.м, які залишаються у власності відповідачів. Доводи апеляційної скарги про те, що позов заявлено про виділення частки з об`єкта, технічні характеристики якого змінилися в порівнянні з 1987 роком, не заслуговують на увагу, оскільки як убачається з матеріалів інвентаризаційної справи, загальна площа будинку не змінилася і становить 103,8 кв.м з урахуванням веранди площею 6,4 кв.м. Покликання апелянта на не залучення до участі у справі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в якості співвідповідачів, які є співвласниками будинку, також не обґрунтовані, оскільки на підтвердження права власності вказаних осіб на спірний будинок не надано суду жодних доказів. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в частині виділу позивачу житлових приміщень, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Судом задоволена позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 в цілому права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Як убачається з матеріалів справи, виконавчий комітет Жовтанецької сільської ради у межах своєї компетенції рішенням № 10 від 14.02.2014 присвоїв адресу 84 «а» на об`єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а.с.13 т.1). Жодних правових підстав для задоволення позову в цій частині позивачем не вказано. Тому рішення суду в частині визнання за ОСОБА_1 в цілому права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову в цій частині позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 червня 2020 року в частині визнання за ОСОБА_1 в цілому права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині - відмовити. В решті рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 04.04.2022. Головуючий Судді