LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд592/14790/21

від 04.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2022 року м.Суми Справа №592/14790/21 Номер провадження 22-ц/816/516/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Котенко О.А., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, повний текст судового рішення складено 25 січня 2022 року, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач. Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 23.10.2020 року стягнув з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини заробітку. На виконання вказаного рішення судом виданий виконавчій лист від 24.11.2020 року, за яким державною виконавчою службою відкрите відповідне виконавче провадження (ВП № 63760504). Внаслідок неналежного виконання відповідачем рішення суду, за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів в сумі 10910,18грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.11.2021 року, який виданий державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Мінюстиції (м. Суми). Загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів з 07.08.2020 року по 01.11.2021 року становить 35077,73грн. (4085,56грн. + 6508,86грн. + 6614,03грн. + 5406,08грн. + 4392,90грн. + 3456,63грн. +2406,90гри. + 941,33грн. + 888,94грн. + 376,50грн.). На виконання припису ч.1 ст.196 СК України розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100% суми заборгованості, а саме 10910,18грн, тому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 10910,18 гривень. Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 21 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 8410 гривень. Стягнув з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн судового збору. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 1000 грн. В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги подані ним документи, окрім оновленого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Судом безпідставно залишено без врахування його майновий стан. Посилається на те, що на цей час рівень пенсійного забезпечення його батьків не дозволяє їм у повній мірі покривати витрати на ліки. Зобов`язання ж сплатити пеню в розмірі 8410 грн покладе на нього надмірний майновий тягар, що значно утруднить чи взагалі фактично унеможливить, належне в силу закону утримання його непрацездатних батьків та сплату самих аліментів у майбутньому. Також зазначає, що суд не надав ніякої оцінки і його добросовісним діям, щодо повної сплати аліментів та відсутності заборгованості на момент розгляду справи в суді. Постійно перебуваючи у пошуках підходящої роботи та сплачуючи аліменти у більшому розмірі, він поступово зменшував розмір заборгованості. Вказує і на те, що суд безпідставно поклав на нього обов`язок зі сплати судового збору без врахування пропорційності розміру задоволених позовних вимог. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7). Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 23 жовтня 2020 року по справі № 592/9168/20, стягнув з ОСОБА_2 аліменти у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення донькою повноліття, починаючи стягнення з 07.08.2020 р. та аліменти сплачувати її матері - ОСОБА_1 (а. с. 6) На виконання вказаного рішення судом виданий виконавчій лист від 24.11.2020 року за яким державною виконавчою службою 30.11.2020 року відкрите відповідне виконавче провадження (ВП № 63760504) (а. с. 10). Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 , наданого Ковпаківським відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), загальний розмір заборгованості відповідача за виконавчим листом № 592/9168/20 від 24.11.2020 року станом на 01.11.2020 року становить 10910 грн 18 коп. (а. с. 9). Відповідач ОСОБА_2 надав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем Ковпаківським відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) станом на 01.12.2021 року згідно якого станом на 01.11.2021 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становила 8410 грн 18коп., державним виконавцем враховано, що відповідачем сплачені аліменти за жовтень 2021 року в сумі 2500грн (а. с. 28). Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок пені здійснений з урахуванням правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, позивачкою наданий вірний розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за виключенням травня 2021 року та жовтня 2021 року, в яких заборгованість по сплаті аліментів відсутня, а тому загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів з 07.08.2020 року по 01.11.2021 року становить 39832грн.25коп., а оскільки сума пені є більшою, ніж загальний розмір заборгованості по аліментам, тому на підставі ч. 1 ст. 196 СК України вона підлягає обмеженню сумою заборгованості зі сплати аліментів за вказаний період - 8410,18грн. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення справи по суті, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України). За приписами ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Проте таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц. Судом першої інстанції правильно встановлено, що з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за рішенням суду, виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01 листопада 2021 року складала 8410 грн 18 коп., що підтверджується довідкою державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а. с. 28). З вказаної довідки вбачається, що аліменти відповідачем сплачувались не регулярно та не в повному обсязі. Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, з урахування положень ч. 1 ст. 196 СК України, у розмірі 8410 грн 18 коп. за період з 07.08.2020 року по 01.11.2020 року. Матеріали справи не містять доказів того, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини відповідача. Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що судом при стягненні пені за прострочення сплати аліментів не враховано майновий стан відповідача, перебування його в статусі безробітного, те, що він має непрацездатних батьків, оскільки останнім не надано доказів перебування в статусі безробітного у спірний період, а також доказів утримання ним своїх батьків, які отримують пенсію. Добровільне погашення відповідачем заборгованості з аліментів на момент розгляду справи в суді, також не звільняє відповідача від відповідальності за несплату аліментів. Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування або зміни ухваленого рішення в частині вирішення справи по суті. В той же час є такими, що заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги щодо вирішення судом першої інстанції питання розподілу судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Оскільки позов ОСОБА_1 судом першої інстанції задоволено частково, судовий збір, який стягнуто на користь держави з відповідача, підлягає зменшенню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме до 699 грн 92 коп. Враховуючи предмет позову, дана справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, а тому касаційному оскарженню згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 січня 2022 рокув даній справі змінити в частині розподілу судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 699 гривень 92 коп. В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач - Т. А. Левченко Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»