Постанова 4813 № 511/1339/21

Номер провадження: 22-ц/813/538/22 Номер справи місцевого суду: 511/1339/21 Головуючий у першій інстанції Панчук А. І. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.03.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Дришлюка А.І., Сегеди С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 вересня 2021 року про повернення матеріалів позивачу, постановлену під головуванням судді Панчук А.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт майна, - в с т а н о в и в: У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт майна. Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 вересня 2021 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 визнані неподаними та повернуті позивачу. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що є безпідставним висновок суду щодо невиконання вимог, викладених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху стосовно того, що позивачем не було уточнено місце реєстрації відповідача ОСОБА_4 , так як позивачем було подано до суду клопотання про виклик відповідача ОСОБА_4 через оголошення на офіційному сайті судової влади України, оскільки іншою інформацією про зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 , крім тієї, яка зазначена в позовній заяві позивачу не відомо та яке не було взято судом до уваги. Відзиву до суду надано не було. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Повертаючи матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , суд першої інстанції посилаючись на положення ст. 185 ЦПК України виходив з того, що позивач відповідно до ухвали про залишення без руху у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви. Проте, з таким висновком суду, колегія суддів погодитись не може з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт майна, в якому просила скасувати обтяження накладене на 1/3 частину житлового будинку із господарчими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_2 , яка на час набуття у власність вказаної частини житлового будинку мала прізвище « ОСОБА_4 », у вигляді арешту на підставі обтяження - свідоцтва про право на спадщину за заповітом, власниками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 липня 2021 року матеріали позовної заявиОСОБА_2 були залишені без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді, а саме: позивачу потрібно було надати, або уточнити місце реєстрації відповідача ОСОБА_4 , оскільки згідно офіційних даних зареєстрованою по м. Одесі та Одеській області, в тому числі по Роздільнянському району ОСОБА_4 не значиться. Копія ухвали суду від 22 липня 2021 року отримана ОСОБА_1 , представником ОСОБА_2 03 серпня 2021 року. 09 серпня 2021 року, на виконання ухвали суду від 22 липня 2021 року ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що іншою інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_4 , крім тієї, яка зазначена у позові ні представник, ні позивач не володіють та отримати яке не мають можливості, у зв`язку з чим представник просив відкрити провадження у справі та здійснити виклик ОСОБА_4 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви ОСОБА_2 , позовна заява складена та подана з урахуванням положень п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, містить всі визначені даною статтею обов`язкові дані та реквізити, позовні вимоги викладені в чіткій, ясній і зрозумілій формі. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що висновки суду про те, що позивачу потрібно було надати, або уточнити місце реєстрації відповідача є помилковими, оскільки на виконання ухвали суду, представник позивача надав до суду клопотання щодо змісту поданої позовної заяви, в якій зазначив про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху щодо уточнення місця реєстрації відповідача ОСОБА_4 , так як відому адресу було зазначено у позовній заяві та просив відкрити провадження у справі. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та всупереч вимогам ст. 185 ЦПК України повернув заяву позивачу, посилаючись на те, що позивач зазначені в ухвалі недоліки не усунув, чим порушив вимоги цивільно-процесуального законодавства та дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви. Відповідно до приписів п.п.3,4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 вересня 2021 року- скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 30 березня 2022 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ А.І. Дришлюк ______________________________________ С.М. Сегеда