Постанова 4809 № 387/494/21

ПОСТАНОВА Іменем України 29 березня 2022 року м. Кропивницький справа № 387/494/21 провадження № 22-ц/4809/380/22 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач) суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , інтереси якого представляють адвокати Науменко Іван Федорович, Боруш Андрій Олександрович; відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завадське». Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2021 року, у складі головуючого судді Майстера І.П., в частині повернення заяви про уточнення позовних вимог, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завадське» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та розірвання договору оренди землі,- В С Т А Н О В И В: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завадське» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та розірвання договору оренди землі. Позивач зазначав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,5849 га, кадастровий номер 3521781900:02:000:0447, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ «Завадське» на підставі договору оренди землі від 28.08.2012, терміном на 10 років, тобто до 30.11.2022. У зв`язку із необхідністю зміни відсоткової ставки розміру орендної плати сторонами у січні 2018 року укладено додаткову угоду про її зміну з 4% на 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Інших додаткових угод, крім зазначеної, сторони за взаємною згодою не укладали, а тому має місце підміна додаткової угоди в супереч волі позивача. Зазначав, що йому у квітні 2021 року стало відомо про те, що кінцевий строк дії речового права за вказаним договором не 30.11.2022, а 30.11.2032. Вважає, що оскільки волевиявлення на укладення він не мав, тому є підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та розірвати договір оренди землі. 01.11.2021 від ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Науменко І.Ф.,подав уточнення позовних вимог, в яких зазначав, що волевиявлення на зміну строку дії договору не виявляв, що є порушенням ч.ч.3,4 ст.203 ЦК України., а тому позивач просив додаткову угоду до договору оренди землі визнати частково недійсною, оскільки відповідачем в односторонньому порядку внесено допис в додатковій угоді в частині зазначення кінцевого року дії договору оренди, всупереч узгодженого сторонами терміну дії договору на підставі ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК У країни. Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2021 року відмовлено у прийнятті заяви представника позивача адвоката Науменка І.Ф. про уточнення позовних вимог та повернуто заяву про уточнення позовних вимог представнику позивача. Роз`яснено стороні позивача право на звернення до суду із відповідними вимогами у загальному порядку шляхом подання іншого позову. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду представник позивача адвокат Боруш А. О. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що судом порушено норми процесуального права під час її прийняття. Вказував, що позивачем було уточнено позовні вимоги щодо предмету позову, а саме просив визнати частково недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.08.2012, в частині зазначення у додатковій угоді кінцевого строку дії договору оренди землі цифрами до 2032 року, зазначивши, що договір укладено до 30.11.2022 та достроково розірвати договір оренди землі від 28.08.2012, Зазначає, що позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, при цьому уточнив пункт оспорюваної додаткової угоди (яка є предметом спору), який порушує права та законні інтереси позивача. Вважає, що дані уточнення позовних вимог не впливають на суть позову і не є зміною підстав позову. Представник відповідача адвокат Романяк М. Я. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає ухвалу суду законною й обґрунтованою, ухваленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Справу призначено у відповідності ч.2 ст.369 ЦПК України до розгляду без повідомлення учасників справи. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог та повертаючи її суд першої інстанції послався на те, що позивачем заявлено нову вимогу про визнання частково недійсною додаткової угоди, а тому є фактично з іншими підставами щодо визнання частково недійсною додаткової угоди. Суд першої інстанції зазначив, що предмет позову у раніше поданій позовній заяві відрізняється від предмету позову в уточненій позовній заяві стосовно визнання частково недійсної додаткової угоди, що свідчить про зміну предмету та підстав позову. Колегія суддів, не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо повернення заяви про уточнення позовних вимог і вважає, що вона підлягає скасуванню та вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. Вважаючи, що позивач змінив підстави позову, суд першої інстанції належно не мотивував свого висновку, не звернув увагу на те, що позивач на цій стадії розгляду справи має право додатково вказати на обставини, що є підставами його позовних вимог. Висновки суду першої інстанції про відмову у прийнятті уточнень позовних вимог з підстав, що представником позивача фактично змінено предмет і підстави позову, є передчасними, не відповідають нормам процесуального права, які регламентують право позивача щодо уточнення своїх позовних вимог на стадії підготовчого провадження. Крім того, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, що може мати наслідком обмеження права позивача на доступ до суду як елемента права на справедливий суд. Тому, оскаржувана ухвала суду, яка постановлена з порушенням норм процесуального права і перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боруш Андрій Олександрович - задовольнити. Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2021 року, в частині повернення заяви про уточнення позовних вимог - скасувати, матеріали справи повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий О.Л. Дуковський Судді: Л.М. Дьомич О.А. Письменний