Постанова Черкаський апеляційний суд № 710/1669/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/135/22 Справа № 710/1669/21 Категорія: ч.1 ст.44-3 КУпАПГоловуючий у І інстанції Симоненко О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2022 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Колотило Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 12 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 12 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Як встановлено судом першої інстанції, 13.11.2021 близько 11:20 год. ОСОБА_1 проводила господарську діяльність у сфері торгівельного обслуговування населення, а саме, реалізовувала одяг в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , чим порушила вимоги п.35.4 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами). Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КупАП. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 12 січня 2022 року, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги, що матеріали справи не містять доказів факту прийняття відвідувачів суб`єктом господарювання. Особою уповноваженою на складання протоколу не встановлено жодної особи, яка мала намір придбати в даному магазині товар, недопито жодного свідка чи очевидця, не долучено матеріали фото та відео фіксації вчиненого правопорушення. Долучені до матеріалів фото не є належним та допустимим доказом, так як не містить відомостей щодо дати його виготовлення, з нього не зрозуміло, де саме відбулася зйомка та що за місце. Крім того, у матеріалах справи відсутні пояснення чи інші докази щодо наявності покупця, якому начебто було здійснено реалізацію товару. До того ж, справа не містить документів, які свідчили б про те, що вона є суб`єктом господарювання. Зазначає, що вона не могла здійснювати 13.11.2021 реалізацію товару, оскільки в приміщенні магазину «Комерсант» з 09:30 год. до 12:00 год. було відсутнє світло і вона прийшла на робоче місце не здійснювати реалізацію товару та приймати відвідувачів, а підготувати відділ до закриття у зв`язку з темрявою на робочому місці. Вказує, що суд першої інстанції при прийнятті рішення вийшов за межі своїх повноважень у виді формулювання суті адміністративного правопорушення висунутого їй стосовно зазначення відсутності у неї вакцинації, що не відображено в самому протоколі, тим самим перебрав на себе повноваження органу, який уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - Колотило Л.М. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2022 ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї, копію оскаржуваної постанови отримала 17.02.2022, тоді як апеляційна скарга нею подана до суду першої інстанції 22.02.2022, з чого слідує, що апелянтом не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Відповідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення була допущена неповнота з`ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Допущена судом першої інстанції неповнота з`ясування обставин усунута при розгляді справи апеляційним судом шляхом дослідження доказів. Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Так, статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Зазначена стаття КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного, визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. В інкримінованому ОСОБА_1 адміністративному правопорушенні дана поведінка, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, визначена п.п.4 п.35 Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції чинній на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення). В свою чергу п.п.4 п.35 зазначеної Постанови визначено, що на території регіонів, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення. Обмеження, передбачені підпунктами 1-7, 9, 14 та 16 цього пункту, не застосовуються за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу, ринку) негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу, ринку), або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія). У відповідності до положень ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що останньою порушено п.п.4 п.35 Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236, оскільки вона проводила господарську діяльність у сфері торгівельного обслуговування населення, а саме, реалізовувала одяг в магазині. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. На думку суду першої інстанції винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 515526 від 13.11.2021, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , фото телефону із зображенням додатку Дія щодо вакцинації та фото приміщення магазину. Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що крім зазначених доказів у них відсутні будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, зокрема, не долучено доказів щодо реалізації товару покупцям, пояснення безпосередньо самих покупців чи свідків зазначеної події. Тоді як із долучених до матеріалів справи поліцейськими доказів, зокрема, із фотокарток приміщення магазину не можливо встановити, що такі дії зроблено саме ОСОБА_1 та саме у магазині «Комерсант». Крім того, під час розгляду апеляційної скарги захисником ОСОБА_1 - Колотило Л.М. надано відповідь ПАТ «Черкасиобленерго» від 10.03.2022 № 143, згідно якої, 13.11.2021 у магазині «Комерсант» з 10 год. 48 хв. до 11 год. 53 хв. відбулося аварійне відключення електропостачання. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а і також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи, за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд. При відсутності належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останньою зазначеного правопорушення. За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 12 січня 2022 року, щодо ОСОБА_1 , - скасувати, а провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба