Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/9752/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/416/22 Справа № 205/9752/21 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2022 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу захисника Переверзева Івана Вікторовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 потерпілого ОСОБА_2 представника потерпілого Чіпа Я.М. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень. Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 18 жовтня 2021 року о 20 годин 50 хвилин, керуючи автомобілем «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Набережна Заводська в м. Дніпро, в районі перехрестя з вул. Панаса Мирного, при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав перевагу у русі автомобілю «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдана матеріальна шкода. ОСОБА_1 місце пригоди залишив, не повідомивши працівників поліції. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Переверзев І.В. посилаючись на поважність причин пропуску такого строку просить його поновити. В обґрунтування свого клопотання зазначає, що звертався до суду з клопотанням про видачу йому постанови суду, однак копію повного тексту судового рішення він отримав на електронну пошту лише 27 січня 2022 року та він звернувся з апеляційною скаргою 07 лютого 2022 року. В апеляційній скарзі захисник Переверзев І.В., просить постанову суду скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністраимвних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку, який ґрунтується виключно на показах потерпілого та свідка, щодо тієї обставини, що саме ОСОБА_1 в той день керував транспортним засобом, оскільки в судовому засіданні він наголошував на тому, що транспортним засобом керував ОСОБА_3 , який і спричинив ДТП, однак суд відхилив ці покази ОСОБА_1 не дивлячись на письмові пояснення ОСОБА_3 . Крім того вказує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, оскільки усі документи складені виключно за показаннями потерпілого, в тому числі й щодо механізму ДТП, а рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи. Також зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишились його доводи про порушення поліцейським вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки подія мала місце 18 жовтня 2021 року, в той час як протокол про адміністративне правопорушення було складено лише 01 листопада 2021 року, тобто поза межами 24 годин, визначених Законом, що вказує на недопустимість зазначеного доказу. Позиції учасників апеляційного розгляду. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання та апеляційну скаргу свого захисника та з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому повідомив, що його захисник не може прибути у судове засідання та не заперечував проти розгляду справи у його відсутність. Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав постанову суду законною та обґрунтованою у зв`язку з чим просив залишити її без змін. Представник потерпілого Чіп Я.М. заперечував проти клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на його безпідставність, а також заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні. Мотиви апеляційного суду. Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд враховує, що захисник отримав копію оскарженого судового рішення лише 27 січня 2022 року, після чого 15 лютого 2022 року звернувся з апеляційною скаргою, у зв`язку з чим апеляційний суд доходить висновку про поважність причин пропуску та необхідність поновлення йому строку на апеляційне оскарження. Щодо доводів апеляційної скарги по суті. Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, які є аналогічними його доводам під час розгляду справи судом першої інстанції, перевіривши докази, які суд поклав в основу свого рішення, апеляційний суд вважає, що викладений в постанові суду висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Так, відповідальність за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 порушень вищезазначених положень закону, підтверджується безпосередньо дослідженими судом першої інстанції письмовими та іншими доказами. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується обставинами, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення серій ААБ №323608 та ААБ №323609 від 01 листопада 2021 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; схемою до місця ДТП та фото-таблицею до неї, на якій зафіксовано напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення та пошкодження автомобілів з детальним їх викладом; поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 18.10.2021 року, який зазначив, що 18 жовтня 2021 року о 20.50 год. на автомобілі «Audi», їхав по головній дорозі та виїхавши на нерегульоване перехрестя, автомобіль «ЗАЗ», не надав йому дорогу та здійснив з ним зіткнення, після чого водій вказаного автомобіля залишив місце ДТП, поїхавши на автомийку «Орбіта; поясненнями свідка ОСОБА_4 від 18.10.2021 року, який надав аналогічні покази; електронним рапортом працівника поліції, в якому викладено обставини ДТП за заявою потерпілого. Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду. Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника Переверзева І.В., які є аналогічними з його позицією під час розгляду судом першої інстанції, щодо тієї обставини, що ОСОБА_1 не керував 18 жовтня 2021 року транспортним засобом, апеляційний суд вважає їх неприйнятними, а висновки суду в цій частині законними та обґрунтованими виходячи з наступного. Так, суд першої інстанції правильно зазначив, що доводи ОСОБА_1 та його захисника в частині спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, надали суду чіткі та послідовні покази, які, до того ж, узгоджуються з іншими матеріалами справи, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобілем ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 та після зіткнення транспортних засобів залишив місце ДТП, а свідок додатково повідомив, що останній сидів за кермом транспортного засобу, який стояв на автомийці після ДТП. При цьому, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати працівникам поліції, які прибули на місце ДТП інформацію, що саме ОСОБА_3 керував його транспортним засобом, однак він цього не зробив. Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник не забезпечили участь зазначеної особи у судовому засіданні та його допит у якості свідка, обмежившись наданням письмових пояснень він його імені без документів, що посвідчують особу ОСОБА_3 , що ставить під обґрунтований сумнів достовірність вказаних пояснень. Таким правом ОСОБА_1 не скористався і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, вказавши, що ОСОБА_3 не бажає приймати участі у судових засіданнях, що у своїй сукупності вказує на безпідставність його доводів в цій частині, а тому судом першої інстанції правильно розцінено вказану позицію сторони захисту, як спроба уникнути адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Відтак, у апеляційного суду відсутні будь-які сумніви, що саме ОСОБА_1 18 жовтня 2021 року керував транспортним засобом ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п.п. 2.10(а), 16.11 та дорожнього знаку 2.1 ПДР України. Щодо доводів апеляційної скарги захисника про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає їх неприйнятними, з огляду на таке. Складення протоколу з порушенням процесуальних строків само по собі не може виключати склад адміністративного правопорушення, а стосується питання його допустимості, як доказу, тобто його оформлення (збирання доказу) відповідно до встановленого законом порядку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. За змістом положень ст. 254 КУпАП, строк для складання адміністративного протоколу починає свій відлік після того, як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи винуватості у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій, що узгоджується з вимогами ст. 256 КУпАП. Як видно з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, після ДТП, яка мала місце 18 жовтня 2021 року, працівниками поліції було вжито розшукових заходів для встановлення транспортного засобу, причетного до даної дорожньої пригоди та особи яка ним керувала, після чого, з метою забезпечення права на захист ОСОБА_1 , останньому направлено запрошення до УПП ДПП в Дніпропетровській області (а.с. 9) на 01 листопада 2022 року для встановлення усіх відомостей про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, надання пояснень з приводу вказаних подій та складання протоколів про адміністративне правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 не з`явився за викликом до УПП ДПП в Дніпропетровській області, протоколи про адміністративні правопорушення було складено у його відсутність, що вказує на відсутність у діях працівників поліції будь-яких невідповідностей вимогам ст. 254 КУпАП. Інше тлумачення процесуальних строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 254 КУпАП унеможливило б досягнення завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є, зокрема охорона прав і свобод громадян, власності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах та відповідно про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП. Будь-яких невідповідностей вимогам КУпАП під час оформлення зазначених вище матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність або недоведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в його діях складів правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП під час апеляційного перегляду не встановлено. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника Переверзева Івана Вікторовича задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника Переверзерва Івана Вікторовича залишити без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2022 року у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Піскун