Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/17164/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2022 року м. Рівне Справа № 569/17164/20 Провадження № 22-ц/4815/117/22 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Рівненського апеляційного суду в складі: головуючого Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Шимків С.С., секретар судового засідання: Ковальчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено розміри часток у праві спільної сумісної власності співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_1 по 1/3 частині кожному. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що місцевий суд не врахував практику Верховного Суду відповідно до якої визначення частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності. Стверджує, що відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений законом строк не надійшов. Клопотання про відкладення розгляду справи не підлягають до задоволення, оскільки не містять поважних причин неможливості явки сторін до суду, який працює в штатному режимі. Відповідно до вимог частин першої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 28.01.1998 p., виданого згідно з Наказом Департаменту міського господарства міської Ради народних депутатів №31 від 28.01.1998 р. Право власності зареєстроване КП «РМБТІ» в реєстрову книгу № 107-198-29918 від 16.02.1998 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 .. В установлений законом строк позивач звернувся із заявою до Першої Рівненської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після її смерті, однак листом від 19.10.2020 р. за № 1302/02-14 йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину і рекомендовано вирішення даного питання здійснювати в судовому порядку. Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що частки співвласників є рівними, а тому визнав право власності померлої ОСОБА_7 на 1/3 частину спірної квартири. Колегія суддів із зазначеним висновком суду не погоджується з огляду на наступне. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як на обґрунтування позовних вимог у цій справі ОСОБА_3 посилався, на те, що відсутність визначення часток спадкодавця у праві спільної власності на квартиру позбавляє його можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у позасудовому порядку. Таким чином, позивач звернувся до суду із метою захисту свого спадкового права. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Згідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Колегія суддів звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, за захистом своїх прав особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до ч.1 ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі №640/13903/16-ц (провадження №61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі №266/5267/18 (провадження №61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі №550/1040/16-ц (провадження №61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі №601/2592/18 (провадження №61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі №127/23809/18 (провадження №61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі №361/7518/16-ц (провадження №61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі №464/1663/18 (провадження №61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. У порушення вищевказаних положень закону та всупереч релевантної практики Верховного Суду, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на момент ухвалення рішення ОСОБА_7 вже померла, тому відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України, її цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення права власності на 1/3 частку спірної квартири за померлою особою. Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Таким чином, суд не врахував положень закону, що дієздатність та правоздатність фізичної особи припиняється з її смертю, та не зробив правового висновку що обраний позивачем спосіб є належним способом судового захисту, у результаті чого дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вказаних заявлених вимог, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 , судові витрати покладаються на позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Тобто слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 1362 грн. (в рівних долях по 681 грн. кожному) сплаченого ними судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на квартиру. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 1362 грн. (в рівних долях по 681 грн. кожному) сплаченого судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосереднього до Верхового Суду у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків