Постанова 4857 № 380/18475/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/18475/21 пров. № А/857/23045/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Гінди О.М., Курильця А.Р., за участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року про забезпечення позову, ухвалену суддею Гавдик З.В. в м.Львові, письмовому порядку, у справі № 380/18475/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ТЕХ" до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 27.10.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «МЕҐА-ТЕХ» звернулось до суду з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису № 12519/6.11.6 від 19.10.2021 року щодо припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Будівництво торгово- офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській 1, 1-А, вул. Шота Руставелі, 13 у м. Львова зі знесенням існуючих будівель». 28.10.2021 року позивачем погано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії спірного припису. Заява обгрунтована тим, що спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні. Позов слід забезпечити саме у такий спосіб, як просить, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, оскільки такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Позивач вважає, що спірний Припис порушує його права та інтереси, а відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року заяву задоволено. Зупинено дію припису Міністерства культури та інформаційної політики України № 12519/6.11.6 від 19.10.2021 року. Міністерство культури та інформаційної політики України не погоджуючись з даною ухвалою з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, подало апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог посилається на те, що позивач розпочав будівельні роботи без належних дозволів та погоджень з апелянтом. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи. У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що у 2021 році ТОВ «МЕҐА-ТЕХ» та ТОВ «ГАЛПРОЕКТМОНТАЖ» було розпочато будівництво торгово-офісного центру з підземною автостоянкою у двох рівнях на вул. Волоській, 1; вул. Волоській, 1-а; вул. Шота Руставелі, 13 у місті Львові зі знесенням існуючих будівель на земельних ділянках за даними адресами. Будівництво проводиться на підставі Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та інших відповідних дозвільних документів, погодження яких оспорює апелянт шляхом винесення припису, забезпечення якого є даний спір. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зупинення дії припису Міністерства культури та інформаційної політики України № 12519/6.11.6 від 19.10.2021 року, оскільки заява є обгрунтованою і підставною, так як така не вирішує спір по суті і одночасно не порушує права апелянта щодо реалізації його права на підтвердження правомірності прийнятого ним припису, виходячи з наступного. Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Слід зазначити, що суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбаченихч.2 ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч.1 ст. 151 КАС України). Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 червня 2021 у справі № 380/12040/20. Забезпечення позову - це свого роду надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Також колегія суддів враховує, що згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта, а його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення повинні безпосередньо стосуватися предмета спору і позовних вимог, а також бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Виходячи зі змісту наведених положень законодавства, ухвала про забезпечення позову має містити мотиви, за яких суд дійшов висновку про існування або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що застосований захід забезпечення адміністративного позову, зокрема, зупинення дії оскаржуваного припису, відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи (питання), а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи. керуючись ч. 3 ст.243, ст.ст.308, 310, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року про забезпечення позову у справі № 380/18475/21, - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. М. Гінда А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 23.03.22