Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 558/616/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 558/616/21 пров. № А/857/1013/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Гінди О.М., Курильця А.Р., за участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2021 року, прийняте суддею Феха Т.С., в смт. Демидівка, о 16 годині 59 хвилині, повний текст складено 20 грудня 2021 року, у справі № 558/616/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №1 Дубенського РВП Головного управління НП в Рівненській області, начальника СРПП ВП № 1 Дубенського РВП Головного управління НП в Рівненській області Вірного Віталія Володимировича, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - встановив: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 512954, винесеної 16 жовтня 2021 року начальником СРПП Відділення поліції № 1 Лубенського РВП ГУНП в Рівненській області майором поліції Вірним В.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень. В обґрунтування позову зазначає, що 16 жовтня 2021 року о 13:30 год. в с. Велика Городниця Лубенського району Рівненської області не керував автогрейдером «Liugong CLG 4165" реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Дане порушення не вчиняв, оскільки очікував приїзду колег, які мали забрати його і завезти такий транспортний засіб на стоянку, на території Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс». До нього підійшли озброєні автоматичною зброєю працівники поліції і пред`явили безпідставне звинувачення у начеб-то керуванні ним транспортним засобом. Вважає, що поліцейським вчинено грубе порушення вимог ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП, а також його право на захист, що передбачене ст. 268 КУпАП. Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняте нове, яким позов задоволити. Апеляційна скарга обгрунтована аналогічними обставинами викладеним в позовній заяві. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.. У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 16 жовтня 2021 року о 13:30 год. в с. Велика Городниця Дубенського району Рівненської області керував автогрейдером «Liugong CLG 4165" реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, про що складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 512954 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 3400,0 грн. Апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції, про наявність в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР). Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України. П. 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керувати таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. З наявного у справі диску з відеозаписом з місця події (а.с.24), запис якого оглядався колегією суддів, встановлено лише процедуру розгляду справи щодо позивача. В той же час, відсутній будь-який належний та допустимий доказ керування позивачем автогрейдером. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена вина позивача у вчиненні правопорушення належними та допустимими доказами, які б підтверджували обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову. Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З наявної у справі квитанції від 25.10.2021 № 0.0.2316869330.1 вбачається сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн. (а.с. 1) та в розмірі 1362,00 грн. за подання апеляційної скарги - квитанція 0.0.2400723623.1 від 30.12.2021. Керуючись ст.ст. 139, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити. Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2021 року у справі № 558/616/21 - скасувати та прийняти постанову, якою позов задоволити. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 512954, винесеної 16 жовтня 2021 року начальником СРПП Відділення поліції № 1 Лубенського РВП ГУНП в Рівненській області майором поліції Вірним В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень, - скасувати та закрити провадження у справі. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області (вулиця Хвильового, 2 місто Рівне, код 40108761) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 2270,0 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень сплаченого судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. М. Гінда А. Р. Курилець