Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/8260/21

Справа № 344/8260/21 Провадження № 33/4808/96/22 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , що не працює, ІПН НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, із стягненням судового збору, ВСТАНОВИВ: В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з недоведеністю. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що він не відмовлявся від проходження огляду, працівник поліції вилучив у нього документи й пропонував проїхати в лікарню на освідчення, на що апелянт погодився, проте попросив повернути документи, де серед іншого були техпаспорт і ряд інших документів. Вказує, що відеозапис, який б це підтвердив відсутній, а суд першої інстанції не зміг забезпечити в судове засідання явку свідків. Звертає увагу на те, що пояснення свідків складені на спеціальному бланку, що обмежують свідків у наданні пояснень та зауважень. Постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19.05.2021 року о 14-25 год. в м. Івано-Франківську по вул. Миколайчука, 2, керував транспортним засобом марки «Audi 80», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, та від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, неодноразово належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від нього не надходило. При цьому, враховую, що ОСОБА_1 достеменно відомо про перебування справи в Івано-Франківському апеляційному суді. ОСОБА_1 сам подавав апеляційну скаргу на постанову, звертався до апеляційного суду з клопотаннями. Як зазначив під час повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги за допомогою телефонного зв`язку адвокат Черепій О.Р., захист ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції він не здійснює. Аналізуючи зміст п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» доходжу висновку, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Тому, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з наступних підстав. Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачаються порушення вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху у вигляді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вважаю, що висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та підтверджується належними і допустимими доказами. Так, з долученого до матеріалів справи відеозапису, що міститься на компакт-диску, й складається з 2-х файлів під номерами: 1) 020210520185828000818 (запис з нагрудної камери поліцейського); 2) IMG_2772 (запис з відеорестратора транспортного засобу патрульної поліції), вбачається, як транспортний засіб марки «Audi 80», номерний знак НОМЕР_2 , здійснює рух по паркові ТЦ «Епіцентр», паркується й з водійського сидіння виходить особа чоловічої статті, до якої підходять працівники поліції (запис під № 2). На відеофайлі під № 1 чути як працівник поліції ознайомлює особу на ім`я « ОСОБА_1 » (що перебуває на задньому пасажирському сидінні) зі змістом протоколу серії ДПР 18 № 196130 складеного на ОСОБА_1 , особа самостійно знайомиться із текстом постанови, ставить підпис у протоколі, при цьому працівник поліції пропонує надати свої пояснення у протоколі. На уточнююче запитання особи: «А що я буду писати?», працівник поліції повідомляє: «Можливо Ви бажаєте пояснити, чому Ви з ознаками наркотичного сп`яніння керували транспортним засобом», проте особа відмовляється. Далі чути розмову працівника поліції, який роз`яснює, що він, як працівник поліції стверджує, що у вказаної особи є ознаки наркотичного сп`яніння й ця особа, у порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху, відмовилася пройти огляд (00:04:29) (а.с. 7). Зміст відеозапису повністю узгоджується із суттю адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі серії ДПР18 № 196130 від 19.05.2021 року (а.с. 1). Отже, змістом відеозаписів підтверджується, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагували на світло, неприродна блідість, вираження тремтіння рук, що зафіксовані працівниками поліції у протоколі, й на вимогу пройти огляд у медичному закладі - відмовився. Зміст протоколу зачитувався ОСОБА_1 , йому надавалась можливість висловити свої пояснення чи зауваження, проте останній цим правом не скористався, про що у протоколі міститься запис - відмовився згідно з ст. 63 Конституції України (а.с. 1). Наведеним вище спростовуються доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду. Той факт, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд саме в медичному закладі підтверджується змістом апеляційної скарги, де апелянт зазначає наступне: «Я попросив його (працівника поліції) повернути документи, однак він відмовився і сказав, що нам потрібно поїхати у лікарню для освідчення…» (а.с. 92). Крім того, зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 9.11.2015 року, також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року. Матеріали справи про адміністративне правопорушення, окрім відеозапису та змісту протоколу, містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, на які обґрунтовано посилається суд першої інстанції в постанові суду, мотивуючи свої висновки, й які були належним чином досліджені під час розгляду в суді першої інстанції (а.с. 84 зворот). Наявним у справі доказам суд першої інстанції дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Так, відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції уразі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто, працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу за власним переконанням доходять висновку про наявність у водія відповідних ознак сп`яніння. В той же час, водій, на виконання вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п. 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відмова водія пройти огляд у передбаченому законом порядку виявлення на стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, саме у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду, поліцейський, діючи з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на необґрунтованість прийнятої у справі постанови щодо визнання апелянта винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис на підтвердження того, що він не відмовлявся їхати на освідчення в лікарню, є безпідставним, оскільки не підтверджено жодними доказами, а тому вказане посилання розцінює як спосіб уникнення правопорушника від адміністративної відповідальності за вчинене. Те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явились на виклик до суду першої інстанції не може свідчити про незаконність постанови суду, оскільки змістом відеозапису відтворено подію, що відбувалась, й відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце. Доводи апелянта про те, що пояснення свідків викладено на спеціальних бланках, що не містять місця для внесення будь-яких зауважень, то, як вбачається з наявних у справі письмових пояснень свідків (а.с. 3), останні лише засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі з посиланням на ознаки наркотичного сп`яніння. Доказів того, що свідки були позбавленні можливості викласти необхідні зауваження поза межами передбачених бланком граф, або на окремому аркуші, з долученням до справи, апелянтом не надано. Крім того, огляд водія на стан сп`яніння проводився з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з застосуванням відеозапису, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП не потребує обов`язкової участі свідків. Докази, які містяться в матеріалах справи у своїй сукупності є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції, й не викликають сумніву. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 в пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом. За таких обставин, підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження в справі, про що йдеться в апеляційній скарзі, - відсутні, а тому оскаржену постанову належить залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло