Постанова Вінницький апеляційний суд № 146/1328/20

Справа № 146/1328/20 Провадження № 22-ц/801/360/2022; №22-ц/801/424/2022 Категорія: 17 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пилипчук О.В. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2022 рокуСправа № 146/1328/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого: Копаничук С.Г. Суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К., за участю секретаря Стахової Г.О. учасники справи: позивач: Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля»; відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена Долина». розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена Долина» на рішення Томашпільського ра йонного суду Вінницької області від 18.11.2021 року, повний текст якого виготовлений 26.11.2021 року, ухвалене у складі судді Пилипчука О.В. та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена Долина» на додаткове рішення Томашпільського районного суду від 06.12.2021 року у цивільній справі за позовом ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» до ОСОБА_1 , ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» про визнання недійсним договору емфітевзису, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права,- В с т а н о в и в : У грудні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля» (далі - ПрАТ «ПК «Поділля») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена Долина» (далі - ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина») про визнання недійсним договору емфітевзису , скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Зазначив, що 20.08.2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Продовольча компанія «Поділля», правонаступником якого є ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» , було укладено за №0867 договір оренди належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 0523986800:01:000:0012 , площею 2,4445 га ,що знаходиться на території Яланецької сільської ради Томашпільського району ,умовами якого передбачено строк дії цього договору 10 років і переважне право орендаря на поновлення його на новий строк після закінчення строку його дії. .У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Вказаний договір зареєстровано у Томашпільському відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 30.12.2010 року, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від за №041006100862.В подальшому, 15.10.2020 року між ПАТ «ПК «Поділля» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №0867 від 20.08.2010 року. 18.12.2020 року ПАТ «ПК «Поділля» подало заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно Голубецької сільської ради Крижопільського району Горбатенка Р.В. про проведення державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки відповідно додаткової угоди, яка не була проведена ,оскільки в реєстрі було зареєстровано інше речове право на спірну земельну ділянку на підставі укладеного 10.11.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» договору №19 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Відповідно до п. 1.1, 1.2,2.1 вказаного договору емфітевзису ОСОБА_1 передала ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» право володіння та право цільового використання належної їй земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (емфітевтичне право) строком на 7 років з дати передачі емфітевтичного права. Передача емфітевтичного права відбулась 31.12.2020 року автоматично без оформлення акту приймання-передачі та інших додаткових документів. Посилаючись на те, що вказаний договір суперечить чинному законодавству, оскільки був укладений під час дії договору оренди, а одночасне існування державної реєстрації дкількох прав на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, просило визнати недійсним договір емфітевзису № 19 від 10.11.2017 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ,укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина»» щодо земельної ділянки площею 2,4445 га, у тому числі ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 0523986800:01:000:0012, що розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер 38242859 від 21.11.2017 року 10:06:32, ухвалене державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Р.А., щодо реєстрації права іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 23471770 від 20.11.2017 року 11:10:23) за ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина»» на підставі договору № 19 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 10.11.2017 року щодо земельної ділянки площею 2,4445 га, у тому числі рілля, кадастровий номер 0523986800:01:000:0012; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 23471770 від 20.11.2017 року 11:10:23 щодо земельної ділянки площею 2,4445 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0523986800:01:000:0012 за ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина»». Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 18.11.2021 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір № 19 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 10.11.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена Долина»» щодо земельної ділянки площею 2,4445 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки : 0523986800:01:000:0012, що розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер 38242859 від 21.11.2017 року 10:06:32, ухвалене державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Романом Анатолійовичем, щодо реєстрації права іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 23471770 від 20.11.2017 року 11:10:23) за ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина»» на підставі договору № 19 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 10.11.2017 року щодо земельної ділянки площею 2,4445 га, у тому числі рілля, кадастровий номер 0523986800:01:000:0012. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 06.12.2021 року заяву ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» та ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13255,54 грн. в рівних частках, в розмірі по 6627,77 грн. з кожного. Стягнено з ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» та ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» понесені ними судові витрати на сплату судового збору в сумі 4204 грн. в рівних частках, в розмірі по 2102 грн. з кожного. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. У апеляційних скаргах ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» просить рішення та додаткове рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а у справі постановити нове рішення, яким в задоволенні позову та заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ПАТ «Продовольча компанія «Поділля», - відмовити. Зазначило, що висновки суду щодо наявності переважного права позивача на укладення договору оренди землі не відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк не є безумовною підставою для поновлення договору оренди землі. Суд не врахував ,що позивача було відсутнє переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки , оскільки ОСОБА_1 уклав договір емфітевзису, що вступив в силу з дати передачі емфітевтичного права з 31.12.2020 року і на момент укладення спірного договору чинне законодавство України не забороняло вчиняти такі дії .Суд не надав належної оцінки тим обставинам, що правові підстави визнавати договір емфітевзису недійсним відсутні , оскільки одночасного користування земельною ділянкою не було .Також, вказав, що суд неналежним чином оцінив докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачів в рівних частках по 6627,77 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «ПК «Поділля» вважає рішення та додаткове рішення законним і обгрунтованим ,а доводи скарг безпідставними. В судовому засіданні представник ПрАТ «ПК «Поділля» просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Справа призначалась до розгляду на 28.02.2022 року, однак в зв`язку з задоволенням заяви представника заявника скарги про відкладення її розгляду в зв`язку з введенням воєнного стану розгляд її було відкладено на 17.03.2022 року. Судові органи держави під час військового стану продовжують здійснювати судочинство до прийняття рішення про тимчасове його зупинення. Рішення про зупинення здійснення судочинства Вінницьким апеляційним судом станом на 17.03.2022 року не приймалось, зміни до цивільно- процесуального кодексу України в зв`язку з введенням військового стану щодо встановлених ним строків розгляду справи не вносились. Відповідно до ч.1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до ч.7 та п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України у разі не надання особами які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання, перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За правилами статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. В судове засідання 17.03.2022 року ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» та ОСОБА_1 не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином за адресою їх місця проживання, перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Про причини не отримання ними повісток і зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), або місцезнаходження суд не повідомляли,а тому відповідно до ст. ст.128, 131 ЦПК України, судові повістки про виклик до суду на 17.03.2022 року на 14 год. вважаються врученими їм належним чином, Враховуючи викладене, скорочені строки розгляду скарг на рішення суду, ,відсутність повідомлень про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), або місцезнаходження , відсутність заяв про розгляд справи за допомогою інших засобів відео зв`язку в режимі відеоконференції, колегія суддів ухвалила розглядати справу у їх відсутність. Перевіривши матеріали справи, рішення та додаткове рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду відповідає. Суд встановив, що згідно державного акту на право власності на землю серії ІV - ВН № 026012 від 05.10.2001 року ,зареєстрованого в книзі записів державних актів 04.01.2002 року. ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,44 га на території Яланецької сільської ради Томашпільського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.23). 20.08.2010 року між ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» та ОСОБА_1 було укладено строком на 10 років договір оренди № 0867 земельної ділянки з кадастровим номером 0523986800:01:000:0012 , площею 2,4445 га ,що знаходиться на території Яланецької сільської ради Томашпільського району і належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на землю №026012, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2010 року за №041006100862, Згідно акту прийому-передачі об`єкта оренди до договору оренди землі № 0867 від 20.08.2010 року, орендодавець передав, а орендар прийняв у оренду земельну ділянку площею 2,4445 га, строком на 10 років (а.с.26), Пунктом 43 цього договору передбачено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно п.21.1 договору оренди, після закінчення строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. В разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, що є предметом договору після закінчення строку його дії, за відсутності заперечень орендодавця договір вважається продовженим на строк визначений у п.8 договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Таким чином, строк дії договору оренди № 0867 від 20.08.2010 року, зареєстрованого у Томашпільському відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 30.12.2010 року, закінчувався 30.12.2020 року. В період дії договору оренди, 10.11.2017 року ОСОБА_1 уклала відносно цієї ж земельної ділянки договір № 19 про право користування цією ж земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) з ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» (а.с.47- 51) Пунктом 3.1. договору передбачено ,що його укладено на 7 років з дати передачі емфітевтичного права, після закінчення строку дії якого землекористувач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово власника про намір продовжити його дію. Згідно п. 5.1. договору емфітевзису, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина»» набуває емфітевтичне право на наступний день після закінчення договору оренди вказаної земельної ділянки № 0867 від 20 серпня 2010 року .зареєстрованого Томашпільським відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 30.12.2010 року .Згідно п. 5.2. договору передача емфітевтичного права проводиться власником землекористувачу 31 грудня 2020 року автоматично без оформлення акту приймання - передачі та інших додаткових документів. Пунктом 5.3 договору емфітевзису визначено, що власник земельної ділянки гарантує, що до підписання цього договору ним або його представником не було укладено, а також після підписання цього договору не буде укладено правочину, спрямованого на продовження (поновлення) строку договору оренди землі від 20 серпня 2010 року № 0867 або будь-якого нового договору оренди землі об`єктом оренди якого буде земельна ділянка зазначена у цьому договорі. Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації емфітевзису. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.12.2020 року № 235679387 , із запису про інше речове право № 19876001 вбачається, що 03.04.2017 року державним реєстратором Піщанської районної державної адміністрації Слободянюк Людмилою Сергіївною на підставі договору оренди землі №0867 від 20.08.2010 року та її рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень 34683560 від 07.04.2017 року був внесений запис про державну реєстрацію за ПрАТ «ПК «Поділля» права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 строком на 10 років з правом пролонгації в оренду. Із запису про інше речове право № 23471770,вбачається ,що 20.11.2017 року державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Романом Анатолійовичем на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб №19 від 10.11.2017 року та свого рішення про державну реєстрацію №38242859 від 21.11.2017 року, був внесений запис про державну реєстрацію за ТОВ «АК «Зелена долина» права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ,належної ОСОБА_1 строком дії на 7 років з дати передачі емфітевтичного права, що набувається на наступний день по закінченню строку дії договору оренди . (а.с.33-35) 15.10.2020 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» укладено додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 20.08.2010 року та внесення змін до нього, яка є невід`ємною частиною договору оренди , згідно якої п.8 договору оренди було викладено в наступній редакції: « Договір укладено строком до 31.12.2030 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, але в будь якому випадку діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем» Державний реєстратор Горбатенко Р.В. розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відмовив ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» у державній реєстрації за ним іншого речового права, у вигляді права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523986800:01:000:0012 у зв`язку з наявністю суперечностей заявлених та вже зареєстрованих прав, а саме права емфітевзису №23471770 ,зареєстрованого 20.11.2017 року за ТОВ «АК Зелена Долина». (а.с.32) Постановляючи рішення у справі, суд виходив з того, що укладення ОСОБА_1 договору емфітевзису під час дії договору оренди спірної земельної ділянки з іншим орендарем суперечить законодавству та порушує права та інтереси первинного орендаря, який належно виконуючи свої обов`язки, має право на поновлення договору оренди. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права , суд виходив з того, що з часу набрання чинності 16.01 2020 року ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» ,якою внесено зміни до ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , чинним законодавством не передбачено такого способу захисту порушеного права як скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права. Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, які перевірив наданими і оціненими в порядку ст.89 ЦПК України доказами, правильно визначив спірні правовідносини і застосував до них норми права та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові. Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача було відсутнє переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, тому відсутні підстави визнавати договір емфітевзису недійсним оскільки одночасного користування земельною ділянкою не було, є безпідставними, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України). Підставами для визнання недійсними правочину за змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є недотримання в момент вчинення такого правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 кодексу, зміст якого не може суперечити як кодексу, так і іншим актам цивільного законодавства. За приписами частини першої статті 16, частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, сторона або інша заінтересована особа може заперечити його дійсність на підставах, встановлених законом, у судовому порядку для захисту своїх прав чи інтересів. За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Також відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), повідомивши про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Як вбачається з матеріалів справи 20.08.2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Продовольча компанія «Поділля», правонаступником якого є ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля», було укладено строком на 10 років договір оренди належної ОСОБА_1 на праві власності згідно державного акту серії IV-BH №026012 від 04.01.2002 року земельної ділянки з кадастровим номером 0523986800:01:000:0012 , площею 2,4445 га ,що знаходиться на території Яланецької сільської ради Томашпільського району В період дії цього договору оренди 10.11.2017 року ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» було укладено договір № 19 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) відносно спірної земельної ділянки. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 Верховний суд дійшов висновку ,що у разі, якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. Під час укладення договору емфітевзису між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» 10.11.2017 року та його державною реєстрацією був чинним договір оренди землі №0867 від 20.08.2010 року щодо тієї самої земельної ділянки. Строк його дії не закінчився. Позивач завчасно, до закінчення визначеного законом строку ,уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду про продовження договору оренди земельної ділянки, тобто ,скористався наданим йому переважним правом та вчинив дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права на продовження договору оренди, забезпечення поновлення права користування відповідною земельною ділянкою. Разом з тим, умовами договору емфітевзису передбачено, що передача емфітевтичного права проводиться власником землекористувачу на наступний день після закінчення договору оренди вказаної земельної ділянки. Визначення цієї дати та подальша реєстрація договору, унеможливлює реалізувати позивачем переважне право на продовження договору оренди землі. Зокрема зареєструвати в установленому порядку завчасно укладену сторонами додаткову угоду про продовження договору оренди земельної ділянки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов привального висновку про те, що укладення орендодавцем (власником орендованої земельної ділянки) договору емфітевзису під час дії договору оренди спірної земельної ділянки з іншим орендарем суперечить законодавству та порушує права та інтереси первинного орендаря щодо поновлення договору оренди. Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду щодо наявності у позивача переважного права на укладення договору оренди землі не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки наявність такого права на укладення договору оренди землі на новий строк, не є безумовною підставою для поновлення договору оренди землі ,не заслуговують на увагу з наступних підстав. Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 17.08.2010 року чинною на час укладення договору оренди землі від 20.08.2010 року) під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 17.08.2010 року чинною на час укладення договору оренди землі від 20.08.2010 року) встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. У частині 1 статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права. Права наймача, що встановлено статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами. За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону № 161-ХІV, буде порушено, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде недобросовісною. Вказаний висновок відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 379/672/16-ц. Викладене дозволяє зробити висновок, що доводи ПрАТ «ПК «Поділля» про наявність у ПрАТ «ПК «Поділля» переважного права на укладення договору оренди із ОСОБА_1 є такими, що відповідають нормам закону, відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору № 19 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 10.11.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина»» щодо спірної земельної ділянки. Постановляючи додаткове рішення суд виходив з того, що представником позивача виконані вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК, відповідно до яких розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно із ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів; сума компенсації визначається за детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги; заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача. Позивачем ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» сплачено судовий збір у сумі 6306 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №Р01219039 від 21.12.2020 року, №Р01221003 від 22.12.2020 року, № Р01219038 від 21.12.2020 року. Враховуючи, що позовні вимоги були задоволено частково, у задоволенні однієї із трьох позовних вимог було відмовлено, а також, що розмір наданої позивачу ПрАТ «ПК «Поділля»» правової допомоги є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про стягнення з кожного з відповідачів на користь позивача по 2102 грн . у відшкодування витрат зі сплати судового збору та по 6627,77 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Інші доводи апеляційної скарги також правильні висновки суду не спростовують і не впливають на законність прийнятого судом рішення,. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки підстави для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення не наведені , рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вказане рішення - без змін. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , понесені судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, П о с т а н о в и в: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена Долина» на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 18.11.2021 року та на додаткове рішення Томашпільського районного суду від 06.12.2021 року залишити без задоволення. Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області 18.11.2021 року та додаткове рішення Томашпільського районного суду від 06.12.2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Головуючий : Копаничук С.Г. Судді: Оніщук В.В. Медвецький С.К.