Постанова Волинський апеляційний суд № 161/14538/20

Справа № 161/14538/20 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/431/22 Категорія: 39 Доповідач: Карпук А. К. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпук А.К. суддів Здрилюк О.І., Данилюк В. А., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2021 року, В С Т А Н О В И В : В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовною заявою АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2022 року піддано примусовому приводу представника позивача АТ «Універсал Банк»: голову правління АТ «Універсал Банк» Старомінську Ірину Олександрівну, місце роботи м. Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19, в судове засідання, яке призначене на 15.15 годин 22 лютого 2022 року в приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області, що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Конякіна, 3, Волинської області. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник позивача АТ «Універсал Банк» - Клочко О. В. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки у даній справі товариство бере участь через уповноваженого представника Мєшніка К. І., а не в порядку самопредставництва, тому висновки суду не відповідають обставинам справи, судом допущені порушення норми матеріального та процесуального права. Відповідно до вимог ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справ. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 17.03.2022, тобто, дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду скасувати з таких підстав. Застосовуючи заходи процесуального примусу у вигляді приводу до голови правління АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання, призначені на 10.00 годин 08 вересня 2021 року, на 10.00 годин 19 жовтня 2021 року, на 15.45 годин 20 грудня 2021 року, та 9 (дев`ять) разів поспіль загалом, представник позивача, АТ «Універсал Банк», не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, ухвалами суду від 11 вересня 2020 року та від 30 червня 2021 року його явка в судові засідання була визнана судом обов`язковою. Такі висновки суду суперечать нормам процесуального права. Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Згідно з частиною 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Згідно з частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Використання в частині дев`ятій статті 10 ЦПК України словосполучення спірні відносини не врегульовані законом не дозволяє вести мову про існування процесуальної аналогії в цивільному судочинстві. Принцип процесуального формалізму є основним у процесуальному праві, оскільки саме через нього проявляється суворий імперативний метод публічного права, спрямований на забезпечення рівності сторін шляхом встановлення чітких, формально визначених, заздалегідь відомих правил гри. Вказана правова позиція була сформульована в постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 463/4835/16-ц (провадження № 61-10999св21) . Застосовуючи за аналогією закону статтю 147 ЦПК України (Привід свідка), суд першої інстанції залишив поза увагою те, що вказана стаття стосується заходів процесуального примусу саме щодо свідка, її регулятивний вплив не поширюється на випадки вирішення питання про процесуальний примус сторін чи третіх осіб у справі. Разом з тим, нормами цивільного процесуального законодавства визначені інші заходами процесуального примусу, якими суд може припинити зловживання правами, зокрема «штраф». З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково застосував до керівника юридичної особи (позивача у справі) - голови правління АТ "Універсал Банк" такий захід процесуального примусу, як привід. Крім того, відповідно до частини 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. В матеріалах справи відсутні докази про те, що АТ «Універсал Банк» бере участь у цій справі через свого керівника (самопредставництво), а з позовної заяви, з клопотань у справі вбачається, що представництво інтересів позивача здійснює представник Мєшнік К. І. на підставі довіреності №325-ЮД від 07.10.2019 року, що додатково спростовує висновки суду про те, що голова правління АТ «Універсал Банк» Старомінська І. О. зловживає своїми процесуальними правами як представник позивача у даній справі. Також необхідно відмітити, що неявка представника позивача в судові засідання не перешкоджає розгляду цивільної справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 376 ЦПК України). Суд першої інстанції неправильно ззастосував вимоги процесуального закону щодо застосування заходів процесуального примусу при постановленні оскаржуваної ухвали, тому ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2021 року підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2021 року в даній справі скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді :