Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/25135/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/25135/21 Провадження № 33/4820/171/22 Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Підлісного Олега Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2022 року, - в с т а н о в и л а : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору. Провадження за ст. 1222 ч.1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. За постановою суду 14.10.2021 року о 23 годині 19 хвилини ОСОБА_1 у м. Хмельницькому по вул. Кармелюка,11/1, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Крім того, цього ж дня щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1222 КУпАП згідно з яким останній 14.10.2021 року о 23 годині 19 хвилини в м. Хмельницькому по вул. Кармелюка,11/1, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав неодноразові вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу. Закриваючи провадження за ч. 1 ст. 1222 КУпАП щодо ОСОБА_1 , суд своє рішення мотивував тим, що закінчились строки накладення адміністративного стягнення, тому провадження підлягало закриттю на підставі п. 1 ч. 7 ст. 247 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив таке скасувати, провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Постанову суду у вказаній частині вважає незаконною. Свої вимоги аргументує тим, що працівники поліції порушили процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: на місці зупинки не пропонували проїхати до медичного закладу для проведення такого огляду; не склали акту, в якому б зазначались ознаки сп`яніння. За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, тому не може бути покладений в основу доведеності його вини. Крім того, суд допустив неповноту розгляду справи, оскільки безпідставно відмовив у його клопотанні про виклик працівників поліції. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується адміністративної відповідальності - адвоката Підлісного О.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених судом. Зокрема, даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ 18 № 111229 від 14 жовтня 2021 року, згідно з якими 14.10.2021 року о 23 годині 19 хвилини ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , у м.Хмельницькому по вул. Кармелюка, 11/1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі (а.с. 1); - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Однак, останній від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків (а.с. 4); - письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими підтверджується, що у їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі у лікаря - нарколога (а.с. 5,6); Наведені докази узгоджуються із даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який наявний у матеріалах справи. Такими підтверджується, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . В ході розмови працівники поліції виявили у останнього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Однак, ОСОБА_1 у присутності двох свідків від такого огляду відмовився, а подальшому відмовився і від проведення даного огляду в медичному закладі (а.с. 9). Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеними доказами. Твердження ОСОБА_1 про порушення порядку проведення його огляду на стан сп`яніння, оскільки йому не було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, апеляційний суд до уваги не бере. Вимогами п.п. 2, 3 ст. 266 КУпАП визначено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, зокрема даних відеозапису, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Однак, останній від такого відмовився, ствердно відповівши: «Не буду». З метою дотримання порядку проведення огляду, працівник поліції запропонував йому пройти такий огляд у медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 ігнорував дане запитання поліцейського. Після того, як працівник поліції декілька (шість) разів запитав його: «Чи будете проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладі?», ОСОБА_1 ствердно відповів: «Не буду!» (файл 20211015…..243++). За таких обставин, порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння порушений не був. У зв`язку з відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння працівниками поліції і був складений протокол щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому, порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо останнього апеляційним судом не встановлено. Що стосується доводів про те, що працівники поліції не складали акт огляду на стан алкогольного сп`яніння щодо ОСОБА_1 , в якому б зазначались ознаки алкогольного сп`яніння, які були виявлені у останнього, то такі є безпідставними, оскільки вказаний акт наявний у матеріалах справи (а.с. 4). Посилання на те, що суд допустив неповноту розгляду справи, оскільки не допитав поліцейських, на увагу суду не заслуговує, оскільки суд першої інстанції прийшов до висновку, що докази, які наявні у матеріалах справи, є достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим погоджується апеляційний суд. Разом з тим, у матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудних камер поліцейських, який повністю відображає обставини події. А тому, підстав для допиту поліцейських не було. Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника. З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд уважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - п о с т а н о в и в: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закриття провадження за ч. 1 ст. 1222 КУпАП щодо останнього залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О.