Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/1704/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/1704/22 Провадження № 33/4820/642/22 Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2022 року,- в с т а н о в и л а : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , який не працюює, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору. За постановою суду, 09 січня 2022 року, приблизно о 20 год. 35 хв., по вул. Толстого, 12 м. Хмельницького, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. В порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків. Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП Постанову вважає незаконною, оскільки суд порушив його право на захист, а саме: розглянув справу за його відсутності, чим позбавив його можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону. Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції так і апеляційним судом. Зокрема, його винуватість підтверджується відомостями із: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 239045 від 09.01.2022 року, з якого вбачається, що 09 січня 2022 року, о 20 год. 35 хв., по вул. Толстого, 12 м. Хмельницького, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. В порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків (а.с. 1); - письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими підтверджується, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога та за допомогою приладу «Drager» на визначення стану сп`яніння (а.с. 4,5); - відеозапису події, якими підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 . Під час його зупинки працівники поліції виявили у останнього ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак, на неодноразові пропозиції працівників поліції (більше 10 разів) у присутності свідків пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі ОСОБА_1 не погоджувався. А тому, працівники поліції правильно розцінили таку поведінку ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, із даних відеозапису вбачається, що в ОСОБА_1 спостерігались ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 6). Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеними доказами. Твердження апелянта про порушення його права на захист, оскільки суд розглянув справу у його відсутність, апеляційний суд до уваги не бере, виходячи з наступного. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Згідно з ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою. Як вбачається із матеріалів провадження, матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшли до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 21 січня 2022 року. Справа до розгляду призначалась неодноразово, а саме: 25.01.2022 року, 01.03.2022 року, 05.04.2022 року, 27.05.2022 року, 08.07.2022 року, 29.07.2022 року, 05.10.2022 року. Про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлявся в установленому законом порядку, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 239045, відеозапису події та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 1, 6, 9, 11). Однак, ні ОСОБА_1 , ні адвокат Венгер Д.О., який є його захисником на підставі договору-доручення та ордеру про надання правової допомоги від 07.07.2022 року, до суду жодного разу не з`явились. Натомість, подавали заяви про відкладення розгляду справи. Так, 24.01.2022 року ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи 25.01.2022 року у зв`язку із бажанням скористатись допомогою адвоката (а.с. 8); 01.03.2022 року ОСОБА_1 подав заяву про відкладення у зв`язку із запровадженням військового стану (а.с. 10); 05.04.2022 року ОСОБА_1 просив відкласти у зв`язку з наявністю періодичних тривог, що позбавляє його можливості прибути в судове засідання (а.с. 12); 25.05.2022 року ОСОБА_1 також подав заяву про відкладення розгляду справи 27.05.2022 року з цих же причин (а.с. 18); 08.07.2022 року його захисник - адвокат Венгер Д.О. подав заяву про відкладення у зв`язку із наданням можливості ознайомитися із матеріалами справи (а.с. 19); 29.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про відкладення слухання справи у зв`язку із сімейними обставинами, а саме: перебуванням у батьків у с. Остапківці, Городоцького району Хмельницької області (а.с. 23). Вказана заява була задоволена, розгляд справи відкладено до 05.10.2022 року. Про розгляд справи вказаного дня о 15 годині ОСОБА_1 та його захисник повідомлялись на сайті Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, що підтверджується витягом із сайту (а.с. 24). 05.10.2022 року о 15 годині 00 хвилин, ні ОСОБА_1 , ні його захисник Венгер Д.О. до суду не з`явились, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали. Відповідно до позиції Верховного Суду, відображеної в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява N 18986/06; п. 57) це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.) Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності також зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. З урахуванням того, що ОСОБА_1 та його захисник знали, що дана справа про адміністративне правопорушення знаходиться на розгляді у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, оскільки надіслали до суду шість заяв про її відкладення, однак, її розглядом не цікавились, свої процесуальні обов`язки не виконали, в судове засідання 05.10.2022 року не з`явились, тому суд першої інстанції правильно, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також строків накладення адміністративного стягнення, та на виконання вимог ст. 277 КУпАП, здійснив судовий розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. Крім того, останні не були позбавлений можливості надати суду письмові пояснення та заперечення по справі. Разом з тим, слід зазначити, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 була надана можливість довести свою невинуватість у вчиненому вищевказаному правопорушенні всіма можливими способами, не забороненими законом, однак і він, і захисник у судове засідання не з`явились, просили слухати справу у їх відсутність. Однак доказів, які б підтверджували його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в ході апеляційного розгляду надано не було. Отже право ОСОБА_1 на захист не порушено. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. За таких обставин, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника. З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О.