Постанова 4856 № 240/19487/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/19487/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 15 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з ураховуючи проведеної виплати. 09.11.2021 позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення від 17.02.2021 в частині зобов`язання Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з ураховуючи проведеної виплати, а саме: стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800 грн. Заява обґрунтована тим, що відсутність бюджетних асигнувань у Житомирському обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на виконання рішення суду про зобов`язання виплатити недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, що підтверджується листом відповідача від 01.11.2021 №10/28382, істотно ускладнює виконання рішення суду щодо здійснення боржником такої виплати. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі відмовлено за безпідставністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що, задоволення заяви про зміну чи встановлення способу виконання рішення суду фактично змінить рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений ст.5 КАС України, що був обраний судом під час розгляду справи по суті. Також суд зазначив про ненадання доказів відсутності можливості виконати рішення у визначений судом спосіб. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. За змістом ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України). Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення. Тобто, суд лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Таким чином положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов`язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення. Як слідує із рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №240/19487/20, Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з ураховуючи проведеної виплати. В заяві про встановлення зміну способу та порядку виконання судового рішення позивач просить: змінити спосіб і порядок виконання рішення від 17.02.2021 в частині зобов`язання Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з ураховуючи проведеної виплати, а саме: стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800 грн. Тобто, позивач фактично просить суд змінити суть резолютивної частини зазначеного рішення суду, яке набрало чинності. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта стосовно того, що рішення суду на даний час не виконано. Разом з тим, спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду справи. Зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Колегія суддів вважає за необхідне врахувати, що встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання. В свою чергу, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Тим більше, що в резолютивній частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №240/19487/20 сума коштів, що підлягають виплаті, не була конкретизована. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-394а14, в постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 279/7157/15-а та в постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі №281/1618/14-а. Позивачем не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення у визначений судом спосіб. Водночас, за приписами ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання на всій території України, незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов`язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів). Тобто, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача має бути виконане. За таких обставин суд апеляційної погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про зміну способу виконання рішення є безпідставною та необґрунтованою. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду слід відмовити. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.