Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12217/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 березня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/12217/21 Суддя в суді І інстанції Вовченко О.А. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Одеса 26 листопада 2021 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці Держмитслужби, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UА500500/2021/000153/2 від 13 травня 2021 року; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500500/2021/00296 від 13 травня 2021 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані товариством документи для здійснення митного контролю та митного оформлення його товару містили численні розбіжності та не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тому, апелянт вважає, що заявлена позивачем митна вартість товару не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації. В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як позивачем не порушено вимог митного законодавства у межах спірних правовідносин. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 24 жовтня 2019 року між Компанією «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Гонконг) (в особі продавця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (в особі покупця) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19YG-099, за умовами якого продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину договору (а.с. 28-36). На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент продавець «SYNERGY TRAIDING COMPANY LIMITED» поставив партію товару, для здійснення митного оформлення якого (велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, у частково незібраному стані для зручності транспортування) позивачем до Одеської митниці Держмитслужби 13 травня 2021 року подана митна декларація № UA500500/2021/021542 (а.с. 52-54), в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом, а саме за ціною договору. При цьому, до митного оформлення декларантом подано наступні документи: - пакувальні листи (Packing list) № J254Z21-07-PL від 11 березня 2021 року (а.с. 11) та № J254Z21-15-PL від 18 березня 2021 року (а.с. 12); - рахунки-фактури (інвойси) (Commercial invoice) № J254Z21-07 від 11 березня 2021 року (а.с. 13) та № J254Z21-15 від 11 березня 2021 року (а.с.14); - коносамент (Bill of lading) № 177XNENEN32418A від 25 березня 2021 року (а.с. 15); - автотранспортні накладні (Road consignment note) від 12 травня 2021 року №№ 0162, 2689, 2817, 3270, 5424, 5459, 6006, 7320, 8510 (а.с. 16-24); - декларації про походження товару (Declaration oforigin) № J254Z21-07 від 11 березня 2021 року та № J254Z21-15 від 18 березня 2021 року; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів № UA500110/2021/000800 від 12 травня 2021 року (а.с. 25); - прейскуранти (прайс-лист) виробника товару № J254Z21-07-PR від 11 березня 2021 року (а.с. 26) та № J254Z21-15-PR від 18 березня 2021 року (а.с. 27); - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24 грудня 2019 року (а.с. 28-29); - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19 YG-099 24 жовтня 2019 року; - акти зважування від 12 травня 2021 року №№ 135323, 135324, 135325, 135332, 135333, 135334, 135336, 135357, 135382 (а.с. 37-45); - копії митних декларацій країни відправлення № 310120210519119700 від 20 березня 2021 року (а.с. 46) та № 310120210519120994 від 19 березня 2021 року (а.с. 47). В свою чергу, під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Так, Одеською митницею Держмитслужби видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00296 (а.с. 9-10). Крім того, Одеською митницею Держмитслужби 13 травня 2021 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000153/2 (а.с. 7-8), яким митна вартість оцінюваних товарів визначена за резервним методом. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлення зазначених обставин у справі судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товару для здійснення його митного оформлення за заявленим методом, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 МК України, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою

9. Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезених товариством товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним декларантом методом (першим). Між тим, із зібраних матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів товариством надано митному органу наступні документи: пакувальні листи (Packing list) № J254Z21-07-PL від 11 березня 2021 року та № J254Z21-15-PL від 18 березня 2021 року; рахунки-фактури (інвойси) (Commercial invoice) № J254Z21-07 від 11 березня 2021 року та № J254Z21-15 від 11 березня 2021 року; коносамент (Bill of lading) № 177XNENEN32418A від 25 березня 2021 року; автотранспортні накладні (Road consignment note) від 12 травня 2021 року №№ 0162, 2689, 2817, 3270, 5424, 5459, 6006, 7320, 8510; декларації про походження товару (Declaration oforigin) № J254Z21-07 від 11 березня 2021 року та № J254Z21-15 від 18 березня 2021 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів № UA500110/2021/000800 від 12 травня 2021 року; прейскуранти (прайс-лист) виробника товару № J254Z21-07-PR від 11 березня 2021 року та № J254Z21-15-PR від 18 березня 2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24 грудня 2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19 YG-099 24 жовтня 2019 року; акти зважування від 12 травня 2021 року №№ 135323, 135324, 135325, 135332, 135333, 135334, 135336, 135357, 135382; копії митних декларацій країни відправлення № 310120210519119700 від 20 березня 2021 року та № 310120210519120994 від 19 березня 2021 року. В свою чергу, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства. Тому, на переконання колегії суддів, позивачем надано достатню кількість документів для застосування першого методу обчислення митної вартості товару. Крім того, з аналізу наданих позивачем документів до митного органу, зокрема, рахунків-фактури (інвойсів) вбачається, що ввезені товариством товари відповідають умовам укладеного контракту та надійшли саме від зазначеного контрагента по визначеній у контракті ціні. З іншого боку, у межах спірних правовідносин митним органом виявлено наступні недоліки у наданих для здійснення митного оформлення товару документах: 1) при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на коносамент та відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт), що не дає змогу ідентифікувати дану поставку. Також, в копії митної декларації країни відправлення зазначено інші коди товарів, ніж заявлено в митній декларації, зазначені умови поставки C&F, ще не відповідає визначеним умовам поставки INCOTERMS та не вказано географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. В свою чергу, колегія суддів не погоджується з висновком митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Так, відповідно до п. 5.1 Контракту, продавець вживає всіх заходів для надійної і належної упаковки товару, що захищає його від пошкоджень при завантаженні-розвантаженні, транспортуванні та зберіганні. Упаковка повинна містити належне маркування. При цьому, у графі 37 митної декларації № вказано «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару). Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. Щодо зроблених митним органів висновків про невідповідність заявленої митної вартості товару за наслідком дослідження копій декларацій країни відправлення, колегія суддів зазначає наступне. Так, вищевказаними вимогами митного законодавства передбачено перелік основних та факультативних документів, які необхідно подати митному органу при здійсненні митного оформлення ввезеного товару. В свою чергу, дослідження декларації країни відправлення товару митним органом України можливе та необхідне лише у разі якщо основні документи містять розбіжності, ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари Між тим, як зазначено вище, усі надані позивачем документи у якості основних документів для здійснення митного оформлення ввезеного товару не містили зазначених недоліків. Враховуючи викладене, наявність певних недоліків митної декларації країни відправлення товару не є достатньої підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що заповнення митної декларації в країні відправлення товару знаходиться поза межами компетенції позивача, а тому наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може створювати негативних наслідків для позивача. З іншого боку, щодо подання товариством копії митних декларацій країни відправлення без перекладу на державну мову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Тобто, у разі складення документа, що подається до митного оформлення офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2020 року (справа № 520/10709/18). При цьому, додатком до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму, серед яких зазначено Китай. Тому, колегія суддів вважає, що позивач не мав обов`язку надавати під час здійснення митного оформлення переклад відповідних накладних, складених китайською мовою. Крім того, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу. В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними. Такої правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 30 червня 2015 року, у справі 814/283/14. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у даній справі. При цьому, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.