Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/4618/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/4618/21 Номер провадження 22-ц/814/811/22Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., секретаря: Ракович Д.Г. за участі: представника позивача - адвоката Зогаль О.М., розглянувши в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 02 грудня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Кузіної Ж.В. в м.Полтаві, із складанням повного тексту рішення 03 грудня 2021 року,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з даним позовом. Зазначала, що в АДРЕСА_1 відкрилася спадщина у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Дід позивача - ОСОБА_4 є рідним братом померлої ОСОБА_3 . Вважає, що за правом представлення має право успадкувати ту частину спадщини, яка б належала дідові позивача, як рідному брату спадкодавця, якби він був живий на час відкриття спадщини, враховуючи той факт, що дочка ОСОБА_4 - мати позивача - ОСОБА_5 , померла до відкриття спадщини. Просила встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є двоюрідною онукою ОСОБА_3 для можливості реалізації права на спадкування за правом представлення Вказувала, що позов пред`являє до своєї рідної сестри, ОСОБА_2 , яка так само має право на спадщину за правом представлення. Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Рішення обґрунтоване тим, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, та як позивачем не доведено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 . Рішення оскаржила ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позивач 25 липня 2018 року звернулась до нотаріуса Моздокського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 . Суду не надано постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 відповідачем визначила свою рідну сестру ОСОБА_2 . Районний суд відмовляючи у позовних вимогах своє рішення мотивував тим, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду. Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України). Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідали за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Даний висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц. Отже, в даній справі ОСОБА_1 в якості відповідача зазначена ОСОБА_2 , яка не є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 в розумінні ст.1268 ЦК України та не порушувала прав позивача, що не заперечується представником позивача в суді апеляційної інстанції. Суд першої інстанції правильно на підставі наявних у матеріалах справи доказів визначитися із колом спадкоємців щодо майна померлої і прийшов до обгрунтованого висновку про пред`явлення позову до неналежного відповідача. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують. Крім того, колегія суддів виходить з того, що згідно із ст.71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. Майно померлої ОСОБА_3 знаходиться на території Російської Федерації, а тому встановлення факту родинних відносин, яке може вплинути на спадкові права та обов`язки особи, вирішується згідно законодавства цієї держави. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м.Полтави від 02 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14.03.2022 р. Головуючий суддя О.В. Прядкіна Судді: С.Б. Бутенко О.І. Обідіна