Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/233/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/233/21 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Дата і місце ухвалення 11.11.2021р., м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-83» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.01.2021 року № 6, В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-83»звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ№ 6 від 12.01.2021 року про проведення фактичної перевірки. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що оскаржуваним наказом було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83» на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, в якому поєднано дві окремі підстави для призначення перевірки: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Апелянт вважає, що окремою самостійною підставою для проведення перевірки є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу п.п. 191.1.14,191.1.16, 191.1.17 п. 191 ст. 191 покладені на ГУ ДПС у Миколаївській області. Відповідач наголосив, що підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83» слугувала саме реалізація контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Апелянт зазначає, що можливість проведення фактичної перевірки за вказаною підставою підтверджено у постановах ВС від 05.11.2018 року у справі № 803/988/17 та від 07.11.2019 року у справі № 140/391/19 та ін. З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Мрія-83». Справа розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що 12.01.2021 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було прийнято наказ № 6 «Про проведення фактичної перевірки», згідно якого на виконання підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а саме, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, наказано провести з 12.01.2021 року фактичну перевірку ТОВ «Мрія-83» за місцем здійснення діяльності: проїзд Внутрішньоквартальний, буд. 2, м. Миколаїв, тривалістю 10 діб. Також у наказі вказано, що перевірку провести за період діяльності з 05.06.2020 року на момент закінчення перевірки, з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів. На підставі наказу та направлення на перевірку від 12.01.2021 року № 17/14-29-01-04-31, № 18/14-29-01-04-31 та № 19/14-29-01-04-31 посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області здійснено вихід за місцем здійснення діяльності ТОВ «Мрія-83» з метою проведення перевірки, однак вказані посадові особи контролюючого органу не були допущені до її проведення, про що складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 12.01.2021 року № 13/14-29-09-02/41548886. Не погоджуючись з прийняти наказом про проведення перевірки, товариство оскаржило його в судовому порядку. В поданому позові товариство посилалось на те, що спірний наказ не відповідає вимогам законодавства та оформлений з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Позивач вказував на те, що у спірному наказі не відображено жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів ГУ ДПС у Миколаївській області було встановлено порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Мрія-83», з огляду на наступне: Як вбачається з матеріалів справи проведення фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83» було призначено згідно наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 12.02.2021 року № 6, в якому вказано мету проведення перевірки: здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів. При цьому, підставою проведення перевірки визначено п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу, колегія суддів виходить з наступного: Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно з п. 80.1 ст. 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Як вже зазначалось вище, зі змісту наказу № 6 від 12.01.2021 року слідує, що фактична перевірка ТОВ «Мрія-83» була призначена на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, однак, у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення Товариством вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління ДПС у Миколаївській області не довело наявності підстав, в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України, для проведення фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83», що свідчить про протиправність прийнятого наказу та наявність підстав для його скасування. При вирішенні справи суд першої інстанції врахував правову позиція Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4895/18. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19 з аналогічних спірних правовідносин. У вказаній постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року (справа N 640/21536/19) вказано, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинно супроводжуватись повідомленням або інформацією про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері правовідносин. Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, предметом спору в якій була саме правомірність наказу про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що для проведення фактичної перевірки достатньо лише факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Мрія-83». Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Згідно ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. Зважаючи на залишення без змін рішення суду першої інстанції, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: О.В. Єщенко Суддя: О.А. Шевчук