Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2606/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 грудня 2021 р.м. ОдесаСправа № 400/2606/20 Суддя в суді І інстанції Мороз А.О. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Миколаїв Дата прийняття рішення суду І інстанції 08 лютого 2021 року Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс-Техно» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс-Техно» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасувати наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 953 від 01 липня 2020 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що положеннями чинного законодавства податковому органу надано право проводити фактичні перевірки платників податків для здійснення покладених на податковий орган функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. При цьому, виконання зазначених функцій податковим органом є самостійною та достатньою підставою для проведення фактичної перевірки платника податків. Тому, апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу через відсутність фактичних підстав для призначення спірної перевірки є помилковим. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Нікспецтранс-Техно» є суб`єктом господарювання, основним видом господарської діяльності якого виступає технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (а. с. 5-9). При цьому, 01 липня 2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області видано наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 953, яким вирішено провести фактичну перевірку ТОВ «Нікспецтранс-Техно» за місцем здійснення діяльності, а саме: вул. Миру, буд. 17, смт. Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область (а. с. 11). В свою чергу, ТОВ «Нікспецтранс-Техно» не допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що складено акт відмови в допуску до проведення перевірки № 411/14-29-32-02/42888129 від 11 червня 2020 р. (а. с. 41-42). Між тим, вважаючи наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 953 від 01 липня 2020 року протиправним, ТОВ «Нікспецтранс-Техно» звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ПК України, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно пп. 19-1.1.14, п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності відповідних підстав. Згідно пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, однією з підстав проведення фактичної перевірки є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин ТОВ «Нікспецтранс-Техно» оскаржено наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області «Про проведення фактичної перевірки» № 953 від 01 липня 2020 року. В даному випадку, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачем зазначається, що в оскаржуваному наказі податковим органом не зазначено належних підстав для його видання, не вказано жодного виявленого факту, конкретного складу правопорушення або обставини, яка б свідчила про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Крім того, позивач вважає, що загальне посилання податкового органу на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, як на підставу призначення спірної перевірки, без зазначення жодної фактичної підстави, суперечить вимогам ПК України. Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а також надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що податкові органи мають право на проведення фактичної перевірки платників податків з метою здійснення функцій (відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва, обігу, зберігання підакцизних товарів. При цьому, необхідною умовою для видання наказу про проведення фактичної перевірки платника податків є наявність інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 ПК України. Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом не надано жодних доказів того, що ним отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої необхідності для здійснення спірного податкового контролю. При цьому, загальне посилання на наявність у податкового органу функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, не є окремою та достатньою підставою для призначення фактичної перевірки платника податків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року (справа № 520/10214/2020), від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а), від 08 вересня 2020 року (справа № 640/21536/19), від 19 листопада 2020 року (справа №160/7971/19), від 17 грудня 2020 року (справа № 520/12028/18). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі. В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.