Постанова 4814 № 550/525/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 550/525/21 Номер провадження 33/814/151/22Головуючий у 1-й інстанції Ланна Я. О. Доповідач ап. інст. Томилко В. П. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2022 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П. з секретарем Степановою М.Ю., з участю ОСОБА_1 та його захисника адвоката Баленка Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 січня 2022 року,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин. Згідно з постановою суду 26 травня 2021 року о 17 год. 02 хв. на 395 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився в присутності двох свідків, як на місці так і в медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КупАп. Приймаючи рішення по справі суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а тому в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. Не погодившись з даним рішенням місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасувати постанови та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення . В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права. Просить допитати свідків по справі, клопотання про допит яких судом безпідставно відхилено. Крім того, адвокатом було заявлено клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке до матеріалів справи не було долучено. Позиція учасників судового провадження. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокат Баленко Р.В. підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили їх задовольнити. Мотиви суду апеляційної інстанції. Згідно з положеннями ч.7 ст.294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Приймаючи рішення по справі суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами Суддею першої інстанції, виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП України, повно і всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2021 року, серії ААБ № 126502, ОСОБА_1 порушив п. 2,5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції дотримано вимоги Інструкції затвердженої наказом МВС/МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Інших підстав, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи не встановлено. Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння яке на місці зупинки транспортного засобу так і медичному закладі, в присутності двох свідків, про що він не заперечує і в апеляційній скарзі. З дослідженого в судовому засіданні апеляційного суду відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Доводи сторони захисту про те, що на відеозапису відсутні відомості про анкетні дані свідків, які були присутні при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, заслуговують на увагу, але апеляційний суд вважає, що відсутність анкетних даних на відеозапису не є істотним порушенням норм процесуального законодавства, так як анкетні дані свідків зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення із зазначенням прізвища, імені та по батькові кожного, а також їх адреси проживання. За таких обставин у апеляційного суду не викликає сумнівів у присутності двох свідків при відмові водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, про що не заперечує і сам ОСОБА_1 . Ідентифікація особистостей свідків не має істотного значення на доведеність вини водія ОСОБА_1 при відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що після його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності свідків, підписання протоколу свідками та їх від`їзду, він погодився на проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, і як наслідок в його діях відсутній склад правопорушення, є неспроможними з наступних підстав. Відповідно до 2.5. ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків є закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за ознакою відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є доведено, очевидною і повністю підтверджується матеріалами справи. За таких обставин апеляційна скарга не підлягає до задоволення. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 січня 2022 року стосовно ОСОБА_1 без змін. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського Апеляційного суду В.П. Томилко.