Постанова 4811 № 456/1109/20

Справа № 456/1109/20 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С. Провадження № 22-ц/811/2132/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Мікуш Ю.Р. суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. секретар Савчук Г.В. З участю позивача ОСОБА_1 та адвоката Левчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу №456/1109/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Філії Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення заборгованості належних працівникові виплат при звільненні, повернення утриманих профспілкових внесків, стягнення середнього заробітку за час непроведення повного розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди завданої порушенням трудових прав,- в с т а н о в и в : 16.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить стягнути з Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укралізниця» на її користь невиплачену додаткову вихідну грошову допомогу в розмірі 5 середніх місячних заробітних плат, допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті, що відзначено знаком «Почесний залізничник» в розмірі 2,5 середніх місячних заробітних плат, середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день вирішення судового спору та ухвалення судом рішення, починаючи з 22 квітня 2019 року, безпідставно утримані філією профспілкові внески в сумі 7 701,98 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000,00грн. Вирішити питання повернення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 22.11.1979 року по 22.04.2019 року працювала у філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Українська залізниця». 22.04.2019 року звільнена з посади головного бухгалтера філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. За час роботи нагороджена знаком «Почесний залізничник». В порушення п.5.1.1 Колективного договору, їй виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітків при стажі роботи в галузі 39 років 05 місяців 00 днів, отже недоплачено два середньомісячні заробітки, які збільшуються на 50% тим, які отримали нагороди. Вважає, що порушено ст.116 КЗпП України, а тому відповідно до ст.117 КЗпП України просила стягнути середньомісячну заробітну плату за весь час невиплати до дня ухвалення судового рішення. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду оскаржила позивач. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з висновком суду про те, що нею не доведено розміру сум, що підлягають стягненню. Стверджує, що право на нарахування і отримання нею одноразової матеріальної допомоги при звільненні визнано роботодавцем, однак допущено неправильне застосування локальних норм і обмежено розмір належної їй виплати внаслідок неправильного тлумачення роботодавцем норм пунктів 5.1.1 та 5.1.2 Колективного договору. Стверджує, що право на виплати, зазначені у колективному договорі, визнано і Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України листом від 11 червня 2019 року №299/ОЗ та Акціонерним товариством «Українська залізниця» листом від 31 травня 2019 року№ЦЦУП-11/191, і Філією «Стрийський вагоноремонтний завод « АТ «Українська залізниця» листом від 31 січня 2020 року №ЮВ-017. Вважає, що суд першої інстанції мав обґрунтовані підстави перевірити розрахунок та визначити правильний розмір належних їй сум. Крім цього, звертає увагу, що і відповідач мав процесуальний обов`язок подати розрахунок, однак не дотримався його, що свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами. Стверджує, що остаточний розрахунок роботодавцем проведено не було, хоча невдовзі у вересні 2019 року у результаті аналогічного звільнення працівника з заступника директора з економіки філії ОСОБА_2 згідно з п.5.1.2 колективного договору було нараховано і виплачено усі передбачені види вихідної допомоги при звільненні в повному обсязі, як і іншим звільненим після неї працівникам, що свідчить про упереджене відношення і вчинення дискримінації стосовно неї. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) АТ «Українська залізниця» (далі по тексту АТ «УЗ») в особі ВП ТФ «Стрийський вагоноремонтний завод «АТ «УЗ» надано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві представник відповідача В.Р.Яців зазначає, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним, обґрунтованим. Підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача АТ «УЗ» філія «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «УЗ» В.Р.Яців надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 без участі представника за наявними матеріалами справи. АТ «Українська залізниця», яка була залучена судом першої інстанції до участі у справі як відповідач, не забезпечила участь представника. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Левчук Т.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Матеріалами справи, поясненнями учасників встановлено, що позивач по справі ОСОБА_3 з 22.11.1979 року по 22.04.2019 року працювала у філії «Стрийський вагоноремонтний завод « АТ «Укрзалізниця» (а.с.21-25). 22.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі Наказу № 823/ос від 12.04.2019 року АТ «УЗ» АТ «Укрзалізниця» була звільнена з посади головного бухгалтера філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком згідно ст.38 КЗпП України (а.с.26). Згідно посвідчення Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_1 нагороджена знаком «Почесний залізничник». Підстава: Наказ №131 від 23.10.2015 року, знак № НОМЕР_2. (а.с.55). Відповідно до Наказу № 294 від 19.04.2019 року у зв`язку із звільненням з роботи 22.04.2019 року на пенсію за віком головного бухгалтера ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) згідно Наказу АТ «Укрзалізниця» від 12.04.2019 року № 823/ос, керуючись вказівкою директора з управління персоналом соціальної політики АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_4 № ЦЦУП-10/2 від 07.02.2019 року, на підставі п.5.1.1 Колективного договору ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 3-х середньомісячних заробітків при стажі роботи в галузі 39 років 05 місяців (а.с.27). У п.5.1.1 колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» на 2014-2015 роки , що схвалений конференцією трудового колективу( протокол №8 від 30.07.2014 року та зареєстрований у Стрийській міській раді від 24.12.2014 року № 15-КД ( а.с.30-54) прописано, що при звільненні працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію( за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох років після настання цього права виплачувати додаткову одноразову грошову допомогу у зв`язку з виходом на пенсію за сумлінну працю на залізничному транспорті в таких розмірах при стажі роботи в галузі: для жінок: 5 середньомісячних заробітків при стажі роботи понад 35 років. Працівникам нагородженим за час роботи на залізничному транспорті знаком «Почесний залізничник», розмір додаткової одноразової грошової допомоги збільшується на 50%. Відповідно до п.5.1.2 колективного договору за відсутності рівноцінної заміни працівника при настанні права на пенсію, надати право директору підприємства за погодженням з профспілковим комітетом та згодою працівника зберегти пільги зазначені у пункті 5.1.1 при продовженні роботи. З листа-відповіді директора філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «УЗ» №ЮВ-36 від 03.07.2019 року вбачається, що філією направлено на погодження правління АТ «Укрзалізниця» виплату додаткової одноразової грошової допомоги, оскільки сума виплати перевищує еквівалент суми, визначений п.5,6 Положення про філію «Стрийський вагоноремонтний завод» ПАТ «Укрзалізниця», затвердженого наказом № 099 від 27.02.2019 року (а.с.9). З листа-відповіді в.о. директора філії «Стрийський вагоноремонтний завод «АТ «Українськва залізниця» № ЮВ-17 від 31.01.2020 року вбачається, що наказом в.о. директора філії №452 від 17.12.2019 року було створено комісію з розгляду звернення та відповідно до протоколу від 17.12.2019 року комісія вирішила нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 7,5 середньомісячних заробітків та середній заробіток за 23.04.2019 року, на даний момент вживаються заходи щодо виплати вказаних сум (а.с.17). Згідно листа-відповіді АТ «Укрзалізниця» від 23.05.2019 року повідомлено, що питання якісного наповнення колективного договору відноситься виключно до його сторін. Лише сторони колективного договору можуть визнати спосіб виконання норм зазначеного локального нормативного акту, беручи на себе відповідальність (а.с.28-29). У пункті 5.1.1. колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» на 2014-2015 роки, зареєстрованого Стрийською міською радою від 24.12.2014 № 15-КД та схвалено конференцією трудового колективу протоколом №8 від 30.07.2014 (надалі-колективний договір) прописано, що у разі звільнення працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права виплачувати одноразову грошову допомогу у зв`язку з виходом на пенсію за сумлінну працю на залізничному транспорті у таких розмірах при стажі роботи в галузі: для жінок понад 35 років-п`ять середньомісячних заробітків. Працівникам нагородженим за час роботи на залізничному транспорті та присвоєно «Почесний залізничник», «Залізнична справа» трьох ступенів, яким присвоєно почесні звання «Заслужений працівник транспорту України» та інші почесні державні звання, а також тим, які нагороджені орденами, розмір одноразової грошової допомоги збільшується на 50% (а.с.30-46). Пунктом 5.1.2 колективного договору передбачено, що за відсутності рівноцінної заміни працівника при настанні права а пенсію, надати право директору підприємства за погодженням з профспілковим комітетом та згодою працівника зберегти пільги зазначені у п.5.1.1 при продовженні роботи. Згідно листа АТ «Укрзалізниця» та професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України від 29.12.2018 № Ц/6-26/3472-18 повідомлено, що колективний договір проланговано до кінця 2019 року (а.с. 47-48). Протоколом спільного засідання профкому та адміністрації заводу від 22.05.2003 року вирішено погодити залишення на роботі із збереженням пільг за пунктами 5.2.4 і 5.2.5 для головного бухгалтера заводу ОСОБА_1 у зв`язку з настанням пенсійного віку ( а.с.50-54). Рішенням комісії по трудових спорах філії «Стрийський вагоноремонтний завод « АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2019 року зазначено, що предмет спору відсутній, немає заяви на звільнення та письмової відмови адміністрації у виплаті матеріальної допомоги у відповідності до п.5.1.2 колективного договору (а.с.56). Згідно листа АТ «Укрзалізниця» від 31.05.2019 року № ЦЦУП-11/191 вбачається, що надані сторонами колективного договору філії матеріали підтверджують факт дотримання всіх умов для практичної реалізації, передбачені п.5.1.2 щодо отримання додаткової одноразової грошової допомоги згідно п.5.1.1 колективного договору філії, в тому числі позивачем по справі ОСОБА_1 (а.с.92). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції на підставі встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, умов колективного договору прийшов до правильного висновку про те, що позивач ОСОБА_1 має право на виплату вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, однак через наявність у справі двох довідок з різними сумами доходів за останні два місяці, відмовив у задоволенні позовних вимог, не витребувавши із Пенсійного фонду чи АТ «Укрзалізниця» довідку про фактичний заробіток, що повинен був зробити. Відповідно до ст.47 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення працівника видати йому належно оформлену трудову книжку і провести з ним повний розрахунок по належних йому виплатах. Згідно ч.1 ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться власником або уповноваженим ним органом в день звільнення. Про нараховані суми належні працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. За змістом ч.1 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 підтверджено, що відповідно до ст.116 КЗпП на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, в разі невиконання обов`язку- наступає передбачена ст.117 КЗпП відповідальність. Відповідно до приписів Конституційного Суду, викладених у рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року надано офіційне тлумачення положення ч.2 ст. 233 КЗпП та ст.ст.1,12 Закону України «Про оплату праці» та роз`яснено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітньої плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема, й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Відповідно до уточненої довідки № ЮВ-137 від 23 червня 2021 року про розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 ,така згідно листа філії № 548 від 23 червня 2021 року «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «УЗ» становить 41 141, 95 грн. Відтак, розрахунок належних позивачу ОСОБА_1 виплат відповідно до розміру середньої заробітної плати складає: -41 141,95- 8 022, 68 грн. із яких: 7 405,55 грн.-прибутковий податок; 617,132 грн.-військовий збір= 33 117,27 грн. (із відрахуваннями); -Сума вихідної допомоги 5 середніх місячних заробітних плат х 33119,27= 165 596,35 грн. -Розмір одноразової грошової допомоги збільшений на 50% у зв`язку з нагородженням за час роботи за сумлінну працю на залізничному транспорті знаком «Почесний залізничник» становить 2,5 середніх місячних заробітних плат = 82 798,18 грн. ( 33119,27грн. х 2,5 = 82 798,18 грн.). Враховуючи те, що з дня звільнення ОСОБА_1 до дня ухвалення судового рішення філією не проведено повного розрахунку при звільненні по належних їй від підприємства грошових виплатах та не виплачено вихідну допомогу в сумі 248 394,53 грн., відтак відповідно до норм ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця сум у строки, визначені ст.116 КЗпП України, відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 22 квітня 2019 року по 21 лютого 2022 року, що складає 34 місяці. Сума, що підлягає стягненню з філії на користь позивача складає 1 126 055,18 грн. (33119,27 грн.х 34 міс.= 1 126 055,18 грн.) В порушення вимог розділу 1.Загальні положення» п.1.6, п.п.3 Колективного договору із заробітньої плати позивача ОСОБА_1 безпідставно стягнено 7 701,98 грн. профспілкових членських внесків, оскільки позивачем ОСОБА_1 було написано та подано філії заяву від 22 квітня 2019 року про анулювання і відкликання її заяви про утримання профспілкових внесків, які є добровільними сплатами та не відносяться ні до загальнодержавних, ні до місцевих податків, а їх утримання здійснюється тільки за умови згоди працівника згідно поданої заяви. Відтак, безпідставно стягнені 7 701,98 грн. підлягають поверненню позивача шляхом стягнення з філії. Підсумовуючи суми грошових виплат у їх сукупності, які належать виплаті ОСОБА_1 , такі складають 1 382 151,69 грн., а саме: 165 596,35 грн.( 5 середніх місячних заробітних плат вихідної допомоги) + 82 798,18грн.( 2,5 середніх місячних заробітних плат у зв`язку з нагородженням відзнакою) + 1 126 055, 18 грн. середній заробіток за час затримки невиплати грошових сум) + 7 701,98 грн. ( безпідставно стягнені профспілкові внески) = 1 382 151,69 грн. Відповідно до р.2 п.2.1 Положення про філію «Стрийський вагоноремонтний завод» Публічного Акціонерного Товариства «Українська залізниця» в редакції від 26.02.2016 року № 138 (а.с.64-85 т.1) філія «Стрийський вагоноремонтний завод» є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Філія не підлягає державній реєстрації. Відомості про Філію вносятьсґя до реєстраційної справи Товариства та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (р.2 п.2.2 Положення). Із врахуванням зазначеного суми грошових виплат підлягають стягненню із відповідача-2 Акціонерного товариства «Українська залізниця», яка є юридичною особою та у підпорядкуванні якого перебуває філія «Стрийський вагоноремонтний завод». Суд апеляційної інстанції відмовляє позивачу ОСОБА_1 у стягненні моральної шкоди, оскільки така не доведена належними та допустимими доказами. Відповідно до ч.1 п.4 ст.12; ч.1,6 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Конституційний Суд України у рішенні по справі № 6-рп (ІІ),2019 року прописав, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантії є недопустимими, а будь-яке обмеження повинно мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів. Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, відповідають вимогам трудового законодавства, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 п.п.3,4 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03150 м.Київ вул.. Єжи Гедройця,5) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 1 382 151,69 грн. (Один мілліон триста вісімдесять дві тисячі сто п`ятдесять одна грн.. 69 коп.). Сума визначена без відрахування податків та зборів, які підлягають відрахуванню при виплаті ) та складається з: -сума вихідної допомоги-165 596,35 грн.; -виплати за сумлінну працю на залізничному транспорті, що відзначена нагородою «Почесний залізничник» в розмірі 82 798,18 грн.; -середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 22.04.2019 року по 21.02.2022 року у розмірі 1 126 055,18 грн.; -утримані профспілкові членські внески-7 701,98 грн. Стягнути із Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: -судовий збір за подачу позовної заяви в суд першої інстанції- 10 674,22 грн. (десять тисяч шістсот сімдесять чотири грн. 22 коп); -судовий збір за подачу апеляційної скарги- 16 011,22 грн. (Шістнадцять тисяч 11 грн. 22 коп). -витрати на правову допомогу в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 19 300,00 грн. (Дев`ятнадцять тисяч триста грн.00 коп.). Відмовити ОСОБА_1 у стягненні моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн. повністю. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст..ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 01 березня 2022 року. Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк