Постанова 4852 № 280/5440/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/5440/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року в адміністративній справі № 280/5440/21 (головуючий суддя першої інстанції Кисіль Р.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В : Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000079/2 від 30.03.2021, №UA110230/2021/000087/2 від 07.04.2021, №UA110230/2021/000089/2 від 13.04.2021, №UA110230/2021/000090/2 від 13.04.2021 та картки відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00202, №UA110230/2021/00215, №UA110230/2021/00224, №UA110230/2021/00227. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» судовий збір у розмірі 14870,30 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень 30 коп.). 02 листопада 2021 року від представника позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання, в якому заявник просив ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а саме стягнути на користь позивача за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Смірновою І.Г., у розмірі 5000,00 гривень. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року заяву задоволено. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та в задоволенні вимог заяви про стягнення з відповідача судових витрат відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що додаткове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам сторін та наявним у матеріалах справи доказам, а тому підлягає скасуванню. Апелянт не погоджується з сумою витрат на правничу допомогу, яка стягнута судом першої інстанції на користь позивача, вважає її завищеною та не підтвердженою належним чином. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Апеляційним судом справу розглянуто у відповідності до вимог статті 311 КАС України в порядку письмового провадження. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, встановила наступне. В обґрунтування заяви про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу позивач зазначив, що з метою отримання професійної правничої допомоги в лютому 2019 року позивач - ПрАТ «Український графіт» уклав договір про надання правових послуг адвокатом Смірновою І.Г.. За надані послуги позивач сплатив адвокату винагороду у розмірі 5000 грн.. Разом із заявою позивачем подані: договір про надання адвокатської допомоги від 01.02.2019 року №804/1980140/16, додаткова угода від 28.05.2021 року №10 до договору про надання адвокатської допомоги, акт прийняття виконаних робіт від 27.09.2021 року (а.с.9-14, т.3). Переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає про таке. Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Разом із зазначеною заявою позивачем подані: договір про надання адвокатської допомоги від 01.02.2019 року №804/1980140/16, додаткова угода від 28.05.2021 року №10 до договору про надання адвокатської допомоги, акт прийняття виконаних робіт від 27.09.2021 року (а.с.9-14, т.3). Відповідно до умов пункту 1.1 зазначеного договору адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Клієнту в кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних, податкових та інших правовідносинах з підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності, з усіма без виключення державними органами, у тому числі судовими органами будь-яких юрисдикцій та інстанцій. Пунктом 3.1 договору визначено, що клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, що вказаний в акті виконаних робіт за договором про надання правової допомоги, протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Адвокат має право відстрочити, розстрочити виплату гонорару або надати правову допомогу безоплатно з урахуванням фінансового стану клієнта та інших обставин. Пунктом 3 додаткової угоди №10 від 28.05.2021 року до договору про надання правової допомоги встановлено, що загальний розмір гонорару адвоката за надання правової (правничої) допомоги визначений як фіксована сума за підготовку та ведення адвокатом в суді першої інстанції справи, що стосується зазначеного в пункті 1 даної додаткової угоди спору, не підлягає зміні в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, та за домовленістю сторін складає: за умови прийняття адвокатом участі в судових засіданнях 5000,00 грн. без ПДВ; без участі в судових засіданнях (спрощене провадження) 3000,00 грн. без ПДВ. Відповідно до акту прийняття виконаних робіт по договору про надання адвокатської допомоги адвокатом виконані наступні роботи (надані послуги): 1) проведення аналізу документів, що стосуються спору, аналіз судової практики по аналогічних справах та збір доказів для формування правової позиції; 2) підготовка повного пакету документів, необхідних для звернення з позовом до адміністративного суду (позовна заява з додатками на 265 арк. та примірник позовної заяви з додатками для відповідача на 295 арк.), 3) підготовка та складання по суті спору позов до Дніпровської митниці Держмитслужби на 30 арк. (вих.№16/2882 від 22.06.2021 року); 4) підготовка та складання інших процесуальних документів: відповідь на відзив від 29.07.2021 року №16/3392 на 10 арк. з додатковими доказами на 33 арк.; 5) здійснення представництва інтересів Клієнта в Запорізькому окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи №280/5440/21, в тому числі, в судовому засіданні при розгляді справи 27.09.2021 року. Загальний розмір гонорару адвоката за надання правової (правничої) допомоги, відповідно до вказаного акту, за домовленістю сторін складає 5000,00 грн.. Як правильно зазначив суд першої інстанції, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п.1 ч.3 ст.134 КАС, а саме, встановлені у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеними. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції дана справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, представником позивача на підставі наявного в матеріалах справи ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1056164 здійснювалось представництво інтересів позивача в судових засідання (а.с.218 т.2). Стосовно доказів оплати витрат на правничу допомогу, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року по справі №280/2635/20 зазначив: «що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено». Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені судові витрати на професійну правничу допомогу є обгрунтованими, витрати позивача на оплату послуг адвоката пов`язані з розглядом справи, вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначена у наданих до суду документах, є співрозмірною із складністю справи та з фактично виконаними послугами та роботами, витраченим адвокатом часом, ціною позову, що підтверджується наданими заявником належними доказами. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо розподілу судових витрат і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в цій частині відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Запорізької митниці на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року в адміністративній справі №280/5440/21 залишити без задоволення. Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року в адміністративній справі №280/5440/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак