Постанова 4857 № 161/13712/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2022 рокуСправа № 161/13712/21 пров. № А/857/23139/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання Юрченко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2021 року (суддя Кирилюк В.Ф., м.Луцьк), ВСТАНОВИВ: 02.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради (далі Адміністративна комісія, Виконавчий комітет, Міська рада відповідно) в якому просив визнати протиправними та скасувати; постанову Адміністративної комісії від 28.11.2019 №1504 (далі Постанова №1504); постанову Адміністративної комісії від 30.04.2020 №282/283/337/338/339/340/341 (далі Постанова №282); постанову Адміністративної комісії від 13.05.2020 №447/448 (далі Постанова №447); постанову Адміністративної комісії від 13.01.2020 №82 (далі Постанова №82) та закрити провадження у справах. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії залишено без розгляду. Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу. В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що про оскаржувані Постанови він дізнався з листа Першого відділу державної виконавчої служби м.Луцька (далі Перший відділ) якого він отримав у травні 2021 року та 29.06.2021 звернувся до Адміністративної комісії про надання йому копії постанов. Лише після отримання цих Постанов він звернувся до суду з позовом. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача до суду з дня винесення оскаржуваних постанов минув значний проміжок часу і за відсутності достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску строк звернення до суду, поновлення такого строк буде суперечити принципу правової визначеності. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що у травні 2021 року позивачем від Першого відділу отримано повідомлення від 21.04.2021 №21245 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання Постанови №282 (а.с.116-117). 29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету із заявою в якій просив надіслати йому матеріали справи по Постановах №№1504, 282, 447, 82 (а.с.96). 23.07.2021 Виконавчим комітетом позивачу надіслано лист із копіями оскаржуваних Постанов та матеріалів адміністративних справ (а.с.8-9). 02.08.2021 позивач звернувся до суду із цим позовом. На виконання вимог ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2021 року про залишення позовної заяви без руху позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказав, що про наявність оскаржуваних Постанов він дізнався із повідомлення Першого відділу. Після чого негайно звернувся до Центру надання адміністративних послуг Міської ради із запитом про надання матеріалів адміністративних справ за якими позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Як тільки отримав копії оскаржуваних Постанов, 02.08.2021 звернувся до суду із цим позовом (а.с.102). Відповідно до частин першої-четвертої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Спеціальний строк оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений частиною другою статті 286 КАС, відповідно до якої позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Тобто, законом чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності (як у спірному випадку) встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). При цьому, необхідно вказати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. Також суд зазначає, що відповідно до змісту положень статті 122 КАС особа, яка вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, повинна подати відповідну позовну заяву у визначений законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Як зазначає апелянт останній не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що він був обізнаний про існування оскаржуваних Постанови ще 29.06.2021 коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2021 ВП №65221164. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що як видно з матеріалів справи про існування оскаржуваних Постанов ОСОБА_1 дійсно дізнався ще у травні 2021 року, проте лише 29.06.2021 звернувся до Виконавчого комітету про направлення йому матеріалів відповідних справ про адміністративні правопорушення і лише 02.08.2021 звернувся до суду із цим позовом. Відтак, з наведених відомостей можна зробити висновок, що позивач-апелянт знав про наявність оскаржуваних Постанов ще станом на травень 2021 року (після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження) йому було відомо про їх існування та з яких підстав та мотивів такі Постанови прийняті, проте за їх отриманням з метою подальшого оскарження він звернувся лише 29.06.2021. При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач з 29.06.2021 по 02.08.2021 знав про оскаржувані Постанови та мав можливість звернутися до суду і без наявності у нього копій оскаржуваних Постанов, так як такі могли бути витребувані судом з власної ініціативи або за клопотанням самого позивача. У рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз`яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, а інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Згідно з частиною третьою статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, враховуючи те, що позивачем-апелянтом пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом і ним не надано суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 123 КАС. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги перелічених процесуальних норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 3 березня 2022 року.