Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/2207/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1865/22 Справа № 932/2207/21 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 27 вересня 2002 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. 04 серпня 2016 року на імя ОСОБА_2 , було зареєстровано автомобіль Honda CR-V 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 , ринкова вартість якого згідно відомостей з сайту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України становить 426 384,00 грн. Оскільки майно було придбане в період шлюбу, воно належить, як подружжю на праві спільної сумісної власності. Враховуючи зазначене, позивач просив здійснити поділ автомобіля марки Honda CR-V 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який є об`єктом права спільної власності подружжя. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля Honda CR-V 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ( а.с. 1-3). Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна відмовлено (а.с. 40-41). Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 27 вересня 2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 36). Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2021 року шлюб між сторонами розірвано. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_3 , вбачається що ОСОБА_4 є власником автомобіля Honda CR-V 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 , який придбаний 04.08.2016 (а.с. 5). Той факт, що наведений транспортний засіб належить подружжю на праві спільної сумісної власності, сторони визнають та не спростовують. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє. За змістом п.23постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч.3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. За ч.1ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно з ч.1ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Частиною 1 статті 70 СК України закріплено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. У відповідності до вимог ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскільки придбаний у період шлюбу автомобіль Honda CR-V 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , є спільною сумісною власністю подружжя, то він підлягає розподілу в рівних частинах відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішенню суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2021 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна задовольнити. Поділити автомобіль Honda CR-V 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який перебував у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку автомобіля Honda CR-V 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: