Постанова Дніпровський апеляційний суд № 184/193/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/932/22 Справа № 184/193/21 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого- судді Бондар Я.М., суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання Кислиця І.В. сторони справи : позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, яка постановлена суддею Томаш В.І. у м. Покров (відомості щодо дати складання повного тексту судового рішення відсутні),- ВСТАНОВИВ: В січні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2014 року в розмірі 51 838 грн. 56 коп. та судові витрати в розмірі 2270 грн. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 , скасовано заочне рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року, справу призначено до розгляду. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня залишено без розгляду позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. В апеляційній скарзі представник позивача, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В мотивування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що разом з позовною заявою позивачем подавалось клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача Крім того, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не зазначив, які саме обставини свідчать про те, що нез`явлення представника позивача перешкоджає розгляду справи. У відзиві на апеляційну скаргу представника позивача, відповідач ОСОБА_1 вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Залишаючи без розгляду позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання на 19.10.2021 року ,суд дійшов висновку, що АТ КБ «Приватбанк» належним чином повідомлений про день та час слухання справи, не з`явився у судове засідання без поважних причин. Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливістю звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Відповідно до вимог 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно зі статтею 128 ЦПК Українисуд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Статтею 130 ЦПК Українипередбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Частинами першою, другою статті 223 ЦПК Українипередбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21). З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2014 року в розмірі 51 838 грн. 56 коп. та судові витрати в розмірі 2270 грн. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2021 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 , скасовано заочне рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року, справу призначено до розгляду. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2021 року визнано обов`язковою явку АТ КБ «ПриватБанк» до суду першої інстанції, в судове засідання призначене на 25 серпня 2021 року. Судове засідання від 25 серпня 2021 року відкладено на 13 вересня 2021 року у зв`язку з неявкою у судове засідання відповідача, 13 вересня 2021 року судове засідання відкладено на 29 вересня 2021 року у зв`язку з неявкою у судове засідання позивача, 29 вересня 2021 року судове засідання відкладено на 19 жовтня 2021 року. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Проте матеріали справи не містять доказів про те, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» про судові засідання, призначені на 29 вересня 2021 року та 19 жовтня 2021 року, повідомлявся судом шляхом надсилання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення, або шляхом надсилання повідомлень на електронну адресу позивача. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. ( ст.8 Закону України « Про судоустрій і статус суддів».) Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду в порушення вимог ст. 257 ЦПК України, не перевірив належним чином обставини справи та не врахував заяву позивача за розгляд справи за його відсутності, не з`ясував чи не порушується право позивача на вирішення спору судом упродовж розумного строку, справа перебувала в провадженні суду більше дев`яти місяців, тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про залишення позову без розгляду. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 374,379,381,383,384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. УхвалуОрджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2021року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 01 березня 2022 року. Головуючий: Судді: