Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/7917/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/7917/21 Головуючий у 1-й інстанції: Токарева Марія Сергіївна Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 02 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської обласної прокуратури у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування з 15.03.2021 по 27.04.2021 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; - зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати за період з 15.03.2021 по 27.04.2021 виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. В обґрунтування позову зазначив, що в даному випадку має місце порушення права на заробітну плату, не нижчу ніж від визначеної законом, оскільки з 15.03.2021 по 27.04.2021 на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6р/2020 його посадовий оклад мав становити не 5660 грн., а обчислюватись відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру". Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 04 січня 2022 року на адресу суду надійшов відзив від Житомирської обласної прокуратури, в обґрунтування якого вказано, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, у період з 06.06.2012 по 27.04.2021 ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Житомирської області де у період з 06.06.2012 по 14.12.2015 перебував на посаді прокурора Овруцької міжрайонної прокуратури Житомирської області, з 15.12.2015 по 27.04.2021 на посаді прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області. Відповідно до наказу Генерального прокурора №40 від 17.02.2021, опублікованого в газеті "Голос України" від 27.02.2021 №38, з 15.03.2021 розпочату роботу окружних прокуратур. Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури №192к від 15.03.2021 ОСОБА_1 , як прокурора Коростенської місцевої прокуратури закріплено за Коростенською окружною прокуратурою. Вважаючи, що має місце порушення права на заробітну плату, не нижчу ніж від визначеної законом, змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, оскільки з 15.03.2021 по 27.04.2021 на підставі рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6р/2020 його посадовий оклад має становити не 5660 грн., а обчислюватись відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Колегія суддів не погоджуються з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (далі Закон - № 1697-VII). Згідно ст. 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Частиною 3 вказаної статті визначено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. За правилами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 -

3. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов опати праці працівників органів прокуратури". Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Разом з тим, як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Враховуючи викладене, слід наголосити, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, згідно рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26.03.2020. В силу абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" до Закону № 113-IX за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заробітна плата позивача складається з посадового окладу, премії, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВР, індексації. Виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2020 розмір посадового окладу позивача має становити: 2102 грн. х 15 = 31530 грн., проте, як свідчать матеріали справи оклад позивача становить 5660 грн. Відтак, є обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Житомирської обласної прокуратури щодо не нарахування позивачу з 26.03.2020 до 31.12.2020 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу за період з 15.03.2021 по 27.04.2021 заробітну плату виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру». З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування з 15.03.2021 по 27.04.2021 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язання Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 15.03.2021 по 27.04.2021 виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії скасувати. Прийняти в цій частині нову постанову якою, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування з 15.03.2021 по 27.04.2021 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; Зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 15.03.2021 по 27.04.2021 виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.