Постанова Черкаський апеляційний суд № 691/566/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2022 року м. Черкаси Справа № 691/566/21 Провадження № 22-ц/821/153/22 категорія 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Новікова О.М., суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство «Акцент Банк»; представник позивача-адвокат Омельченко Євген Володимирович відповідач: ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент Банк» - адвоката Омельченка Євгена Володимировича на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 12.07.2019 року приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом 44,40 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-Заява про приєднання до «Умовами та правилами надання банківських послуг» разом з «Умовами та правилами і Тарифами», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому відповідно до умов договору. Відповідач належним чином договір не виконував, у зв`язку з чим, станом на 15.04.2021 року, має заборгованість у сумі 24676,26 гривень, з яких: 20306,44 гривень заборгованість за кредитом; 4369,82 гривень заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. штрафи. Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.07.2019 у сумі 24676,26 гривень та судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2021 року позовні вимоги АТ «А-Банк» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 18342 гривні 16 копійок. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк" судові витрати у сумі 1687 грн. 32 коп. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані банком Витяг з Тарифів та Умов достовірно не підтверджують обставини про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту. Крім того, у Анкеті-заяві, підписаній відповідачем, відсутні дані щодо розміру кредитного ліміту, яким користувався ОСОБА_1 та, який був обумовлений сторонами при укладенні вказаного договору. Тобто, сама сума отриманого відповідачем кредиту, позивачем не підтверджена. Укладений між сторонами кредитний договір № SAMABWFC10072832246 від 12.07.2019 року у вигляді Заяви б/н, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). Тобто, за наявних у матеріалах справи наданих позивачем доказів, встановити, яку відповідач отримав суму кредитних коштів та коли мав її повернути, - суд не має можливості, оскільки у основному доказі укладення кредиту (Анкеті-заяві) відсутня сума кредитного ліміту та умови його повернення, проте, згідно розрахунку заборгованості за договором № SAMABWFC10072832246 від 12.07.2019 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_2 ОКПО - НОМЕР_1 станом на 15.04.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 отримував певні кошти, користувався кредитними коштами, та не виконав обов`язок по поверненню отриманих коштів. Тобто, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 18342 гривні 16 копійок, оскільки, позивачем не доведено правомірності своїх вимог в частині відповідальності відповідача у вигляді заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У грудні 2021 року представник АТ «Акцент-Банк» адвокат Омельченко Є. В. подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2021 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ «А-Банк» в повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладені на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором Оферти. Зазначає, що до позову додано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який містить інформацію про умови кредитування, строки, процентну ставку, тощо, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відправлявся на вказаний в Анкеті-заяві відповідачем номер мобільного телефону. Вважає, що в даному випадку потрібно використовувати не постанову Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, а іншу судову практику, а саме постанову Верховного Суду від 02.12.2020 по справі № 284/157/20. До апеляційної скарги АТ «Акцент-Банк» додано новий доказ, а саме банківську виписку за період з 22.08.2019 по 16.07.2021. Таким чином, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом встановлено, що відповідно до укладеного з АТ «А-Банк» кредитного договору № Б/Н від 12.07.2019 року, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Договір був укладений, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-банку, та паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» У Анкеті-заяві зазначено, що клієнт згоден з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Також, у даній Анкеті-заяві зазначено, що позичальник ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку www.a-bank.com.ua. Клієнт зобов`язувався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитись з їх змінами на сайті А-банку www.a-bank.com.ua. Крім того, заява містить персональні дані відповідача, контактну інформацію, дату та її підпис. До Анкети-заяви банк додав Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та копію документу « Кредитні карти «Зелена», в якому зазначені права та обов`язки клієнта, права та обов`язки банку, умови кредитування та інше, що, на думку суду, є витягом з Умов використання карток. Відповідно до наданих банком розрахунків заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором № SAMABWFC10072832246 від 12.07.2019 року станом на 15.04.2021 року, складає 24676,26 гривень, з яких: 20306,44 гривень заборгованість за кредитом; 4369,82 гривень заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - штрафи.

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника АТ «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Є. В. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Судом встановлено, що 12 липня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», у якій заповнено графи особистих даних (а.с.6). У вказаній анкеті-заяві зазначено, що підписант згоден з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між клієнтом і банком договір про надання банківських послуг. При цьому, зазначена анкета-заява не містить посилань на конкретні умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, тощо. Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди ст. 638 ЦК України. У відповідності до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі ч. 1 ст. 1055 ЦК України. За статтями 526 та 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованою договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Особливостями договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначав банк. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із частиною1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про стягнення із ОСОБА_1 існуючої заборгованості по кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі щодо розміру і порядку нарахування процентів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № б/н від 12 липня 2019 року, посилався також на Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який містить основні умови кредитування. Як вбачається із Паспорту споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», позичальника ОСОБА_1 було ознайомлено з інформацією про умови кредитування за типом кредитних карток «Універсальна», «Універсальна GOLD» та картка «Зелена», що підтверджується його підписом проставленим у вищевказаному паспорті. Зазначені типи кредитних карток містять різні умови кредитування, зокрема, відсоткову ставку за користування кредитом. Також зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. Зазначена в цьому паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною до 01 січня 2020 року, тобто паспорт має тимчасовий характер. Разом з тим, із документів, наданих позивачем, не можливо встановити тип банківської картки, яку отримав ОСОБА_1 у зв`язку з підписанням 12 липня 2019 року анкети-заяви, а отже і відсоткову ставку за користування кредитом, яка безпосередньо залежить від типу виданої банківської картки. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які наявні в матеріалах справи, не містять підпису позичальника ОСОБА_1 , а відтак, не може розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що підписуючи анкету-заяву відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які були долучені позивачем до матеріалів справи. Крім того, анкета-заява, підписана ОСОБА_1 від 12 липня 2019 року не містить умов про те, що складовою невід`ємною частиною Договору банківського обслуговування є Паспорт споживчого кредиту. Наявна в матеріалах справи виписка по банківському рахунку ОСОБА_1 за період з 22 серпня 2018 року по 16 липня 2021 року не є документом, який підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за процентами за користування кредитом, оскільки в даному випадку не можливо встановити тип банківської картки отриманої відповідачем у зв`язку з підписанням 12 липня 2019 року анкети-заяви, яка містить відсоткову ставку за користування кредитом. Зазначена виписка лише підтверджує факт користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами, наданими банком. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, розглянувши справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши їх в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення із позичальника на користь банку заборгованості за кредитом в розмірі 18342,16 гривень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за простроченим тілом в сумі 1964,28 грн. та відсотками 4369,82 грн. Інші доводи апеляційної скарги АТ «А-Банк» суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав,що пункт1статті6Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст. ст. 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення. Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: