Постанова Черкаський апеляційний суд № 708/912/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/407/22Головуючий по 1 інстанції Справа №708/912/21 Категорія: 331060100 Попельнюх А. О. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач ) Суддів Василенко Л.І., Карпенко О.В., Секретар Любченко Т.М. учасники справи: заявник ОСОБА_1 ; представник заявника адвокат Курілович С.О.; заінтересована особа Чигиринський відділ ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Куріловича Сергія Олександровича на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Попельнюха А.О. у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області 15.12.2021 року, за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту та місця народження дитини від громадянки, - в с т а н о в и в : 24.09.2021 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Курілович С.О. звернувся в суд із заявою про встановлення факту та місця народження дитини від громадянки. Представник заявника обґрунтовує заяву тим, що у кінці листопада першій половині грудня 1997 року у пологовому відділенні Чигиринської центральної районної лікарні Черкаської області громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народила дитину ОСОБА_1 , який є заявником у даній справі. У заяві вказується, що датою народження ОСОБА_1 вважалося 07.12.1997 року, але матір заявника ОСОБА_2 до органів РАЦСу із заявою про реєстрацію народження дитини за свого життя не звернулась. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати заявника ОСОБА_2 померла, відомості про батька дитини відсутні. Як з`ясовано представником заявника ОСОБА_1 в органах РАЦСу відсутній актовий запис про народження громадянкою ОСОБА_2 дитини чоловічої статі ОСОБА_1 , тому він позбавлений можливості отримати відповідні документи про особу, в тому числі, і паспорт, що посвідчує особу. Представник заявника мотивує необхідність встановлення факту та місця народження дитини тим, що зареєструвати факт свого народження заявник позбавлений можливості, оскільки у нього відсутній документ, що посвідчує його особу, та відсутній документ, що підтверджує факт його народження. Також представник заявника вказує у заяві, що отримати паспорт громадянина України ОСОБА_1 не має об`єктивної можливості, оскільки згідно до Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України серед іншого, заявник повинен подати свідоцтво про народження, документи, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них). У заяві представник заявника ОСОБА_1 посилається, що отримати свідоцтво про народження заявник також позбавлений можливості, оскільки станом на момент звернення до суду, підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів, зокрема, медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), у якому має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові матері дитини та місце її проживання, місце народження дитини, докладно дату народження (рік, місяць, число, година), стать дитини. У свою чергу, під час реєстрації в медичних документах перебування у листопаді-грудні 1997 року породіллі ОСОБА_2 , 1978 року народження, у пологовому відділенні Чигиринської ЦРЛ працівниками закладу було неправильно зазначено інформацію про неї, зокрема, мати заявника була записана як ОСОБА_3 , оскільки іншої ОСОБА_4 в цей день у пологовому відділенні не було зареєстровано. У заяві представник заявника вказує, що вищевказані обставини унеможливлюють звернення заявника до органів ДРАЦСу із заявою про реєстрацію свого народження, а тому заявник ОСОБА_1 просив суд встановити в порядку окремого провадження факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Чигирині Черкаської області громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дитини чоловічої статі ОСОБА_1 . 13.12.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Курілович Сергій Олександрович подав заяву, викладену у новій редакції прохальної частини заяви щодо встановлення факту та місця народження дитини, та просив суд встановити в порядку окремого провадження факт народження саме ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Чигирині Черкаської області громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини чоловічої статі ОСОБА_1 . Рішенням Чигиринсього районного суду Черкаської області від 15 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту та місця народження дитини від громадянки відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Курілович Сергій Олександрович подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказується скаржником, що у заявника ОСОБА_1 наявні підстави звертатися саме та лише до суду із заявою про встановлення факту його народження, саме ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Чигирині громадянкою ОСОБА_2 , оскільки відмова суду першої інстанції у встановленні цього факту є незаконною і необґрунтованою, так як побудована на неправильному застосуванні судом норм матеріального права, що порушує права заявника. В апеляційні скарзі зазначається, що, керуючись виключно фотокопіями медичних документів, наданих КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня», районний суд не взяв до уваги, що до такого роду медичних документів вносяться лише анкетні дані про породіллю, її місце проживання, у випадку пологів стать, вага, зріст і стан здоров`я новонародженої дитини, але ніяк не її ім`я чи дані «по батькові», оскільки жодним нормативно-правовим актом таких вимог не встановлено, а анкетні дані дитини визначаються її батьками вже при проведенні державної реєстрації народження. Тому висновки суду в цій частині є надуманими, не логічними, необґрунтованими, отже, в цілому такими, що суперечать, як завданню цивільного судочинства , так і судочинству загалом. Представника заявника ОСОБА_1 адвокат С.О. Курілович вказує на розбіжності в показах свідків, на які посилається суд першої інстанції, що він вважає, не стосується предмету розгляду або пояснюються значним проміжком часу, який минув від подій, які вивчаються, а також тим, що заявник був малолітнім, тому сприйняття ним подій і плин часу суттєво відрізнявся від того, як це є у дорослих осіб. Натомість, показання свідків повністю збігаються у частині, що має значення для справи, а саме : ОСОБА_1 був народжений у листопаді грудні 1997 року у пологовому відділенні Чигиринської ЦРЛ громадянкою ромської національності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; що в період дитинства заявника його матір ОСОБА_2 не мала постійного місця проживання, часто його змінювала; заявник жив як одночасно з матір`ю, так і без неї, у своїх родичів, які брали участь у його утриманні та вихованні; мати ОСОБА_2 похована в м. Чигирині. В апеляційній скарзі вказується, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки суд ухвалив його без повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторона заявника посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, а в основу рішення районний суд поклав лише надумані обставини і припущення, та послався на неналежні докази, вважає скаржник, тому просить скасувати незаконне рішення суду та задовольнити вимоги заявника . Враховуючи вище викладене, представник ОСОБА_1 адвокат Курілович Сергій Олександрович просить апеляційний суд скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області, ухвалене 15 грудня 2021 року у справі № 708/912/21 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту його народження ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Чигирині громадянкою ОСОБА_2 та постановити нове рішення, яким встановити факт народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Чигирині громадянкою ОСОБА_2 . Відзив на адресу Черкаського апеляційного суду на апеляційну скаргу представника заявника не надходив. Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду. Учасники розгляду справи повідомлені про дату, час, місце розгляду справи належним чином, що підтверджується даними судових повісток про вручення. 23.02. 20022 року на адресу апеляційного суду від представника Чигиринського відділу ДРАЦС у Черкаському районі надійшов лист про розгляд справи без участі представника відділу. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявника, який з?явився в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги скаржника, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно ст. 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам закону. Ухвалюючи рішення про відмову у встановленні факту та місця народження дитини від громадянки, районний суд виходив з можливості вирішення спору в позасудовому порядку, оскільки прийшов до висновку про можливість зареєструвати факт народження дитини ОСОБА_1 , 1997 року народження в позасудовому порядку. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що для проведення реєстрації факту свого народження та належність до громадянства України, заявник повинен мати паспорт громадянина України, і лише після цього ініціювати проведення державної реєстрації актового запису про народження через процедуру його поновлення. Суд вказав, що повинна дотримуватись певна процедура, оскільки у випадку відсутності актового запису про народження особи та паспортного документа громадянина України, така особа первинно має право звернутися до органів Державної міграційної служби України, яка відповідно до Тимчасового порядку може документувати заявника паспортним документом громадянина України. Районний суд вказав, що позбавлений можливості визнати доведеним факти, що народжена ОСОБА_2 дитина чоловічої статі була названа саме ОСОБА_5 та має по батькові ОСОБА_6 , і що 16 листопада 1997 року був народжений саме заявник, а не інша особа, оскільки вищевказані висновки суду обґрунтовані розбіжностями у показаннях свідків, а сам ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що своє дитинство заявник ОСОБА_1 мало пам`ятає. Коли ОСОБА_1 було приблизно 10-11 років його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Він проживав з різними родичами та у різних містах, зокрема, проживав з дідом, тіткою. Місце проживання було у м. Чигирині, у м. Черкасах та у м. Прилуках. Останнім часом проживає у тітки в АДРЕСА_1 . Хто його біологічний батько ОСОБА_1 не відомо, з ним він ніколи не проживав та не спілкувався. Судом першої інстанції встановлено розбіжності у показаннях свідків та пояснень заявника, а саме: - у частині дати народження ОСОБА_1 , оскільки свідки підтвердили народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_7 , натомість пологи мали місце 16.11.1997 року; - у частині наявності братів чи сестер, оскільки заявник ОСОБА_1 вказане стверджувально заперечив, натомість свідок ОСОБА_7 повідомила про наявність у заявника брата; - у частині причини смерті матері, оскільки заявник ОСОБА_1 стверджував про обізнаність з причиною смерті у зв`язку з інсультом, у свою чергу, ОСОБА_2 померла через туберкульоз легень; - у частині притягнень ОСОБА_1 до відповідальності, зокрема, заявник такі факти спочатку стверджувально заперечив, натомість відповідно до повного витягу з бази «АРМОР» ОСОБА_1 був притягнутий за ч. 2 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності, що у подальшому також визнано заявником. Також районний суд враховує, що порушником, є особа ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець міста Черкаси. Крім того, маються відомості про притягнення до адміністративної відповідальності особи зі схожими анкетними даними ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець міста Чернівці; - у частині місця проживання заявника ОСОБА_1 , зокрема, при зверненні до суду до заяви долучено акт обстеження умов проживання жителів населених пунктів від 20.09.2021року, складений за заявою ОСОБА_1 , яким встановлено факт проживання з березня 2019 року. У свою чергу, Виконавчим комітетом Чигиринської міської ради Черкаської області на запит суду надана інформація, що ОСОБА_1 не звертався із заявами, у тому числі щодо складання акту обстеження будинку АДРЕСА_1 . Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз?яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб?єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов?язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов?язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз?яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред?явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови). Разом з тим, як вбачається із наявних матеріалів справи відсутня відмова органу Державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі щодо вирішення заяви ОСОБА_1 про вирішення питання реєстрації його народження та актового запису про народження, оскільки заявником надано лише відповідь на виконання запиту, однак із заявою особисто заявник до відповідного органу Державної реєстрації офіційно не звертався, тому і відсутнє вирішення питання вказаним державним органом. Отже, вирішення питання встановлення даного факту народження дитини у судовому порядку є передчасним. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов?язаний з?ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі вказана заява розглядатися в судовому порядку , та чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров?я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров?я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження. Пунктом 7 частиною першою статті 315 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. Відповідно роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказується, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право. Як вбачається із матеріалів справи інформація про реєстрацію народження громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - відсутня. В архівній медичній документації КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» ЧМР, а саме: в журналах та історії пологів вказується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 народила живу дитину чоловічої статі, вагою 2800 г., зростом 52 см. (а. с. 38-51), однак, із свідоцтва про народження матері заявника (а. с. 13) та свідоцтва про смерть останньої (а. с. 8) вбачається, що ОСОБА_8 «по батькові» вказана як ОСОБА_9 . За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення факту, що саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 є однією особою, та матір?ю ОСОБА_1 , а отже, встановлення факту та місця народження дитини є передчасним, оскільки невідомо, хто саме є матір?ю заявника ОСОБА_1 , оскільки відомості про батька відсутні. Апеляційний суд звертає увагу заявника ОСОБА_1 , що в матеріалах справи відсутні відомості, що заявник ОСОБА_1 звертався до відповідних органів, для встановлення, що саме, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка ІНФОРМАЦІЯ_12 народила живу дитину чоловічої статі, вагою 2800 г., зростом 52 см., є однією особою та є матір?ю заявника, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 померла. За відсутності відомостей про матір чи батька заявника ОСОБА_1 , у суду відсутні підстави для встановлення факту та місця народження дитини, тому колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, та приходить до висновку про неможливість встановлення в судовому порядку факту та місця народження заявника ОСОБА_1 від громадянки ОСОБА_2 за таких обставин, встановлених судом. Суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, вказавши, що заявник ОСОБА_1 не позбавлений можливості встановлення факту та місця свого народження у позасудовому порядку, звернувшись до компетентних органів, оскільки із відповідною заявою він не звертався, не отримав відмови, тому звернення до суду із даною заявою є передчасним. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, виходячи з принципу справедливості, розумності, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту та місця народження дитини від громадянки, тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного рішення районного суду і задоволення вимог заявника. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким встановлені обставини справи, а доводи представника заявника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, тому не приймаються до уваги колегією суддів апеляційного суду та не підлягають задоволенню. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Куріловича Сергія Олександровича - залишити без задоволення. Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2021 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту та місця народження дитини від громадянки залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством. Повний текст постанови складений 24 лютого 2022 року. Головуючий Л.В. Нерушак Судді Л.І. Василенко О.В. Карпенко