Постанова Волинський апеляційний суд № 161/8298/21

Справа № 161/8298/21 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/252/22 Категорія: 37 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 лютого 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Вакіної Д.О., представника позивача Матвіюк Н.Р., представника відповідача Мамедової І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивача - адвоката Матвіюк Наталії Ростиславівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" про захист прав споживачів, стягнення суми страхового відшкодування, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"Арсенал страхування" на додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.11.2021 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ "СК "Арсенал страхування" про захист прав споживачів, стягнення суми страхового відшкодування. Ухвалено стягнути з ПрАТ СК Арсенал страхування на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 85235 грн. та 908 грн. судового збору. 26.11.2021 року представником позивача - адвокатом Матвіюк Н.Р. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути на користь її довірителя понесені витрати на правнич у допомогу у розмірі 10000 грн. Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2021 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "СК "Арсенал страхування" в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень. В іншій частині вимог відмовлено. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить його скасувати та в задоволені заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити. Заслухавши учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задововлення. Ухвалюючи додаткове рішення та стягуючи судові витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що судом було задоволено позов, позивач поніс витрати на правову допомогу, про що надав відповідні докази, які в свою чергу є співмірними з складністю справи. Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна. Постановою Волинського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "СК «Арсенал страхування» в користь ОСОБА_1 38083 грн страхового відшкодування. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За правилами, передбаченими ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача ( п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України). Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог ( ч. 1 ст. 246 ЦПК України). При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( ч. 4 ст. 263 ЦПК України). Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 671/1957/20 від 27 липня 2021 року, в якій досліджував питання підтвердження витрат на правничу допомогу. Верховним Судом зазначено, що частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. З матеріалів цивільної справи вбачається, що ні позивач, ні його представник під час судового розгляду справи в суді першої інстанції не подавали докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Також не було подано відповідну заяву до закінчення розгляду справи судом першої інстанції. З журналу судового засідання від 25 листопада 2021 року, коли ухвалювалось рішення суду першої інстанції, вбачається що судові дебати у справі не відбулись, оскільки сторони по справі в судове засідання на зазначену дату не з`явились. Також апеляційний суд звертає увагу, що жодне судове засідання не проводилось, адже жодного разу сторони на судові засідання, які були призначені судом не з`являлись. Велика Палата в своїй постанові від 19.02.2020 року № 755/9215/15-ц вказала, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Тому колегія суддів дійшла висновку, що підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правову допомогу були відсутні, оскільки докази розміру понесення судових витрат не були надані суду першої інстанції до закінчення розгляду справи, а також не було подано відповідну заяву. З врахуванням вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України у апеляційного суду відсутні підстави для зміни розподіл судових витрат на правничу допомогу, оскільки такі не підлягають до відшкодуванню. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування додаткового рішення суду та ухвалення нового судового рішення яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія" Арсенал страхування" задовольнити. Додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2021 року скасувати. Відмовити у стягненні витрат за надання професійної правничої допомоги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлгяає, крім випадків, встановлених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий-суддя: Судді