LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4820679/1213/21

від 24.02.2022 ·

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2022 року м. Хмельницький Справа № 679/1213/21 Провадження № 22-ц/4820/417/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г. за участю: представника позивача адвоката Волкова С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року (суддя Стасюк Р.М.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, в с т а н о в и в : У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2021 з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2/5 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22.02.2021 до досягнення дітьми повноліття. Визначаючи розмір аліментів у вказаному вище рішенні суд врахував ті обставини, що він працевлаштований в ТОВ «BE ACTIV» Республіка Польща та отримує стабільний дохід. Проте, після ухвалення рішення суду про стягнення з нього аліментів, його матеріальне становище змінилося. Постійного місця роботи він не має, допомоги по безробіттю не отримує, окрім обов`язку щодо утримання своїх неповнолітніх дітей несе витрати на власне існування, що ставить його в скрутне матеріальне становище та неможливість сплати аліменти у визначеному судом розмірі. Узв`язку з цим позивач просив суд зменшити розмір присуджених рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2021 у справі №679/262/21 аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_1 на утримання дітей, визначивши їх в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року з 2/5 частини на 1/3 частину всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 908 грн. витрат, понесених на оплату судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що позивач подав суду докази про зміну його матеріального стану у зв`язку з втратою роботи після винесення рішення суду про стягнення аліментів, що є підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на утримання синів, відповідно до рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2021 року, до 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач доказів на спростування вказаних обставин суду не надала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав доведеними, просить рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року скасувати та прийняти нове, яким у позові ОСОБА_2 відмовити. В обґрунтування скарги зазначено, що докази, долучені позивачем до справи, не свідчать про те, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 втратив роботу у Республіці Польща, зокрема, позивачем не надано жодних доказів про те, що договір послуг від 30.10.2020, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «BE ACTIVE Sp. Z o o» розірвано. Надані позивачем довідки про періоди роботи ОСОБА_2 свідчать лише про період його фактичного залучення до робіт за умовами договору, однак не свідчать про припинення дії договору від 30.10.2020. За відсутності достатніх доказів про те, що договір від 30.10.2020 припинив свою дію чи був розірваний, неможливо вважати доведеним погіршення матеріального стану позивача лише з огляду на його тимчасове перебування в Україні. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року залишити без змін як законне. Зазначає, що підставою його звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, визначених до сплати рішенням Нетішинського міського суду від 25.05.2021, стало те, що у позивача змінились життєві обставини, позивач втратив роботу та у зв`язку з цим стабільний заробіток, тому не має змоги сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Погіршення матеріального стану позивача підтверджується сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи. В судове засідання апелянт та її представник ОСОБА_5 не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити. Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2021 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2/5 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22.02.2021 року до досягнення дітьми повноліття (а. с. 8-10). Ухвалюючи рішення, як доказ матеріального становища відповідача, судом було прийнято до уваги, що згідно договору про надання послуг, укладеного 30.10.2020 між ТОВ «BE ACTIVE» і ОСОБА_2 , останній зобов`язався виконати дії, обсяг яких визначено в Додатку 1 договору. В свою чергу підприємство прийняло на себе зобов`язання щодо оплати прибуткового податку, соціальних внесків, медичного страхування, згідно із національним законодавством Республіки Польща. Договором встановлена оплата праці ОСОБА_2 в розмірі 17 злотих за одну годину. Договір укладено на термін від 01.11.2020 на невизначений термін. На підтвердження зміни матеріального становища позивач ОСОБА_2 надав суду довідку від 06.08.2021, згідно якої останній в період з 01.11.2020 по 18.12.2020 та з 24.02.2021 по 25.06.2021 працював на підставі угоди-контракту у ТОВ «BE ACTIV» Республіка Польща (а. с. 13-14). Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 та пояснень наданих його представником, обставинами, що свідчать про необхідність зменшення призначеного судом розміру аліментів є погіршення його матеріального становища, оскільки на даний час він не працює, постійного доходу не має. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зменшення розміру аліментів. Доводи апелянта про те, що докази, долучені позивачем до справи, не свідчать про те, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 втратив роботу у Республіці Польща, не надав жодних доказів про те, що договір послуг від 30.10.2020, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «BE ACTIVE Sp. Z o o» розірвано, а надані позивачем довідки про періоди роботи ОСОБА_2 свідчать лише про період його фактичного залучення до робіт за умовами договору, однак не свідчить про припинення дії договору від 30.10.2020, є безпідставними та спростовуються вищезазначеною довідкою від 06.08.2021 року. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 лютого 2022 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»