Постанова 4820 № 672/1028/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2022 року м. Хмельницький Справа № 672/1028/21 Провадження № 22-ц/4820/321/22 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Гриньова А.М. за участю представника відповідача Городоцької міської ради Хмельницької області Черевика К.В., представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №672/1028/21 за апеляційною скаргою Городоцької міської ради Хмельницької області на ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року (суддя Федорук І.М.) про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до Городоцької міської ради Хмельницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: В вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому, враховуючи збільшенні позовні вимоги від 25.11.2021, просив визнати незаконним та скасувати рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 23.07.2021 №8 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, гаражів», яким затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0022 га (кадастровий номер 6821210100:13:004:0014) в АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови (землі комунальної власності) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), а вищезазначену земельну ділянку йому передано у приватну власність; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0022 га кадастровий номер 6821210100:13:004:0014, що проведено державним реєстратором виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Рудніцькою І.В, реєстраційний номер 2430603268212 від 06.08.2021 на підставі рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 23.07.2021 №8. Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького відділення КНІСЕ. Поставлено перед експертом наступні питання: 1.Чи наявна фактична можливість вільного заїзду/виїзду легковим автомобілем в гараж, який знаходиться по АДРЕСА_2 ?

2. Які варіанти технічно можливі для організації та влаштування заїзду/виїзду легковим автомобілем в гараж/з гаража, що знаходиться по АДРЕСА_2 ?

3. Чи наявна фактична можливість вільного заїзду/виїзду транспортним засобом до земельної ділянки кадастровий номер 6821210100:13:004:0009, належної ОСОБА_2 на праві власності? Не погоджуючись із цією ухвалою суду, Городоцька міська рада оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, апелянт зазначає, що позовною вимогою у цьому провадженні є визнання незаконним та скасування рішення Городоцької міської ради від 23.07.2021 №8 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, гаражів», яким затверджено проект землеустрою ОСОБА_3 та встановлено передати у власність земельну ділянку кадастровий номер 6821210100:12:004:0014. Проте, обґрунтування щодо необхідності призначення експертизи полягає у тому, що позивачеві здійснюються перешкоди у користуванні належним йому гаражем, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази про наявність права власності позивача на гараж, що б підтвердила наявність будь-якого об`єкту нерухомості за вищевказаною адресою. Апелянт вказує, що оскаржуваною ухвалою призначено експертизу з метою встановлення можливості заїзду/виїзду до приміщення, про існування якого в матеріалах справи немає доказів та наявний доказ про те, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про будь-які права на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 . Також апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні обґрунтування, яким чином оскаржуване рішення порушує права позивача, хоча позивачем у позовній заяві визнається факт можливості вільного заїзду/виїзду автомобілем до належної йому земельної ділянки кадастровий номер 6821210100:13:004:0009. І проведення земельно-технічної експертизи не зможе підтвердити незаконність рішення Городоцької міської ради від 21.07.2021 №8, оскільки законодавчо не передбачено можливість органу місцевого самоврядування відмовити у затвердженні проекту землеустрою. Зважаючи на викладене, Городоцька міська рада просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить в задоволені апеляційної скарги відмовити. Так, позивач зазначає, що до апеляційної скарги не додано документу, який посвідчує повноваження керівника юридичної особи, яким подана апеляційна скарга. Крім того, апелянт передчасно оскаржує обставини, що є предметом дослідження на стадії судового розгляду справи по суті. Позивач вказує, що апелянт заперечуючи щодо призначення експертизи, не подав суду висновок експерта, складений на його замовлення та не подав суду клопотання про призначення експертизи з визначенням переліку питань, роз`яснення та дослідження яких потребує висновок експерта. До того ж, в підготовчому засіданні представник відповідача Черевик К.В. не скористався своїм правом запропонувати суду власні питання, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновок експерта з метою доповнення цього висновку. Безпідставне непогодження апелянта з оскаржуваною ухвалою має ознаки перешкоджання у реалізації позивачем процесуального права на подання доказів до суду у визначеному законом порядку. Також, позивач звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні докази будівництва гаража саме в межах земельної ділянки площею 53 м2, кадастровий номер 6821210100:13:004:0009, що знаходиться по АДРЕСА_2 , а тому і технічний паспорт на цей гараж містить аналогічну адресу. Представник апелянта Городоцької міської ради Хмельницької області Черевик К.В. та представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених. Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від ОСОБА_2 надійшла заява про слухання справу без його участі. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам. Встановлено, що звертаючись 17.09.2021 до суду із позовом, ОСОБА_2 просив визнати незаконним та скасувати рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 23.07.2021 №8 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, гаражів», яким затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0022 га (кадастровий номер 6821210100:13:004:0014) в АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови (землі комунальної власності) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), а вищезазначену земельну ділянку передано відповідачу у приватну власність. Збільшивши позовні вимоги 25.11.2021 ОСОБА_2 просив прохальну частину первісної позовної заяви вважати доповненою третім абзацом з новою вимогою наступного змісту: «Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0022 га кадастровий номер 6821210100:13:004:0014, яку проведено державним реєстратором виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Рудніцькою І.В, реєстраційний номер 2430603268212 від 06.08.2021 на підставі рішення Городоцької міської ради Хмельницької області від 23.07.2021 №8». 30.11.2021 ОСОБА_2 подав до суду заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи для вирішення питання про фактичний можливий вільний заїзд/виїзд легковим автотранспортом в гараж, на земельній ділянці, власником якої є позивач. Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року призначено у цивільній справі №672/1028/21 земельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено питання: «1.Чи наявна фактична можливість вільного заїзду/виїзду легковим автомобілем в гараж, який знаходиться по АДРЕСА_2 ?

2. Які варіанти технічно можливі для організації та влаштування заїзду/виїзду легковим автомобілем в гараж/ з гаража, який знаходиться по АДРЕСА_2 ?

3. Чи наявна фактична можливість вільного заїзду/виїзду транспортним засобом до земельної ділянки кадастровий номер 6821210100:13:004:0009, належної ОСОБА_2 на праві власності? Однією з засад судочинства, регламентованих п 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За правилами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст. ст. 103 - 113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII, «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту (п.6.1 Розділу ІІ науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5). У відповідності до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами не надано відповідні висновки експертиз із цих самих питань або висновки експерта викликають сумнів щодо їх правильності. Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Під час вирішення клопотання про призначення земельно-технічної експертизи з врахуванням підстав та предмету позову ОСОБА_2 та принципу змагальності сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з`ясування обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог необхідне застосування спеціальних знань у іншій сфері, ніж право. Що стосується зупинення провадження у справі, то проведення експертизи триває певний час, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі на час її проведення відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України з урахуванням розумних строків розгляду справи. Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність права власності ОСОБА_2 на гараж по АДРЕСА_2 , а тому призначення в даній справі експертизи є недоцільним, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки одним із питанням, що поставлено судом перед експертом є наявність фактичної можливості вільного заїзду/виїзду транспортним засобом до земельної ділянки, кадастровий номер 6821210100:13:004:0009, власником якої є позивач і для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а тому суд вірно вирішив клопотання щодо призначення експертизи. А посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не перевірив доводи представника відповідача в частині порушення прав позивача не заслуговують на увагу, оскільки оцінку доказам, що надані учасниками справи в їх сукупності надається судом при ухваленні судового рішення по суті спору. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Крім того, надання оцінки ухвалі суду про призначення земельно-технічної експертизи з точки зору належності та допустимості можливого висновку експерта як доказу у справі, відноситься до виключної компетенції суду, який розглядає справу по суті, тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Жук проти України (Заява N 45783/05) від 21 жовтня 2010 р. (пункт 25) Суд нагадує, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це, в принципі, означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред`явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду. Як визначив Європейський Суд з прав людини у справі Ноймайстер проти Австрії (1968 рік), кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом. Європейський Суд з прав людини визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, коли було відмовлено у можливості представити певні докази (справа Мантованеллі проти Франції 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа Бьоніш проти Австрії (п. 32 рішення від 06 травня 1985 року). Ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Приписами частини 1 статті 1 Закону України Про судову експертизу передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів (Dombo Beheer B. V.v. the Netherlands) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33). Доводів, які б спростовували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга не містить. Таким чином, оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Городоцької міської ради Хмельницької області залишити без задоволення. Ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 23 лютого 2022 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай