Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 388/681/21 (2-а/388/11/2021)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 388/681/21 (2-а/388/11/2021) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2021 року у справі № 388/681/21(2-а/388/11/2021) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області Цимбалюка Олександра Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області Цимбалюка О.О., в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 080918 від 09.05.2021 року та закрити провадження по адміністративній справі. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 080918 від 09.05.2021, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області Цимбалюком О.О. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення закрито. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволені позову. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 080918 від 09.05.2021 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області Цимбалюком О.О. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Винесення оскаржуваної постанови мотивовано тим, що 09.05.2021 року ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Визволителів у с. Гурівка Кропивницького району на автомобілі ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1(вузька суцільна лінія), здійснивши її перетин, не пов`язаний з об`їздом нерухомої перешкоди, чим порушив вимоги п.8.5.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував, що перетинання водієм ОСОБА_1 розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), якою в даному випадку позначено край проїзної частини дороги, суміжний з узбіччям, не є порушенням Правил дорожнього руху згідно з абз.37 п.1 Розділу 34 Правил, на підставі чого суд констатував відсутність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до статі 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України Про національну поліцію. При цьому норма статті 31 Закону України Про національну поліцію є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів. Статтею 40 Закону України Про національну поліцію встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання відповідно до ст. 283 КУпАП, не містить посилання на докази, якими підтверджено вчинення позивачем інкримінованого правопорушення. Колегія суддів критично розцінює наданий відповідачем до відзиву на позов на підтвердження вчиненого позивачем порушення відеозапис на DVD диску, з огляду на те, що приписами ч.3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на те, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, зокрема відеозапис на DVD-диску, якими підтверджено вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, тому такий носій згідно з вимогами статті 74-76 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.5.1 Правил дорожнього руху, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові БАА № 080918 від 09.05.2021 року. В свою чергу, судом першої інстанції дану обставину не враховано та не надано їй належної правової оцінки. Мотиви суду першої інстанції, які покладені в основу рішення зводяться до відсутності в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого п.8.5.1. Правил, з огляду на приписи п. 34.1 глави 34 Правил дорожнього руху. Однак колегія суддів зауважує, що наведеною нормою Правил встановлено, що лінії 1.1 і 1.3 перетинати заборонено та як виняток, за умов забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. Наступним абзацом п. 34.1 глави 34 Правил передбачено дозвіл перетину лінії 1.2 в разі вимушеної зупинки, якщо дією лінією позначено край проїзної частини, суміжний з узбіччям. Аналогічний припис містить і попередній абзац п. 34.1 глави 34 Правил, яким дозволено перетин лінії 1.2, якою позначено край проїзної частини (якщо це не заборонено встановленими дорожніми знаками). Слід зауважити, що п. 34.1 глави 34 Правил лінія 1.1 визначена як вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, в тому числі позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки). Лінія 1.2 (широка суцільна лінія) - позначає край проїзної частини (крайова розмітка) автомобільних доріг та вулиць, межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів або велосипедної смуг. Аналізуючи наведені правові норми. колегія суддів зауважує, що висновок суду про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за наведених судом першої інстанції підстав суперечить п.34.1 Правил. В той же час, позивач притягнутий до відповідальності за порушення п.8.5.1 Правил дорожнього руху. Відповідно до п.8.5.1. ПДР України визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил. Приписами ч.1 ст. 122 КУпАП визначено, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, виключного з огляду на те, що обставини вчиненого позивачем правопорушення не підтверджуються відповідними доказами, є підстави для задоволення позову. Таким чином, наведений висновок суду першої інстанції щодо відсутності складу правопорушення слід виключити з мотивувальної частини рішення та відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України змінити мотивувальну частину рішення. Керуючись ст.ст. ст. 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області - задовольнити частково. Виключити з мотивувальної частини рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2021 року у справі № 388/681/21(2-а/388/11/2021) висновок щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахування наведених судом апеляційної інстанції підстав. В іншій частині рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2021 року у справі № 388/681/21(2-а/388/11/2021)- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко