Постанова 4851 № 520/18933/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 р.Справа № 520/18933/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. представника позивача Лежніна В.І., представника відповідача Тищенко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.12.21 року по справі № 520/18933/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області"; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 314 о/с "По особовому складу"; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 315 о/с "По особовому складу"; - поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області з 07.07.2021; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.07.2021 по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № З ГУНП в Харківській області та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Одночасно з поданням позовної заяви, ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на служб та призначено справу у підготовче судове засідання. 05.11.2021 від представника Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовлено. Клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позову без розгляду - задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі - залишено без розгляду. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції, встановивши, що із позовною заявою позивач звернувся із пропущенням строку не залишив позов без руху та не надав строк позивачу для подання заяви із зазначенням нових підстав для поновлення пропущеного строку. Також зазначає, що позивач знаходився в ДУ "Харківській слідчий ізолятор" з 08.07.2021 по 19.07.2021, та після звільнення з ізолятора він з обєктивних причин не міг отримати у відповідача необхідні документи для звернення до суду із позовом, оскільки 22.07.2021 йому було накладено гіпс на два тижні. В подальшому, трудова книжка видана позивачу лише 09.09.2021, тобто саме з цієї дати повинен рахуватись строк звернення до суду Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що у позивача було достатньо часу з моменту звільнення з-під варти 19.07.2021 до закінчення місячного строку 07.08.2021 для звернення до суду з позовом про скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції. В судовому засіданні представник позивача просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з підстав наведених в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що наказом т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області С. Чижова від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУ НП в Харківській області від 07.07.2021 №314 "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінільної поліції відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з 09.07.2021 звільнено зі служби в поліції відповідно до наказу №565 від 07.07.2021. Наказом ГУ НП в Харківській області від 07.07.2021 №315 "По особовому складу" внесено зміни в наказ ГУ НП в Харківській області від 07.07.2021 №314 "По особовому складу", шляхом виключення слів "з 09.07.2021". Матеріалами справи встановлено, що 07.07.2021 ОСОБА_1 уповноваженою особою ГУ НП в Харківській області запропоновано позивачу ознайомитись під підпис зі спірними наказами, однак останній відмовився письмово ознайомитись з даними наказами та усно зазначив, що не згоден зі своїм звільненням, про що старшим інспектором СКЗ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 07.07.2021 у присутності капітана поліції ОСОБА_3 , заступника начальника СКП відділу поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області та майора поліції ОСОБА_5 , оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області складено акт №2740/119-65/12/-21 про відмову ознайомлення під підпис з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 314 о/с "По особовому складу" та наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 № 315 о/с "По особовому складу". Також встановлено, що 08.07.2021 об 01:50 ОСОБА_1 був затриманий в рамках кримінального провадження №62021170020000077 від 13.04.2021 та перебував у Ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУ НП в Харківській області. Зважаючи на вказані обставини, 08.07.2021 відповідач направив до ІТТ №1 ГУ НП в Харківській області копії наказів №314 о/с та №315 о/с від 07.07.2021 та лист №5028/119-12/01-2021, в якому просив відповідальну особу ізолятора повідомити ОСОБА_1 про те, що відповідно до вказаних наказів його звільнено зі служби в поліції. Роз`яснити, що трудова книжка та інші документи, що видаються при звільненні, будуть зберігатися в УКЗ ГУ НП в Харківській області. Вказана обставина не заперечується позивачем та додатково підтверджується наявними в матеріалах справи копіями спірних наказів, на яких міститься особистий підпис ОСОБА_1 та власноруч написана дата - 08.07.2021. Тобто, фактично ОСОБА_1 08.07.2021 ознайомився зі спірними наказами №314 о/с та №315 о/с від 07.07.2021, які прийняті на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", про що безпосередньо випливає з їх змісту. Крім того, позивач перебував в Ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУ НП в Харківській області до 19.07.2021, що не заперечується сторонами по справі. Водночас, позивач зазначає, що тільки 09.09.2021 під час особистої присутності в приміщенні УКЗ ГУ НП в Харківській області та шляхом складання розписки, він ознайомився зі спірними наказами та отримав трудову книжку. Відтак, перебіг строку звернення до суду з даним адмінстративним позовом, на думку позивача, повинен розпочинатися саме з 09.09.2021. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів існування обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, за змістом ст.122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Відповідно до ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Таким чином, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду). Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Тобто системне тлумачення норм КАС та КЗпП дозволяє дійти висновку, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Відповідний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 9901/821/18. Таким чином, на відміну від інших трудових спорів, коли строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Початком перебігу місячного строку для звернення особи до суду з позовом про поновлення на роботі слід вважати день вручення наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Відтак, позивач помилково вважає, що тільки виключно за наслідком отримання трудової книжки розпочинається перебіг процесуального строку для оскарження наказів з приводу проходження публічної служби. В даному адміністративному позові, позивачем оскаржується накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться надані позивачем копії спірних наказів №314 о/с та №315 о/с, на яких міститься особистий підпис ОСОБА_1 про те, що останній ознайомився з їх змістом саме 08.07.2021 та зі змісту яких випливає те, що вони прийняті на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.07.2021 №565 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області". Отже, позивач починаючи з 08.07.2021 знав про порушення своїх прав, свобод та інтересів, проте до суду звернувся 29.09.2021, що підтверджується поштовим конвертом в якому надійшла позовна заява. Також в матеріалах справи міститься Акт про відмову від ознайомлення зі спірними наказами, відповідно до якого ОСОБА_1 ознайомився зі спірними наказами 07.07.2021, однак підтвердити цей факт своїм підписом відмовився. Вказані обставини підтверджують те, що позивач мав реальну можливість вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у строки передбачені ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо посилань ОСОБА_1 як на поважну причину пропуску звернення до суду, перебування останнього в період з 08.07.2021 по 19.07.2021 у Ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУ НП в Харківській області за кримінальним провадженням №62021170020000077 від 13.04.2021, колегія суддів зазначає наступне. Так, наявність кримінального провадження жодним чином не унеможливлювала звернення позивача в суд за захистом своїх прав у встановлений законом строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права, а саме з дня видання спірних наказів про існування яких позивач був обізнаний та мав об`єктивну можливість оскаржити їх у судовому порядку. Позивач не довів, що наявність відкритого кримінального провадження створювало для нього перешкоди для вжиття необхідних, на його думку, юридичних заходів захисту трудових прав. Позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних, істотних та непереборних причин, що заважали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду із даним позовом щодо оскарження спірного наказу, зважаючи на те, що спірне рішення суб`єкта владних повноважень стосується проходження позивачем служби в правоохоронних органах, до якої законодавцем висунуто особливі вимоги, а Кодексом адміністративного судочинства України обмежено строк на подання адміністративних позовів щодо вказаної категорії справ. За таких підстав, посилання позивача на дату отримання тільки 09.09.2021 копії спірних наказів та трудової книжки, як дату, з якої має відраховуватися строк на звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає необґрунтованими. Аналогічні висновки місять постанови Верховного Суду від 18.04.2018 по справі за № 813/3695/17, від 04.03.2020 по справі №2040/5999/18. Також, вказані позивачем обставини не звільняють його від необхідності дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України стосовно врахування обмежених строків звернення до суду із адміністративним позовом, у разі якщо зацікавлена особа бажає та має намір оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд звертає увагу, що кожна особа повинна сумлінно користуватись наданими законодавцем правами та, водночас, уникати зловживання такими правами, усвідомлюючи необхідність дотримання принципу правової визначеності, який визначає зміст і спрямованість діяльності держави. Позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції достатніх доказів щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного ч.5 ст. 122 КАС України. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Суд, з метою уникнення обмеження на захисту порушених прав, свобод чи інтересів особи, враховує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Водночас, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним строком. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. У відповідності до положень ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. При цьому, колегія суддів зазначає, що у підготовчому судовому засіданні 08.11.2021 протокольною ухвалою суд першої інстанції надав позивачу строк для надання доказів поважності пропущення строку звернення до суду, однак позивачем не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права порушені відповідачем. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Пунктом 1 частини другої статті 183 КАС України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що обставини причин пропуску строку звернення до суду з позовом, викладені позивачем у відповідному клопотанні є неповажними, а відтак адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 по справі № 520/18933/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Курило С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 24.02.2022 року