Постанова 4850 № 415/6145/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року справа №415/6145/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01 грудня 2021 р. у справі № 415/6145/21 (головуючий І інстанції Калмикова Ю.О.) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача, що винесення у відношенні нього постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4581681 від 03.08.2021 та визнати недійсною, протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4581681 від 03.08.2021, складену у відношенні, позивача, а провадження по справі закрити. Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 01 грудня 2021 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду яке прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Також, інспектором позбавлено позивача можливості скористатись правовою допомогою на підставі усного клопотання. Апелянт зазначає, що результати вимірювання не відповідали фактичним показникам. Також, апелянт наголошує, що інспектор не мав права фіксувати швидкість тримаючи пристрій у руках. На даній ділянці дороги з двома смугами руху відсутні жодні дорожні знаки, які б позначали наявність фото-відео фіксування. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4581681 від 03.08.2021, позивач , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1 , 03.08.2021 о 19 годині 04 хвилини у с. Смолянинове ТрасаТ-13-06 19 км. рухався зі швидкістю 74 км/год в межах населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» при дозволеній 50 км/год., швидкість руху вимірювалася TRUСAM TС 008391 похибка 2 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год), чим порушив ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 340 грн. З постанови вбачається, що до неї, як доказ вчинення адміністративного правопорушення, надано відео з бодікамери DSJX300014_ВВ0014, відео з технічного приладу TRUСAM ТС 008391. Матеріали справи містять, фото, відео з бодікамери DSJX300014_ВВ0014, відео з технічного приладу TRUСAM ТС 008391. Згідно з відповіддю № 1-1915 від 10.11.2021 року, наданою Службою автомобільних доріг у Луганській області Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодор), згідно з схемою організації дорожнього руху на автомобільній дорозі загального користування державного значення Т-13-06 Сєвєродонецьк - Новоайдар, відповідно до адміністративних меж села Смолянинове, встановлені інформаційно-вказівні дорожні знаки 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.46 «Кінець населеного пункту» км 17+740 (п) та км 23+094 (л). На цей час інформаційно-вказівний дорожній знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» в межах вищевказаного населеного пункту встановлений на ділянці автомобільної дороги км 18+000 (л), без застосування таблички до дорожніх знаків 7.2.1 «Зона дії», дорожні знаки 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.46 «Кінець населеного пункту» - населений пункт Смолянинове, знаходяться згідно з місцями дислокації. Також, повідомляється, що станом на 01 листопада 2021 року інформаційно-вказівні дорожні знаки 5.70 (згідно з приписами УПП в Луганській області) були встановлені на кормчих ділянках автомобільної дороги Т-13-06 в межах км 12+980 (п) без застосування таблички до дорожніх знаків 7.2.1 «Зона дії», км 18+000 (л) без застосування таблички до дорожніх знаків 7.2.1 «Зона дії», км 40+300 (л) із зображенням у нижній частині знаку напису «33км» відповідно до таблички до дорожніх знаків 7.2.1 «Зона дії». Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено той факт, що позивач рухався в межах населеного пункту з перевищенням швидкості, тобто в порушення п.12.4 ПДР України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Стосовно позовних вимог про скасування постанови з підстав відсутності факту та доказів вчинення позивачем правопорушення, суд зазначає наступне. Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР ). Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до п. 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Згідно пп. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Отже, у населених пунктах організований інтенсивний дорожній рух, що вимагає підвищеної уваги до забезпечення безпеки на проїзній частині, тому в таких місцях на всіх ділянках доріг (крім житлових зон і територій підприємств) встановлено максимально допустиме обмеження швидкості руху в 50 км/год. Дане обмеження встановленої максимальної швидкості руху вводиться знаком 5.45 «Початок населеного пункту» і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту». Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, відповідачем надано фото та відео файли, здійснені за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam, на яких зафіксовано, що автомобіль, яким керував позивач, рухався в населеному пункті зі швидкістю74 км/год. У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про метрологію», результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань. Згідно ч.1.2 ст. 8 вищезазначеного Закону передбачено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки проводиться в експлуатації. Міжповірочні інтервали затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.102016 №1747. Пунктом 57 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 94 «Про затвердження Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» зазначено що, відповідність засобів вимірювальної техніки 4 цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на них знака відповідності та додаткового метрологічного маркування, передбачених у пунктах 58-70 цього Технічного регламенту. Згідно пункту 62 зазначеного Технічного регламенту додаткове метрологічне маркування повинно складатися із знака законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, форма та розміри якого наведені в додатку 5, і двох останніх цифр року його нанесення, оточених прямокутником. Тобто додаткове метрологічне маркування та періодична повірка здійснюється не раніше ніж через рік експлуатації приладу. Відповідність та захищеність результатів вимірювання швидкості приладом ТruСам підтверджується наявністю виданого Державною службою Спеціального зв`язку та захисту інформації України ЕКСПЕРТНОГО ВИСНОВКУ від 24.12.2020 року ( а.с.30-31). Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM. Отже, згідно технічних характеристик, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «Trucam LTI»20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку в автоматичному режимі, тому його покази можливо розцінювати, як беззаперечний доказ по справі. Суд зазначає, що транспортний засіб позивача рухався зі швидкістю 74 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах ± 2 км/год. З наявного в матеріалах справи відеозапису також вбачається, що позивач не спростовував факт перевищення швидкості. З наявних відеозаписів також вбачається, що патрульним поліцейським після зупинки транспортного засобу позивача та складані постанови, останньому було роз`яснено його права передбачені законодавством. Щодо посилання апелянта на порушення його прав в частині не задоволення клопотання про надання йому відповідачем захисника, суд зазначає, що з відеозапису вбачається, що позивачем було заявлено клопотання про надання відповідачем йому захисника, при цьому, стаття 286 КУпАП не передбачає обов`язку інспектора надавати захисника особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим не вбачається порушення прав позивача. Позивачеві відповідачем було роз`ясненні його права на правову допомогу при розгляді справи чим він не скористався. Крім того, позивачем не було заявлено клопотання щодо відкладення слухання справи для залучення захисника. Стосовно посилання апелянта на те, що використання приладу TruCam в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, суд зазначає, що лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань швидкості транспортних засобів, проте, вимірювання швидкості транспортних засобів, цей прилад здійснює автоматично. Можливість використання приладу TruCam LT1 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію»( далі Закон №580-VIII) поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису . За приписами статті 40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону № 580-VIII інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. При цьому, жодними положеннями Закону № 580-VIII, в тому числі, частини першої статті 40, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків. Дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків. У той же час, Закон не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху. Про фіксацію порушення технічними засобами зазначено у спірній постанові. Отже, матеріали справи підтверджують наявність вказаних у оскаржуваному рішенні суду обставин, які у розумінні КУпАП є правопорушенням. З огляду на викладене, постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так, як відповідачем надано достатньо доказів правомірності своїх дій та підтвердження наявності в діях позивача правопорушення. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статями 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01 грудня 2021 р. у справі № 415/6145/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Повне судове рішення проголошено та підписано 23 лютого 2021 року Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.В. Гайдар Г.М. Міронова