Постанова 4803 № 212/10031/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2625/22 Справа № 212/10031/21 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року м.Кривий Ріг Справа № 212/10031/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2021 року, яке постановлено суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 28 грудня 2021 року,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доПублічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я під час виконання ним трудових обов`язків. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, працюючи у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійні захворювання, у зв`язку із чим, висновком МСЕК від 08.09.2015 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20 %, з наступним переоглядом 01 серпня 2016 року, яка з 21.06.2018 року встановлена на безстроковий строк. Вважає, що у зв`язку з отриманими професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 180 000,00 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб. Рішенням Жовтневим районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 60 000 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на його користь, просить збільшити її розмір до заявленого ним у позові, оскільки вона значно занижена та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Внаслідок втрати професійної працездатності він не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування, не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. Судом першої інстанції не повністю враховано, що він позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, свої наміри в професійній сфері, змушений залучати додаткові зусилля та ресурси для організації життя. Внаслідок отриманих професійних захворювань втратив 20 % професійної працездатності безстроково, систематично відчуває біль у грудній клітині, періодичний біль в області серця, його турбує задишка, головний біль, сухий кашель, загальна слабкість, втома, у нього поганий слух, на теперішній час стан його здоров`я не відновлений, негативні зміни у його житті довготривалі. В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про зміну рішення суду, просить зменшити суму, присуджену до стягнення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи. Вказує, що, виходячи з Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 18.06.2015 року, позивач працював в шкідливих умовах праці на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» - 12 років 09 місяців, а на підприємстві відповідача 10 років, що складає 40 відсотків від загального стажу роботи позивача в шкідливих умовах праці. Вказує, що, відсутня вина та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та отриманням позивачем професійного захворювання, проте, наявнийпричинно-наслідковий зв`язок між діями самого позивача, які виразились у тривалому продовженні роботи з власної волі у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача. В матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більше, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди, що визначений судом до стягнення, є необґрунтованим та значно завищеним, не відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості, а також характеру і тривалості фізичних та моральних страждань позивача. Відзиви на апеляційні скарги не надходили. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював з 17.03.1986 року по 31.04.1991 року, з 01.07.1999 року по 21.06.2001 року працював оператором установки волокноутворення, шихтувальником у Криворізькому металургійному комбінаті «Криворіжсталь» імені В.І. Леніна, Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь», правонаступником якого на даний час є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і був звільнений з підприємства за ст.38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 17-25). Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я про наявність професійного характеру захворювання Державної установи «Українського НДІ промислової медицини» № 694 від 13.05.2015 року ОСОБА_1 встановлені професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), група «В». Легенева недостатність першого-другого ст. J44, нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху) Н90.3 (а.с.31). Згідно п. 16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18.06.2015 року, професійні захворювання у ОСОБА_2 виникли за таких обставин: позивач, працюючи в підземних умовах шахти «Октябрська» ВАТ та ПАТ «Кривбасзалізрудком» гірником з повним робочим днем на підземних роботах, люковим з повним робочим днем на підземних роботах, гірником очисного забою, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, виконував комплекс робіт під час очисного виймання корисної копалини в підземних умовах шахти. При цьому, внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, які мали порушення систем вентиляції, пилоподавлення, поглинання шуму та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та підвищення рівнів шуму. Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії Українського НДІ промислової медицини від 13.05.2015 протокол №694, підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послугував профмаршрут: 03.1986 року -12.1989 року - КМК «Криворіжсталь» імені В.І. Леніна, доменний цех №1,оператор установки волокноутворення, шихтувальник; 01.1990 року - 05.1994 року КМК «Криворіжсталь» імені В.І. Леніна, виробничий кооператив «Сучасник», шихтувальник; 07.1999 року -06.2001року КДГМК «Криворіжсталь» , шихтувальник, ковшевий. Відповідно до п. 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 18.06.2015 року, причиною виникнення професійних захворювань у позивача є аерозоль переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та шум, показники яких перевищували гранично допустимі. Відповідно до пункту 19 вказаного Акту в зв`язку з закінченням роботи ОСОБА_1 на шахті «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» 20.05.2014 та враховуючи його роботу впродовж 26 років 9 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань встановити неможливо. Згідно Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 26 листопада 2015 року, Плотніком перебуває на обліку з 31 серпня 2015 року, за висновком МСЕК від 08.09.2015 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20 %, з наступним переоглядом 01 серпня 2016 року. Висновком МСЕК від 21.06.2018 року, при повторному переогляді, позивачу ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності у загальному розмірі 20% (15% - ХОЗЛ, 5% - по туговух.) з 01 вересня 2018 на безстроковий термін. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Відповідно до п. 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 18.06.2015 року, причиною виникнення професійних захворювань у позивача є аерозоль переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та шум, показники яких перевищували гранично допустимі. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли також з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів. Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, про те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № від 18.06.2015року встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи. Крім того, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду. Спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача щодо не доведення позивачем позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що наслідки професійних захворювань обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, стан його здоров`я не може бути відновлений, негативні зміни у його житті довготривалі. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про те, що позивач працював в шкідливих умовах праці на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» 12 років 09 місяців, а на підприємстві відповідача тільки 10 років, що складає 40 відсотків від загального стажу роботи позивача в шкідливих умовах праці, отже,визначений судом розмір моральної шкоди є значно завищеним, та таким, що не відповідає роз`ясненням, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди». Виходячи з цих обставин та, враховуючи те, що позивач працював в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача 10 років, з 26 років 09 місяців загального стажу роботи у шкідливих умов праці, про що зазначено у Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18 червня 2015 року, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість наслідків отриманих професійних захворювань, наявність фізичних страждань позивача, що в свою чергу викликають моральні страждання вважає, що розмір моральної шкоди визначений без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у розмірі 20 % безстроково. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Періодично проходить лікування, однак, незважаючи на постійні курси лікування, покращення в стані здоров`я не спостерігається, а враховуючи, встановлення ступеню втрати професійної працездатності безстроково,взагалі можливість такого відновлення. Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивачки в умовах впливу шкідливих факторів виключно на підприємстві відповідача, впродовж 10 років, що потягло втрату працездатності, розмір втрати професійної працездатності, стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 60 000,00 грн. до 20 000,00 грн. Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах позивача та відповідача зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2021 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 змінити, зменшивши цей розмір з 60 000,00 гривень до 20 000 (двадцять тисяч ) гривень 00 (нуль) копійок. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 23 лютого 2022 року. Головуючий: Судді: