Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/4346/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/4346/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Плахов О.В. за участю секретаря Гончарова О.В. за участю представників сторін: позивача-не з`явився; відповідача -не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", м. Київ (вх. №3548 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.21 у справі № 922/4346/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алавія Груп", м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" , м. Київ до Приватного підприємства "Карго Тренд",м. Харків про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИВ: Постановою господарського суду Харківської області від 27.05.2020 у справі № 922/4346/19, крім іншого, визнано юридичну особу Приватне підприємство "Карго Тренд" (код ЄДРПОУ 38136797) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рудого А.М., якому встановлено основну грошову винагороду ліквідатору в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора. Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі № 922/4346/19 суду відсторонено арбітражного керуючого Рудого А.М. від виконання повноважень ліквідатора ПП "Карго Тренд", призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. 04.08.2021 до суду надійшов звіт клопотання арбітражного керуючого Рудого А.М. (вх. 4789) про нарахування та виплату грошової винагороди, в якому просить суд: 1. погодити звіт у справі №922/4346/19 про визнання банкрутом ПП "Карго Тренд" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, кімн. 4-48А, код ЄДРПОУ 38136797) про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) Рудому А.М. за період з 27.05.2020 по 15.04.2021. 2. стягнути з кредиторів на користь арбітражного керуючого (ліквідатора) Рудого А.М. за період з 27.05.2020 по 15.04.2021 пропорційно заявленим та визнаним грошовим вимогам основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора. Клопотання обґрунтовано тим, що в процедурі ліквідації Приватного підприємства "Карго Тренд" виплат грошової винагороди арбітражному керуючому Рудому А.М. за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ним повноважень ліквідатора з 27.05.2020 по 15.04.2021 не проводилось та зазначена сума винагороди залишилась неоплаченою. Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2021 у справі №922/4346/19 призначено до розгляду клопотання арбітражного керуючого Рудого А.М. (вх. 4789 від 04.08.2021) про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому Рудому А.М. за виконання повноважень ліквідатора за період з 27.05.2020 по 15.04.2021. До суду від ГУ ДПС у Харківській області надійшли заперечення (вх. 21110 від 09.09.2021) на клопотання арбітражного керуючого Рудого А.М. В запереченнях ГУ ДПС у Харківській області навів обґрунтування щодо своєї позиції та просив суд відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Рудого А.М. за виконання повноважень ліквідатора у справі. Від арбітражного керуючого Рудого А.М. надійшли пояснення (вх. 5367 від 10.09.2021) щодо заявленого клопотання, в яких він уточнює прохальну частину клопотання в частині розміру винагороди та її розподілу між кредиторами. 27.09.2021 до суду від ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" надійшов відзив (вх. 22517), в якому кредитор не погодився з доводами викладеними арбітражним керуючим Рудим А.М. в звіті та клопотанні про нарахування основної грошової винагороди, вказує, що даний звіт не було затверджено комітетом кредиторів, зазначає, що така вимога є передчасною, вважає роботу арбітражного керуючого Рудого А.М. незадовільною, у зв`язку з чим у даній справі кредитором було подано скаргу на дії ліквідатора арбітражного керуючого Рудого А.М. До суду від арбітражного керуючого Рудого А.М. надійшли уточнення (вх. 6801 від 29.10.2021). З урахуванням поданих уточнень, арбітражний керуючий просить суд 1. погодити звіт у справі № 922/4346/19 про визнання банкрутом ПП "Карго Тренд" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, кімн. 4-48А, код ЄДРПОУ 38136797) про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) Рудому А.М. за період з 27.05.2020 по 15.04.2021 в сумі 167335,36 грн; 2. стягнути на користь арбітражного керуючого (ліквідатора) Рудого А.М. за період з 27.05.2020 по 15.04.2021 пропорційно заявленим та визнаним грошовим вимогам з таких кредиторів: - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енерго-Монтаж" - 135333,81 грн; - ТОВ "Алавія груп" - 30759,39 грн; - ГУ ДПС у Харківській області - 1242,06 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/4346/19 задоволено клопотання арбітражного керуючого Рудого А.М. (вх. 4789 від 04.08.2021) про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора за період з 27.05.2020 по 15.04.2021 з урахуванням поданих уточнень (вх. 5367 від 10.09.2021 та вх. 6801 від 29.10.2021) частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Рудого А.М. про нарахування основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з з 27.05.2020 по 15.04.2021 (не включно) у розмірі 167 192,32 грн; Визначено джерело виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Рудого А.М. за виконання повноважень ліквідатора ПП "Карго Тренд" та процедурі за рахунок кредиторів - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", ТОВ "Алавія Груп", ГУ ДПС у Харківській області пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" (адреса: Україна, 01011, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 19, код ЄДРПОУ 39534853) на користь арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 749 від 22.03.2013, адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду у розмірі 135793,60 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алавія Груп" (адреса: Україна, 01001, місто Київ, вул. Михайлівська, будинок 24А, код ЄДРПОУ 39884302) на користь арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 749 від 22.03.2013, адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду у розмірі 30 178,21 грн. Стягнуто з Головного управління у Харківській області (адреса: Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 749 від 22.03.2013, адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду у розмірі 1220,51 грн. Ухвала обґрунтована наявністю визначених статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для виплати ліквідатору Рудому А.М. основної грошової винагороди за період здійснення ним своїх повноважень ліквідатора боржника з 27.05.2020 по 15.04.2021 в сумі 167 192,32 грн. за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх розміру грошових вимог, з урахуванням неможливості здійснити таку оплату за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника за тих обставин, що: - ПП "Карго Тренд" не здійснює господарської діяльності, у зв`язку із визнанням його банкрутом; - з матеріалів справи та звітів ліквідатора, будь-яке інше майно у банкрута відсутнє, про що свідчать наявні відповіді державних органів та установ, що здійснюють державну реєстрацію права власності на певні види майнових прав, а також видають дозвільні документи на певні види господарської діяльності, які отримані на запити ліквідатора щодо наявності або відсутності майна у банкрута; - з матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Рудий А.М. під час виконання повноважень ліквідатора у справі звітував про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури, натомість, комітетом кредиторів питання про взяття звіту ліквідатора до відома, визнання роботи ліквідатора Рудого А.М. такою, що не суперечить інтересам кредиторів та боржника і відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора у справі неодноразово відкладались, в той час як за весь час ліквідаційної процедури дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Рудого А.М. кредиторами у цій справі не оскаржувались; жодних скарг та зауважень на діяльність Рудого А.М. по справі від кредиторів не надходило, повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Рудого А.М було припинено за власним клопотанням останнього, а не з ініціативи кредиторів. При цьому суд зазначив, що відсутність чіткого нормативного регулювання у профільному законі питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу і при цьому, відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України. Затверджуючи оскаржуваною ухвалою звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, суд послався на врахування належності виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство, відсутність у боржника будь-якого майна, за рахунок якого можливе погашення грошової винагороди арбітражному керуючому Рудого А.М. за період виконання ним повноважень ліквідатора, нестворення кредитором банкрута відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено Кодексом України з процедур банкрутства, що не позбавляє арбітражного керуючого права на заробітну плату та не звільняє кредиторів від обов`язку сплатити ліквідатору грошову винагороду за виконання роботи. При цьому суд, перевіривши проведений арбітражним керуючим Рудим А.М. розрахунок грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 27.05.2020 по 15.04.2021, а також розміру пропорційності зобов`язань зі сплати кредиторами оплати послуг арбітражному керуючому, дійшов висновку що він розрахований невірно, оскільки арбітражним керуючим допущені арифметичні помилки при здійсненні розрахунків та здійснив відповідний перерахунок, відповідно до якого суми винагороди становить 167 192,32 грн. Кредитор-Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", через систему "Електронний суд" подало на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/4346/19 до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви арбітражного керуючого Рудого А.М. (вх. 4789 від 04.08.2021) про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора за період з 27.05.2020 по 15.04.2021 з урахуванням поданих уточнень (вх. 5367 від 10.09.2021 та вх. 6801 від 29.10.2021). В обгрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" посилається зокрема на те, що, зробивши висновок про належне виконання арбітражним керуючим Рудим А.М. своїх обов`язків ліквідатора боржника, суд залишив поза увагою той факт, що за весь час наявності у Рудого А.М. повноважень ліквідатора - з 27.05.2020 по 15.04.2021 він надав представникам кредиторів лише 3 звіти про свою діяльність(від 17.09.2020, від 17.11.2020 та від 05.02.2021) , через що кредитори не були повною мірою обізнані про дії Рудого А.М. у процедурі ліквідації та не могли належним чином узгоджувати свої дії у зазначеній процедурі, що є прямим порушенням ч. 4 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено щомісячне подання ліквідатором звіту про свою діяльність. Також скаржник зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що представником кредиторів -адвокатом Щербанем Д.М. подавалась скарга до Міністерства юстиції України щодо неналежного виконання арбітражнимм керуючим Рудим А.М. своїх обов`язків ліквідатора в рамках ліквідаційної процедури у даній справі. Крім цього скаржник зазначає, що в порушення ч. 4 статті 236 ГПК України суд послався на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду щодо оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам у справах, в яких правовідносини не є подібними до правовідносин у даній справі, а саме за обставин затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, визнання вимог кредиторів погашеними відповідно до вимог ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідації банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі. Також скаржник зазначив про безпідставність посилання суду на відсутність майна боржника як на підставу для задоволення заяви арбітражного керуючого Рудого А.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора за період з 27.05.2020 по 15.04.2021,оскільки відповідно до ч. 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого виключно як право кредиторів, а відповідно до абз. 7 ч. 2 зазначеної статті, у разі, якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, в той час як станом на цей час процедура ліквідації боржника триває,ліквідаційна маса не сформована, а новопризначений ліквідатор Рябчун Р.М. продовжує формувати ліквідаційну масу.Відтак, на думку скаржника, саме звернення арбітражного керуючого Рудого А.М. до завершення процедури ліквідації із заявою про стягнення з кредиторів основної винагороди та витрат арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, є передчасним. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", м. Київ ( вх. №3548 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2021 у справі № 922/4346/19 та призначено розгляд справи в судове засідання з повідомленням сторін на 23.12.2021 р. о 12:00. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи №922/4346/19 визначено колегію суддів у складі: Тарасова І.В. головуючий суддя-доповідач, суддя Білоусова Я.О., суддя Плахов О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду, яку занесено до протоколу судового засідання 23.12.2021 розгляд справи відкладено на 03.02.2022 о 12:00 год. У зв`язку з перебуванням 03.02.2022 на лікарняному судді-доповідача Тарасової І.В., яка визначена протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.11.2021 для розгляду справи № 922/4346/19 (вх. № 3548 Х/2), та відсутності правових підстав, визначених частиною 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для передачі справи для повторного автоматизованого розподілу, сторонам було надіслано повідомлення про те, що розгляд справи, призначений на 03.02.2022 об 12:00 год., відбудеться 14.02.2022 о 16:45 год.. Учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому не направили, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за їх відсутності. Рябчун Р.М. надіслав заяву, в якій просив суд провести розгляд справи за його відсутності Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом. Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями ст. 30 КУзПБ. Згідно з частиною першою статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень(абзац 5 частини другої статті 30 КУзПБ). Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КУзПБ). Згідно з абзацом 7 частини другої статті 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. При цьому розмір мінімальної основної грошової винагороди арбітражного керуючого, на отримання якої він має правомірні очікування, імперативно визначено положеннями ст. 30 КУзПБ, і відповідно не залежить від прийнятих рішень щодо встановлення такого розміру комітетом кредиторів та судом. За змістом наведених норм, сплата винагороди арбітражному керуючому за рахунок фонду для її авансування здійснюється в разі створення такого фонду за рішенням комітету кредиторів, а в разі якщо такий фонд не створювався або був витрачений на час, коли процедура ліквідації тривала, джерелами сплати зазначеної винагороди можуть бути кошти, одержані боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.В разі відсутності зазначених джерел коштів, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, про що зазначено у численних постановах Верховного Суду, зокрема від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 09.07.2020 у справі №15/55/2011/5003, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013, а саме викладено такий правовий висновок: у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг. ніціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника. Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі наказу. Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17. З матеріалів справи вбачається, що в рамках даної справи: - на час подання Рябчуном А.М. в ліквідаційній процедурі клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора та затвердженя звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора, фонд для авансування витрат арбітражного керуючого вже було витрачено, оскільки відповідно до ухвали від 01.06.20 у даній справі сплачено арбітражному керуючому Рудому А.М. основну грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна у даній справі ву сумі 37557 грн, авансованих ТОВ НПВ "Енерго монтаж" відповідно до платіжного доручення № 1 від 21.12.2019 на депозитний рахунок господарського суду Харківської області. - на час постановлення оскаржуваної ухвали ліквідаційна процедура Приватного підприємство "Карго Тренд" тривала; - ПП "Карго Тренд" не здійснює господарської діяльності, у зв`язку із визнанням його банкрутом. - з матеріалів справи та звітів ліквідатора, будь-яке інше майно у банкрута відсутнє, про що свідчать наявні відповіді державних органів та установ, що здійснюють державну реєстрацію права власності на певні види майнових прав, а також видають дозвільні документи на певні види господарської діяльності, які отримані на запити ліквідатора щодо наявності або відсутності майна у банкрута. Таким чином за обставин відсутності коштів у фонді для авансування витрат арбітражного керуючого, нездійснення боржником господарської діяльності, відсутності у боржника майна, джерелом сплати винагороди арбітражному керуючому Рябчуну А.М. за виконання повноважень ліквідатора боржника може здійснюватись лише за рахунок коштів кредиторів відповідно до принципу пропорційності розміру їх грошових вимог. При цьому, як правомірно зазначив суд першої інстанції, відсутність чіткого нормативного регулювання у профільному законі питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу і при цьому, відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України. Статтею 48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. За нормою абз. 2 ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів. Таким чином вказаною нормою встановлено обов`язок комітету кредиторів схвалити звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди за умови обгрунтованості доказами належного виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків. Разом з тим, як вбачається з протоколу комітету кредиторів від 04.09.2020 № 2 комітетом кредиторів у даній справі за результатами розгляду звіту арбітражного керуючого-ліквідатора Рудого А.М. про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури, вирішено взяти зазначений звіт до відома та визнати роботу ліквідатора Рудого А.М. такою, що не суперечить інтересам кредиторів та боржника і відповідає вимогам КУзПБ (т. 3 а.с. 55-57). Згідно з протоколами комітету кредиторів від 11.11.2020 № 1 та від 11.01.2021 № 2 (т. 3 а.с. 95-98, 104-107) розгляд питання про взяття до відома звітів ліквідатора Рудого А.М. про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури та визнання його роботи такою, що не суперечить інтересам кредиторів та боржника і відповідає вимогам КУзПБ, розгляд звітів про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 27.05.2020 по 31.10.2020 в сумі 74335,26 грн. та з 27.05.2020 по 31.12.2020 в сумі 104335,26 грн. відкладався та зазначені питання на час постановлення оскаржуваної ухвали комітетом кредиторів так і не було вирішено. Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. При цьому колегія суддів враховує, що за положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат. Затверджуючи звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, суд має у тому числі надати оцінку повноти дій вчинених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури, і лише встановивши належне виконання ліквідатором своїх обов`язків затвердити звіт. Частиною 4 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4)відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. За приписами ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Згідно з ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). Отже, кедитори в разі непогодження з роботою арбітражного керуючого ,з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого Рудого А.М.,ставити питання про його відсторонення від виконання повноважень. Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підтвердження неналежності виконання арбітражним керуючим Рудим А.М. обов`язків арбітражного керуючого, покладених на нього законодавством про банкрутство у період виконання повноважень ліквідатора боржника, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів оскарження в ліквідаційної процедури дій чи бездіяльність арбітражного керуючого Рудого А.М., заяв про його відсторонення, подання кредиторами скарг та зауважень на діяльність Рудого А.М., враховуючи при цьому, що повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Рудого А.М було припинено за власним клопотанням останнього, а не з ініціативи кредиторів. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції обставин щодо подання представником кредиторів -адвокатом Щербанем Д.М. скарги до Міністерства юстиції України щодо неналежного виконання арбітражнимм керуючим Рудим А.М. своїх обов`язків ліквідатора в рамках ліквідаційної процедури у даній справі, оскільки у матеріалах справи відсутні докази як подання такої скарги, так і результатів її розгляду. Таким чином, встановивши на підставі наявних у матеріалах справи доказів факти звітування арбітражного керуючого Рудого А.М. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури, відсутність скарг кредиторів на його дії чи бездіяльність,заяв про його відсторонення, доказів неналежного виконання ним повноважень ліквідатора, відсутність коштів грошового фонду для авансування витрат арбітражного керуючого, нездійснення боржником господарської діяльності, відсутність у боржника будь-якого майна, за рахунок якого можливе погашення грошової винагороди арбітражному керуючому Рудого А.М. за період виконання ним повноважень ліквідатора, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив клопотання арбітражного керуючого Рудого А.М. (вх. 4789 від 04.08.2021) про виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 27.05.2020 по 15.04.2021 з урахуванням поданих уточнень (вх. 5367 від 10.09.2021 та вх. 6801 від 29.10.2021) та затвердив звіт арбітражного керуючого Рудого А.М. про нарахування основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з з 27.05.2020 по 15.04.2021 (не включно) у розмірі 167 192,32 грн, визначивши джерело виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Рудого А.М. за виконання повноважень ліквідатора ПП "Карго Тренд" та процедурі за рахунок кредиторів - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", ТОВ "Алавія Груп", ГУ ДПС у Харківській області пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог. Доводи скаржника щодо передчасності подання Рудим А.М. звіту з огляду на положення абзацу 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства,якими передбачено подання арбітражним керуючим звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури,колегія суддів відхиляє , з огляду на наступне. Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі № 922/4346/19 суду відсторонено арбітражного керуючого Рудого А.М. від виконання повноважень ліквідатора ПП "Карго Тренд" за власним клопотанням останнього та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. За таких обставин арбітражний керуючий Рудий А.М. , втративши статус ліквідатора у справі, не має можливості відслідковувати рух справи про банкрутство, у тому числі коли саме діючий ліквідатор подасть господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, щоб дотриматися строку у п`ять днів для подання свого звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат. Водночас, як зазначено вище згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, а відповідно до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі та законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18. Колегія суддів зауважує, що норма статті абзацу 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства стосується визначення діючому ліквідатору розміру грошової винагороди та періоду який підлягає затвердженню в процедурі ліквідації, а в даному випадку має місце затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника, після відсторонення його від виконання таких повноважень в процедурі ліквідації. Тому, на думку колегії судді, у даному випадку відсутня передчасність вирішення даного питання. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення. Виходячи з наведеного та керуючись ст. 129, 269, 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтею 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.11.2021 р. у справі № 922/4346/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 23.02.2022 Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.В. Плахов