Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/13880/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13880/21 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Дата і місце ухвалення: 14.12.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - В С Т А Н О В И Л А : В серпні 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №29 від 23.06.2021р., якою за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на позивача накладено штраф в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона не являється суб`єктом відповідальності за п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки є розповсюджувачем товару, а не особою, яка вводила в обіг продукцію, тобто імпортером товару. Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 не було отримано від постачальника документів, які підтверджують відповідність реалізованої позивачем продукції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам Технічного регламенту, така продукція повернута постачальнику продукції. Однак, станом на дату проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області в червні 2021 року перевірки характеристик продукції позивач не могла повідомити відповідача про повернення постачальнику оглянутої продукції та надати підтверджуючі документи через перебування на стаціонарному лікуванні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, не повне з`ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 14.12.2021р. з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача, що ФОП ОСОБА_1 не є особою, яка ввела в обіг продукцію, яка була предметом перевірки. Відповідну продукцію було придбано позивачем у третьої особи. А відтак, до ФОП ОСОБА_1 не можуть бути застосовані санкції, передбачені статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 , яка заперечує введення в обіг товару «черевики демісезонні «Old Navy» із порушенням п.9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, не надала документів, які містять інформацію про походження відповідної продукції та її подальший обіг, а також не спростовує свого відношення до реалізації товарів, які стали об`єктом перевірки. У зв`язку з цим, відповідно до ч.3 ст.24 Закону №2735-VI, апелянт, як розповсюджувач продукції, вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №477 від 05.03.2021р. та направлення на проведення перевірки №465 від 05.03.2021р. головними спеціалістами відділу ринкового нагляду управління захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в березні 2021 року проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції іграшок, взуття, електричного та електронного обладнання, в т.ч. низьковольтного, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 11.03.2021 №412, яким зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 ввела в обіг продукцію, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме черевики демісезонні «Old Navy» (відсутня інформація про складові взуття, яка має зазначатися відповідно до п. 9 Технічного регламенту №358 від 06.03.2019р.). В ході проведення перевірки відповідачем складено вимогу, якою в термін до 15.03.2021р. ФОП ОСОБА_1 зобов`язано надати до Управління копії документів на оглянуту в ході перевірки продукцію, в т.ч. документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори), декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту. На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.06.2021р. №1327 «Про проведення перевірки» та направлення на проведення перевірки від 03.06.2021р. №1214, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у період з 09.06.2021р. по 14.06.2021р. було проведено невиїзну перевірку характеристик продукції суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . За наслідками перевірки складено акт №1198 від 14.06.2021р., яким знову зафіксовано введення ФОП ОСОБА_1 в обіг продукції, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме п.9 Технічного регламенту №358 від 06.03.2019р. (черевики демісезонні «Old Navy», 0-2 роки). За результатами розгляду акту перевірки характеристик продукції №1198 від 14.06.2021р. та протоколу №12 від 15.06.2021р., 23 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято постанову №29, якою за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам) на позивача накладено штраф в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн. Не погоджуючись з правомірністю постанови про накладення штрафу №29 від 23.06.2021р. ФОП ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у справі не заперечується, що під час проведення планового заходу виявлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, що згідно з нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є підставою для притягнення до відповідальності. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача, що вона не являється особою, яка ввела відповідну продукцію в обіг в розумінні Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зазначивши, що ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації товару, його виробників, постачальників та замовників, тощо. А відтак, за висновками суду першої інстанції, позивач є особою, яка ввела в обіг продукцію відповідно до положень ч.7 ст.8 Закону №2735-VI. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов`язковою, за винятком випадків, визначених у зазначених технічних регламентах та статті 12 цього Закону. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06 березня 2019 року №358 затверджено Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, пунктом 9 якого передбачено, що на маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об`єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття. Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми. Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика. Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману. Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов`язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч.5 ст.44 вказаного Закону адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації. З системного аналізу вказаних норм слідує, що відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов`язковою. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. При цьому, знищення продукції, що виключає її подальше використання та вказує на відсутність загрози суспільним інтересам (відсутність шкоди, завданої споживачам (користувачам) продукції), не є підставою для звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності. При зверненні з даним позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 не заперечує встановлений перевіркою факт реалізації в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , продукції, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: черевиків демісезонних «Old Navy», на яких відсутня інформація про складові взуття, яка має зазначатися відповідно до п. 9 Технічного регламенту №358 від 06.03.2019р. Незаконність оскаржуваної постанови про накладення штрафу №29 від 23.06.2021р. ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона не являється особою, яка вводила в обіг продукцію, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто не є суб`єктом відповідальності за п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості таких доводів позивача. Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» термін «введення в обіг» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». В свою чергу, статтею 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» введення в обіг визначено як надання продукції на ринку України в перший раз. Згідно ч.7 ст.8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію. Відповідно до п.6 ч.7 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції. Частиною 12 статті 23 Закону передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача). Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем, яка у позові зазначає, що не вводила продукцію в обіг, відповідно до вимог чинного законодавства, мають бути надані документи, які містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації товару, його виробників, постачальників та замовників, тощо (ланцюг постачання). Однак, ФОП ОСОБА_1 ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надала документів, які містять інформацію про походження продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідну документацію, декларації про відповідність технічним регламентам), не спростувала свого відношення до реалізації товарів, які стали об`єктом перевірки, тому відповідно до ч.7 ст.8, ч.3 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» позивач, як розповсюджувач продукції, вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Колегія суддів не приймає до уваги надану ФОП ОСОБА_1 накладну на повернення №ВН-00000006 від 01.06.2021р., оскільки, по-перше, вказаною накладною не підтверджено придбання продукції, що була предметом перевірки, саме у ФОП ОСОБА_2 , та, по-друге, із змісту вказаної накладної неможливо ідентифікувати товар, який нібито повернено постачальнику (ботінки демісезонні з кожзаму 0-2 роки) з товаром, який перевірявся відповідачем (черевики демісезонні «Old Navy»). На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були наявні підстави для прийняття оскаржуваної постанови саме у зв`язку з введенням в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2022 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук