Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/4845/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/4845/21 пров. № А/857/1401/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року (суддя першої інстанції Комшелюк Т.О., м. Рівне) В С Т А Н О В И В : У квітні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 01, винесену 27.04.2021 заступником начальника Держпроспоживслужби у Рівненській області Немкович О.Ю.; визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 035 від 22.04.2021; визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 034 від 22.04.2021. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 035 від 22 квітня 2021 року та визнання протиправним і скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 034 від 22 квітня 2021 року залишено без розгляду. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року позовні вимоги було задоволеною. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області про накладення штрафу від 27 квітня 2021 №

01. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області. Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Вважає його ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи незгоду, вказав, що в ході проведення перевірки характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було зафіксовано порушення ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», що відображено в акті перевірки характеристик продукції від 21.04.2021 № 013 та протоколі про виявлення порушення від 27.04.2021 №

01. Виявлені під час перевірки порушення тягнуть за собою відповідальність, передбачену п.2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема: до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідач в силу покладених на нього обов`язків, за результатами перевірки у позивача, не мав права не застосувати до суб`єкта господарювання штрафні санкції, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Апелянт стверджує, що судом було невірно розтлумачено термін формальна невідповідність продукції - взуття відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Суд не взяв до уваги, що виявлене відповідачем порушення не є і не може бути визначене як формальна невідповідність продукції. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом було призначено апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка займається торгівлею непродовольчих товарів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться в ТЦ «Екватор» у АДРЕСА_1 . У період з 16.04.2021 по 21.04.2021 на виконання секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 була проведена планова перевірка характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Перевірка проводилася за участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання ОСОБА_1 . Копію листа Головного управління від 14.04.2021 № 05-03-17/01-11/1433-21 про проведення перевірки, копію направлення було вручено позивачу перед початком проведення перевірки. За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 21.04.2021 № 013 (далі по тексту акт перевірки) та протокол про виявлене порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 27.04.2021 № 01 (далі по тексту протокол). У вказаних документах зафіксовані наступні порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду: розповсюдження продукції: на продукції взуття туфлі дівчачі ТМ «COCCODRILLO» (чорні розмір 35, артикул Z182-12103SH9-035, штрихований код 590470539379320035) відповідно до п.5 Технічного регламенту «Про затвердження Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.03.2019 №358 та зареєстровано Міністерством юстиції України 02.04.2019 за №336/33307, відсутня інформація про складові взуття, яка зазначається на маркуванні відповідно до п.9 вищезгаданого Технічного регламенту. На маркуванні обов`язковою є інформація про три основні складові взуття згідно Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва. На підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» 27.04.2021 відповідачем було винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 01 щодо ФОП ОСОБА_1 , згідно якої до позивача було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000 грн. Крім того, рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.04.2021 № 034, № 035 до позивача застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами п. 5, п. 6, п. 9 додатку 1 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.03.2019 № 358 та зареєстровано Міністерством юстиції України 02.04.2019 за № 336/33307, у тому числі шляхом співпраці із постачальником (виробником/імпортером) у ланцюгу постачання та шляхом обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку до 04.06.2021. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виявлене відповідачем порушення є формальною невідповідністю і до позивача, на підставі ч. 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» повинні були застосовуватись обмежувальні (коригувальні) заходи шляхом прикріплення бирки на напівпару взуття, а не шляхом накладення на позивача штрафу у розмірі 51000 грн, а тому оскаржувана постанова від 27.04.2021 № 01 винесена відповідачем необґрунтовано. Також, суд врахував, що рішеннями відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.04.2021 № 034, № 035 до позивача застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами п.5, п.6, п.9 додатку 1 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.03.2019 №358, у тому числі шляхом співпраці із постачальником (виробником/імпортером) у ланцюгу постачання та шляхом обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку до 04.06.2021. Зазначені обмежувальні заходи позивачем виконано в повному обсязі у зв`язку з чим, рішеннями відповідача від 09.06.2021 № 055, 056 рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 22.04.2021 № 034, № 035 скасовано. Таким чином, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 51000грн. за порушення, вчинення якого тягне за собою вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а тому такий штраф є необґрунтованим. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлюються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі Закон № 2735-ІV). Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-ІV). Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону до повноважень органів ринкового нагляду входить, зокрема проведення перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; здійснюють моніторинг дій суб`єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання; приймають у передбачених цим Законом випадках рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог. Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 2735-ІV якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку. Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України. У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (ч. 1 ст. 29 Закону № 2735-ІV). Частиною 3 цієї статті визначено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність, зокрема не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах. Вимоги до маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу встановлює Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06 березня 2019 року № 358 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2019 року за № 336/33307 (далі Технічний регламент). Згідно п. 2 ч. 2 ст.44 Закону № 2735-ІV до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що здійснюючи повноваження щодо ринкового нагляду, Держпродспоживслужба України та її територіальні органи зобов`язані діяти у порядку та спосіб, визначені як Законом про ринковий нагляд, так і Законом про державний нагляд. Органи державного ринкового нагляду, серед іншого, уповноважені проводити у випадках і порядку, визначених Законом про ринковий нагляд, документальні перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції і у випадку виявлення, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності. Невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності в порядку статті 44 Закону № 2735-VI. Як було зазначено вище, за результатами перевірки було встановлено порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду: розповсюдження продукції: на продукції взуття туфлі дівчачі ТМ «COCCODRILLO» (чорні розмір 35, артикул Z182-12103SH9-035, штрихований код 590470539379320035) відповідно до п.5 Технічного регламенту «Про затвердження Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.03.2019 №358 та зареєстровано Міністерством юстиції України 02.04.2019 за №336/33307, відсутня інформація про складові взуття, яка зазначається на маркуванні відповідно до п.9 вищезгаданого Технічного регламенту. На маркуванні обов`язковою є інформація про три основні складові взуття згідно Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва. З огляду на викладене, у спірних правовідносинах необхідно встановити чи порушення правил маркування є формальною невідповідністю і чи усунення формальної невідповідності виключає застосування штрафів до позивача. Так, відповідно до п. 5 Технічного регламенту інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту. На маркуванні обов`язковою є інформація про три основні складові взуття згідно з додатком 1 до цього Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва. Складові взуття позначаються відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів, які зазначено у додатку 1 до цього Технічного регламенту. Визначення матеріалів верху взуття проводиться відповідно до абзацу першого пункту 9 та додатка 1 до цього Технічного регламенту без урахування аксесуарів або елементів, що їх укріплюють (деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки або аналогічні елементи). Визначення матеріалу підошви має здійснюватися залежно від обсягу використаних матеріалів відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту. Згідно із п. 6 Технічного регламенту введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується. На маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об`єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття. Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми. Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика. Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману. Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов`язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом. Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки позивач звертала увагу працівників відповідача на те, що бирка могла відчепитися, оскільки ця пара взуття виставлена на вітрині і постійно приміряється покупцями, а також зазначила, що бирку можна знайти та причепити. Окрім того, позивачем було надано документи, які підтверджують походження та придбання такого товару, а саме: договір про співпрацю в області торгівлі від 08.04.2015 з виробником та власником ТМ «COCCODRILLO» - АТ «CDRL», що знаходиться за адресою: м. Пьяново, вул. Квятова, буд. 2, Koscian 64-000, Польща; додаткову угоду від 08.04.2019 до договору про співпрацю в області торгівлі від 08.04.2015; інвойс на придбання партії товарів; копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.04.2016 №05.03.02-03/15173. Вказані документи підтверджують походження товару, його безпечність та відповідність санітарно-епідеміологічному законодавству. Пунктом 7 Технічного регламенту передбачено, що у разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам цього Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що виявлене відповідачем порушення є формальною невідповідністю. Отже, до особи не може бути застосовано адміністративно-господарських санкцій у випадках виявлення під час перевірки характеристик продукції порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю. Крім того, рішеннями відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.04.2021 № 034, № 035 до позивача застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами п.5, п.6, п.9 додатку 1 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.03.2019 №358, у тому числі шляхом співпраці із постачальником (виробником/імпортером) у ланцюгу постачання та шляхом обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку до 04.06.2021. Зазначені обмежувальні заходи позивачем виконано в повному обсязі у зв`язку з чим, рішеннями відповідача від 09.06.2021 № 055, 056, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 22.04.2021 № 034, № 035 скасовано. З врахуванням того, що усунення формальної невідповідності виключає застосування штрафу до позивача, на підставі ст. 44 Закону № 2735-VI, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова правильно визнана протиправною та скасована судом першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар