Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/5400/21

Справа № 751/5400/21 Головуючий у 1 інстанції Григор`єв Р. Г. Провадження № 33/4823/52/22 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2022 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Демченка О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2021 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він 24 липня 2021 року, о 23 год. 50 хв., в м. Чернігові по вул. 1-го Травня, 205, керував транспортним засобом «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП ЧОПНЛ ЧОР. Результат огляду алкогольне сп`яніння (висновок № 403 від 25.07.2021), чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник Семеренко Є.Ю. просить скасувати постанову суду, а провадження по справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує на порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справу було розглянуто за його відсутності, а він надсилав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою. Зазначає, що з 21.12.2021 р. по 25.12.2021 р. він перебував на лікарняному по догляду за дитиною, яка знаходилась на амбулаторному лікуванні, про що ним було подано заяву про відкладення розгляду справи. На думку апелянта, по справі зібрана недостатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність його вини. Зазначає, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння та продуття приладу Драгер, оскільки пропонування такого огляду проводилось за відсутності двох свідків і вказана обставина не відображена у протоколі, та не зафіксована на відео. Наголошує на порушенні поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення. Заслухавши доповідача, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції надано вірну оцінку неявці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим судом першої інстанції про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на адресу, яка була зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, однак кожного разу згідно довідок про причини повернення рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою за закінченням терміну зберігання, з вкладенням заяви про перенесення судового засідання у зв`язку з хворобою. В матеріалах справи наявні дані про те, що він у встановленому законом порядку сповіщався про місце і час розгляду справи, і суд вже неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням ОСОБА_1 для можливості брати участь в судових засіданнях та дачі пояснень, а тому зазначене свідчить про те, що судом вживались всі можливі заходи для його участі, проте, він вкотре подав до суду клопотання про перенесення судового засідання з метою уникнути притягнення до адміністративної відповідальності. Все це свідчить про деяке зловживання своїми процесуальними правами особи, притягнутої до адміністративної відповідальності з метою затягування розгляду справи та здійснення перешкод суду розглянути її у розумні строки і забезпечити законність при винесенні судового рішення. В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смирнов проти України зазначено, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 303004 від 25.07.2021 року (а.с.3), ОСОБА_1 24 липня 2021 року, о 23 год. 50 хв., в м. Чернігові по вул. 1-го Травня, 205, керував транспортним засобом «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП ЧОПНЛ ЧОР. Результат огляду алкогольне сп`яніння (висновок № 403 від 25.07.2021), чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 власноруч його підписав та в поясненнях додав, що я не був в стані алкогольного сп`яніння Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…, тому твердження апелянта в цій частині є необґрунтованими. За таких обставин, апеляційний суд визнає відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме зафіксовано факт його керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, що забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, з`ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює. При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції повно та об`єктивно розглянув справу і прийняв правильне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 визнав свою провину і повідомив, що він дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, просив його суворо не карати з огляду на сімейні і особисті обставини. Оскільки ОСОБА_2 свою вину визнав в повній мірі і не наполягав на перевірці усіх доводів його апеляційної скарги, апеляційний суд перевіряє лише довід щодо законності та співмірності призначення адміністративного стягнення. Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Апеляційний суд при цьому наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп`яніння украй небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати. Враховуючи, що санкція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення, апеляційний суд погоджується з призначеним судом першої інстанції видом адміністративного стягнення як безальтернативного та єдино можливого. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. В. Демченко