Ухвала КЦС ВС № 757/31806/18-ц

Ухвала 22 лютого 2022 року м. Київ справа № 757/31806/18-ц провадження № 61-2798ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у справі за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», державне підприємство «СЕТАМ», про витребування майна з чужого володіння, ВСТАНОВИВ: 18 лютого 2022 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у зазначеній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки постанову Київського апеляційного суду прийнято 09 грудня 2021 року, а касаційну скаргу подано 18 лютого 2022 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову заявник отримав 26 січня 2022 року. На підтвердження надано копію постанови Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року. На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Київського апеляційного суду прийнято 09 грудня 2021 року, повний текст складено 20 грудня 2021 року та оприлюднено 29 грудня 2021 року. Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження. У зв`язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору, проте, у меншому розмірі ніж встановлено законом. До касаційної скарги додано платіжне доручення від 02 лютого 2022 року № 52 на суму 3 524,00 грн. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Зважаючи на те, що позов пред`явлено у червні 2018 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»). Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України). Із матеріалів касаційного провадження та оскаржуваних судових рішень не вбачається вартість спірного майна (відсутня ціна позову), тому суд не має можливості перевірити розмір судового збору, який підлягає сплаті за майнову вимогу, відповідно до Закону України «Про судовий збір». Таким чином, Печерській районній в місті Києві державній адміністрації за подання касаційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, слід доплатити судовий збір, суму якого необхідно розрахувати згідно Закону України «Про судовий збір» та вартості спірного майна, і на підтвердження надати до суду докази його ціни. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження доплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його доплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у справі за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», державне підприємство «СЕТАМ», про витребування майна з чужого володіння залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький