Ухвала КЦС ВС № 577/650/21

Ухвала 15 лютого 2022 року м. Київ справа № 577/650/21 провадження № 61-21419ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником яких є ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Конотопської міської ради, про стягнення суми боргу зі спадкоємців боржника за договором позики, ВСТАНОВИВ: В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути солідарно із спадкоємців боржника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за договорами позики від 04 серпня 2015 року та від 29 грудня 2015 року в загальному розмірі 503 412 грн. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 04 серпня 2015 року в розмірі 217 131 грн та заборгованість за договором позики від 29 грудня 2015 року в сумі 34 575 грн, а всього - 251 706 грн. Стягнуто із ОСОБА_3 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 217 131 грн заборгованості за договором позики від 04 серпня 2015 року та 34 575 грн заборгованості за договором позики від 29 грудня 2015 року, а всього - 251 706 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Сумського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року (повний текст якої складено 06 грудня 2021 року) апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. 27 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2021 року. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О., Ігнатенко В. М. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 10 068,24 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306308088318, заявник отримав зазначену ухвалу 25 січня 2022 року. На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 31 січня 2022 року. Вимоги ухвали заявником виконано. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М. Проведення повторного автоматичного визначення судді відбулося у зв`язку з відпусткою судді Карпенко С. О. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн. Ціна позову в цій справі становить 503 412 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн). Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 вказав, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 березня 2021 року у справі № 450/2021/15-ц. Наведені у касаційній скарзі аргументи свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для розгляду справи судом касаційної інстанції, тому, не дивлячись на те, що ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскаржуване в ній судове рішення підлягає перегляду в касаційному порядку. Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року. Витребувати з Конотопського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу № 577/650/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником яких є ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Конотопської міської ради, про стягнення суми боргу зі спадкоємців боржника за договором позики. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 15 березня 2022 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська