Постанова 4818 № 645/2402/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 645/2402/20 Головуючий суддя І інстанції Мартинова О. М. Провадження № 22-ц/818/405/22 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: надання послуг П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Бурлака І.В., Котелевець А.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2020 року у справі № 645/2402/20 (головуюча суддя Мартинова О.М) за позовом Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року КП «Жилкомсервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 13 093,79 грн. та судові витрати. Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач. Між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки КП «Жилкомсервіс» виконує сумлінно свої зобов`язання перед споживачем та забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Вказує, що відповідач жодного разу не звертався до КП «Жилкомсервіс» з нагоди ненадання або неналежного надання йому послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У свою чергу ОСОБА_1 не виконує свої обов`язки, які покладені п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» по оплаті наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. У зв`язку з тим, що відповідач порушує умови публічного договору та вимоги чинного законодавства, утворилась заборгованість перед КП «Жилкомсервіс» за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у розмірі 13 093,79 грн. Рішенням Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2020 року позов КП «Жилкомсервіс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 13093 грн 79 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» судовий збір у розмірі 2101 грн. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2020 року залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що договір про надання послуг не укладався, акти про отримання послуг не підписувалися. Вказує, що позивач є установою, яка на надання житлово-комунальних послуг не має права, відкриття особового рахунку з боку стягувача є одностороннім правочином, та відповідно ст.228 ЦК України є нікчемним. Зазначає, що позивачем не додано жодного документу, який би підтверджував виконання позивачем робіт, у обсязі, зазначеному у позові. Зауважує, що без письмового договору нема юридичних підстав для виникнення зобов`язань та стягнення заборгованості, змусити оплачувати комунальні послуги не можна, оскільки це суперечить Конституції України, та порушить гарантовані державою права. У відзиві на апеляційну скаргу представник КП «Жилкомсервіс» Пульна Ю.Є. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг у повному обсязі. Зазначає, що за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України. Вказує, що КП «Жилкомсервіс» здійснює обслуговування багатоквартирного будинку, в якому мешкає апелянт, так як є його управителем, та відповідач зобов`язаний оплачувати надані позивачем послуги. Відповідно до статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Колегія суддів, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У статті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконав, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного. За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Предметом регулювання цього Законує правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Законує органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Суд відповідно до наявних у справі доказів встановив, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування (а.с.25, 27). Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.24). З кожним громадянином м. Харкова шляхом офіційного публікування у спецвипуску газети «Слобода» №95/1 від 28 листопада 2006 року тексту типового Договору про надання житлово-комунальних послуг, було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг між КП «Жилкомсервіс» та споживачами. 20.12.2006 року виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області було винесено рішення №1186, відповідно до якого КП «Жилкомсервіс» було визнано виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків. Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо сплати за послуги не виконує та станом на квітень 2020 року має заборгованість перед позивачем у сумі 13039 грн 79 коп. (а.с.9-17). Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скарги про те, що у відповідача відсутній договір про надання послуг тому немає підстав сплачувати, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо. Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 1 ст. 7 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц. Згідно чт. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Статтею 67 ЖК Українивизначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (довідка про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг) за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 обраховується заборгованість у розмірі 13093,79 грн. Відповідно до ст. 150,156,162 ЖК Українивласник житлового будинку (квартири),а також члени його сім`ї також зобов`язанні утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами. Матеріали справи свідчать проте, що позивачем виконувалися обов`язки з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, якими користувався відповідач, однак він не здійснював оплату їх вартості своєчасно та в повному обсязі. Згідно до ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. За правилами ч.1 ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язанням (неналежне виконання ). Статтею 64 ЖК Українипередбачено, що наймачі несуть рівні обов`язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги (надалі за текстом Закон України № 2189-УІІІ), споживачем комунальних послуг є фізична особа ,яка отримує житлово-комунальну послугу. Плата за комунальні послуги ( водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами ( ст.67 ЖК України). За приписами частини четвертої статті 319 ЦК Українивласність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 332 ЦК України). Частина 3 ст.156 ЖК Українипокладає на членів сім`ї власника будинку (квартири)обов`язок дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири) та брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Отже відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України № 2189- VIII, зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання. Споживач має право: на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку)за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна ) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 ч.1 статті 7 Закону України № 2189-УШ). Відповідач є власником квартири та споживає послуги, які надає позивач, але не сплачував їх у зазначеному розмірі. Доказів на спростування цих обставин відповідач до суду не надав, доводи скарги є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Судом першої інстанції відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК Україниправильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, то відповідно до ст. 375 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК Українивідсутні підстави для перерозподілу судових витрат. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 22 лютого 2022 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії І.В.Бурлака. А.В.Котелевець.