Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 495/9421/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2022 р.м. ОдесаСправа № 495/9421/19 Суддя в суді І інстанції Шевчук Ю.В. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Білгород-Дністровський 01 квітня 2021 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора УПП в Миколаївській області 2 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ковширіна Сергія Олександровича на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області 2 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ковширіна Сергія Олександровича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції та інспектору Управління патрульної поліції в Миколаївській області 2 батальйону 1 роти лейтенанту поліції Ковширіну Сергію Олександровичу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1610223 від 11 жовтня 2019 року. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2021 року задоволено адміністративний позов. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин позивачем порушено вимоги ПДР, а саме правила розташування транспортних засобів на проїзній частині. При цьому, апелянт зазначає, що судом першої інстанції належним чином не досліджено надані суб`єктом владних повноважень докази, якими зафіксовано факт порушення позивачем ПДР України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11 жовтня 2019 року, серії ЕАК №1610223, що складена інспектором УПП в Миколаївській області 2 батальйону 1 роти лейтенантом поліції Ковширіним С.О., позивача за порушення п.11.5 ПДР притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, на суму 425,00 грн. Не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень належним чином не доведено факту вчинення позивачем спірного правопорушення, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне. Згідно п. 11.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Згідно п. 10.8 Правил дорожнього руху, якщо в місці з`їзду з дороги є смуга гальмування, водій, який має намір повернути на іншу дорогу, повинен своєчасно перестроїтися на цю смугу і знижувати швидкість тільки на ній. Якщо в місці в`їзду на дорогу є смуга розгону, водій має рухатися по ній і вливатися в транспортний потік, даючи дорогу транспортним засобам, що рухаються по цій дорозі. При цьому, згідно п. 1.18 Розділу 34, горизонтальна дорожня розмітка показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв`язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розвороту. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою у справі про адміністративне правопорушення притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП. В даному випадку, поліцією встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимог ПДР, а саме на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку рухався по крайній лівій смузі для руху в цьому напрямку при наявній вільній правій смузі. В свою чергу, позивач заперечує факт вчинення спірного правопорушення та зазначає, що поліцейськими невірно встановлено обставини вчинення ним спірного правопорушення, а також не надано належної оцінки його посилання на те, що він їхав по лівій смузі, так як права смуга на відповідній ділянці дороги є смугою гальмування та призначена для з`їзду з дороги. Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а також надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, в межах доводів та вимог скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку, на виконання вказаного обов`язку та з метою доведення правомірності оскаржуваного рішення суб`єктом владних повноважень надано до суду відеозапис з відеореєстратора поліцейських, з якого вбачається момент руху по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку рухався по крайній лівій смузі для руху в цьому напрямку при наявній вільній правій смузі. В свою чергу, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ч. 1.ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Так, з вищевказаних положень процесуального законодавства вбачається обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову належними доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. В свою чергу, з метою встановлення всіх обставин справи та дослідження зібраних судом доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією досліджено наданий апелянтом відеозапис. В даному випадку, зі вказаного відеозапису вбачається, що позивач дійсно по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі для руху в цьому напрямку при наявній вільній правій смузі. З іншого боку, колегією суддів також досліджено фотознімки місця вчинення позивачем спірного правопорушення з яких вбачається, що права смуга руху, яка на переконання позивача є смугою для гальмування та призначена виключно для з`їзду з дороги, містить горизонтальну дорожню розмітку 1.18, яка показує два дозволених напрямки руху по відповідній смузі руху, а саме прямо та поворот праворуч. Тобто, керуючись відповідною горизонтальною дорожньою розміткою, з`їхавши на праву смугу руху, позивач мав змогу продовжити рух автомобіля прямо, без порушення вимог п. 11.5 ПДР. Крім того, як встановлено колегією суддів, після місця з`їзду з дороги відповідна права смуга руху продовжується по території с. Коблеве, а тому права смуга руху у місці вчинення позивачем спірного правопорушення не є виключно смугою гальмування та смугою розгону. В свою чергу, судом першої інстанції належним чином не досліджено зібраних у справі доказів, а як наслідок помилково скасовано оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення. З іншого боку, колегія суддів критично ставиться до висновків суду першої інстанції про те, що в п. 11.5 ПДР відсутня пряма заборона на вчинення будь-яких дій, а як наслідок позивача протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення відповідного пункту. В даному випадку, у п. 11.5 ПДР вичерпно перелічено випадки коли на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку дозволяється рух крайньою лівою смугою В свою чергу, за відсутності обставин, перелічених у п. 11.5 ПДР, рух в крайній лівій смузі на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку не дозволяється. При цьому, порушення п. 11.5 ПДР є порушенням правил розташування транспортних засобів на проїзній частині, а як наслідок за порушення п. 11.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, колегія суддів вважає, що відсутність в оскаржуваній постанові посилання на відеозапис вчиненого порушення, за умови наявності посилання на технічний пристрій, яким здійснювався відеозапис порушення, є формальним недоліком оскаржуваної постанови, який жодним чином не спростовує факту вчинення позивачем спірного правопорушення, а також не є достатньою підставою для скасування відповідної постанови. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення правомірною. При цьому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу інспектора УПП в Миколаївській області 2 батальйону 1 роти лейтенанта поліції Ковширіна Сергія Олександровича задовольнити. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2021 року скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.