Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 202/4635/21(2-а/202/65/2021)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 202/4635/21(2-а/202/65/2021) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Мельника В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2021 (суддя Бєльченко Л.А.) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Діпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- в с т а н о в и В: У липні 2021р. ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Діпропетровській області , в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4542561, згідно якої за порушення вимог п.12.4 ПДР України його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду обгрунтовано тим, що встановлені обставини в їх сукупності свідчать про обґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР та законність притягнення позивача до відповідальності згідно ч.4 ст. 122 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , яким задовльнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що інспектор не мав права вимірювати швидкість приладом Тrucam, тримаючи його в руках, оскільки він має бути закріплений на стаціонарному нерухомому об`єкті. Ручне вимірювання швидкості може дати більшу похибку, ніж передбачено свідоцтвом про повірку. Крім того, матеріали адміністративного правопорушення не мають доказів вчинення адміністративного правопорушення, в частині наявності дорожніх знаків, зокрема « 5.45» «населений пункт» та 5.70 «Фото, відеофіксування і порушень Правил дорожнього руху», що мають інформувати водія. Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, поліцейським роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції Мелконяном А.С. відносно позивача 26.07.2021 року було складено постанову серії ЕАО №4542561 у справі про адміністративне правопорушення, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху та відповідно до ч.4 ст. 122 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Escape, номерний знак НОМЕР_1 , в с. Братське, по Запорізькому шосе, неподалік будинку 5, рухався в населеному пункті зі швидкістю 103 км/год., чим перевищив встановлені обмеження на 53 км/год., що зафіксовано приладом TruCam LTI 20/20 TC 0083581. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Частиною 4 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху. Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Приписами п. 12.4 ПДР закріплено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Судовою колегією враховується, що приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Отже положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Крім іншого, судова колегія звертає увагу, що лазерний вимірювач швидкості TruCam є, насамперед, засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Крім того, лазерний вимірювач швидкості LT1 20/20 TruCam II здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму (тобто, основною функцією даного приладу є здійснення певних вимірювань, а здійснення фото- або відеофіксації є додатковою функцією), що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Крім того, лазерний вимірювач швидкості LT1 20/20 TruCam II отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018, який дійсний до 26.12.2028 № UA.TR.001 241-18 REV 0. за результатами дослідження технічного проекту засобу вимірювальної техніки. Цей сертифікат підтверджує відповідність типу засобу вимірювальної техніки застосованим вимогам технічного регламенту. Даний сертифікат видано Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»). Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що факт руху автомобіля, яким керував позивач, зі швидкістю 103 км/год, підтверджується фотознімками, здійсненими за допомогою лазерного вимірювача швидкості LT1 20/20 TruCam II № ТС008358. Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM. Таким чином, суд визнає помилковими доводи апелянта про порушення відповідачем порядку використання вимірювача швидкості, оскільки законодавство не містить імперативних приписів стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі. При цьому суд наголошує, що фіксування правопорушення проводилось не в автоматичному режимі. Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що викладені в оскаржуваній постанові обставини, за яких 26 липня 2021 року о 14 год. 03 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Escape, номерний знак НОМЕР_1 , в с. Братське, по Запорізькому шосе, неподалік будинку 5, рухався в населеному пункті зі швидкістю 103 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР Укрїни, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Доводи позивача про відсутність доказів на підтвердження обставин, за яких контроль швидкості руху здійснювався в межах дії дорожнього знаку 5.70 «фото, відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» колегією суддів оцінюються критично, оскільки відповідно до пункту 5.70 Правил дорожнього руху дорожній знак «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху" інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Відповідно до пп. ґ п. 8.4 Правил інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2021 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя В.В. Мельник