Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9560/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/9560/21 Головуючий в І інстанції: Бойко О.Я. Дата та місце ухвалення рішення: 27.09.2021 р. м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді доповідача Шеметенко Л.П. судді Шевчук О.А. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки та премії підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області за період з 07 листопада 2015 року по 20 квітня 2021 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області провести перерахунок і виплату йому грошового забезпечення в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки та премії за період з 07 листопада 2015 року по 20 квітня 2021 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум грошового забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що при вирішенні справи судом першої інстанції не було враховано положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260, згідно з якими грошове забезпечення, виплачене несвоєчасно або у меншому розмірі, ніж належало, виплачується поліцейському за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Крім того, апелянт посилався на те, що відповідно до п. 19 Порядку № 260, у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби. В даному випадку, раніше не враховані періоди служби позивача фактично були підтверджені при виданні наказу ГУНП в Одеській області від 21.04.2021 року № 700 о/с, а тому виплата грошового забезпечення з рахуванням підтвердженого періоду здійснюється з моменту видання зазначеного наказу ГУНП в Одеській області. Також апелянт вказував на те, що в п. 12 Порядку № 260 не зазначено про вплив стажу служби в поліції на преміювання поліцейського, а нарахування грошового забезпечення поліцейського здійснюється відповідно до Порядку № 260 та визначається у межах рекомендованих граничних розмірів, встановлених Національною поліцією щорічно залежно від займаної посади, присвоєного спеціального звання та стажу служби. Апелянт зазначає, що премія встановлюється у розмірі, достатньому для досягнення встановленого рекомендованого граничного розміру грошового забезпечення поліцейського. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що з отриманих документів встановлено, що за період проходження служби в Головному управлінні грошове забезпечення позивача, як правило, перевищувало встановлений рекомендований граничний розмір за посадою, яку він займав. З огляду на зазначене апелянт вважає, що жодної заборгованості за періоди, в яких позивач отримував грошове забезпечення, яке перевищує встановлений рекомендований граничний розмір, не може бути. На думку апелянта, коригування окремих складових грошового забезпечення позивача, яке вже було виплачено, може призвести до неправомірного збагачення позивача. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 15 вересня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. В період з 04 жовтня 2002 року по 02 червня 2014 року проходив службу у податковій міліції. З 02 червня 2014 року був переведений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Одеській області. Наказом ГУМВС України в Одеській області від 04.11.2015 року № 1607 о/с позивач звільнений з 06.11.2015 року з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "з" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114. 07.11.2015 року позивача було призначено в порядку переатестування на посаду заступника начальника відділу Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області з присвоєнням спеціального звання "підполковник поліції", про що було видано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 225 о/с. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.12.2015 року № 456 о/с позивачу встановлено вислугу стажу служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, станом на 07.11.2015 року - 4 роки 5 місяців 29 днів. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.09.2019 року № 1175 о/с позивач був призначений на посаду заступника начальника відділу організації соціальної роботи Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області. Вважаючи протиправним наказ ГУ НП в Одеській області від 11.12.2015 року № 456 о/с в частині не зарахування до стажу служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, премії періоду проходження ним служби у податковій міліції в період з 04 жовтня 2002 року по 02 червня 2014 року, позивач оскаржив його до суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 р. по справі №420/1691/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 року, було визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.12.2015 р. №456 о/с в частині встановлення позивачу стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 07.11.2015 р. 4 роки 5 місяців 29 днів, та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент призначення у Національної поліції в Одеській області до стажу служби в поліції вислугу років за період служби у податковій міліції з 04.10.2002 р. по 02.06.2014 р. включно із виданням відповідного наказу. Також судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 29.04.2021 р. позивач звернуся з рапортом до начальника поліції ГУНП в Одеській області, в якому просив повідомити про хід виконання рішення суду по справі №420/1691/21 та ознайомленням з наказом про зарахування стажу. Листом за вихідним № 9/4161 від 07.05.2021 року Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомило позивача про прийняття наказу № 700 о/с від 21.04.2021 року, яким скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.12.2015 року №456 о/с в частині встановлення станом на 07.11.2015 року стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Також вказаним наказом встановлено підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу організації соціальної роботи управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 07.11.2015 року 16 років 01 місяць 21 день. Підставою прийняття вказаного наказу зазначено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року, винесене у справі № 420/1691/20. 11.05.2021 р. позивач звернувся до відповідача з рапортом щодо проведення відносно нього, з урахуванням виданого наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №700 о/с від 21.04.2021 р., перерахунку та виплати грошового забезпечення в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки та премії за період з 07.11.2015 р. по 20.04.2021 р. включно, з урахуванням раніше виплачених сум грошового забезпечення. Листом від 24.05.2021 р. за №14/559 Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомило позивача про відсутність підстав щодо проведення відносно нього перерахунку та виплати грошового забезпечення в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки та премії за період з 07.11.2015 р. по 20.04.2021 р. включно, та зазначено, що за бухгалтерським обліком УФЗБО Головного управління Національної поліції в Одеській області будь-яка заборгованість з грошового забезпечення відносно позивача відсутня. Також відповідачем повідомлено, що згідно п. 19 Порядку № 260, грошове забезпечення, встановлене у новому розмірі, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше неврахованого стажу служби, тобто з 21.04.2021 року. Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначенням тривалості додаткової оплачуваної відпустки та премії за період з 07 листопада 2015 року по 20 квітня 2021 року включно, позивач оскаржив її до суду першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». Згідно ст. 94 цього Закону, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. За приписами ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 11 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 визначено розміри надбавок за стаж служби в поліції, зокрема, встановлено, що при стажі служби від 16 до 19 років розмір надбавки складає 35 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням. Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 6 59/28799 (далі Порядок № 260). Відповідно до п.3 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови Кабінету і Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Пунктами 11 та 12 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання. Звернення поліцейського щодо неправильної виплати грошового забезпечення розглядаються в установленому законодавством України порядку. В ході розгляду справи встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 р. по справі №420/1691/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 року, було, зокрема, встановлено факт порушення Головним управлінням Національної поліції в Одеській області вимог законодавства в частині встановлення позивачу стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 07.11.2015 року та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент призначення у Національної поліції в Одеській області до стажу служби в поліції вислугу років за період служби у податковій міліції з 04.10.2002 р. по 02.06.2014 р. включно із виданням відповідного наказу. Після ухвалення Одеським окружним адміністративним судом рішення від 21.12.2020 року у справі № 420/1691/20, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області було видано наказ від 21.04.2021 року, яким збільшено позивачу стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, та визначено його станом на 07.11.2015 року 16 років 01 місяць 21 день. Таким чином, у позивача з 07.11.2015 року виникло право на отримання надбавки за стаж служби в поліції у розмірі, що відповідає його стажу 16 років 01 місяць 21 день, а також на надання додаткової оплачуваної відпустки та премії. Період служби позивача в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, коли він отримував грошове забезпечення у меншому розміру в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки та встановлення розміру премії складає з 07 листопада 2015 року по 20 квітня 2021 року включно. В свою чергу, будь-якого перерахунку грошового забезпечення позивача після встановлення в судовому порядку факту протиправного незарахування до стажу служби позивача періоду його служби в органах податкової міліції, відповідачем проведено не було. Не було проведено такого перерахунку і після звернення позивача з відповідним рапортом. Враховуючи те, що чинним законодавством передбачено, що грошове забезпечення поліцейського визначається залежно від, зокрема, стажу служби в поліції, колегія суддів вважає, що після ухвалення Одеським окружним адміністративним судом рішенні від 21.12.2020 року у справі № 420/1691/21 та прийняття нового наказу від 21.04.2021 року про визначення станом на 07.11.2015 року стажу служби позивача 16 років 01 місяць 21 день, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у не проведенні перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначенням тривалості додаткової оплачуваної відпустки та премії з 07.11.2015 року. Посилання відповідача на те, що згідно п. 11 Порядку № 260, грошове забезпечення виплачене позивачу у меншому розмірі, ніж належало, може бути виплачено не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав. У постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18 викладено висновок, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред`явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов`язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати. З огляду на те, що в даному випадку позивачем пред`явлено до відповідача позовні вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення, колегія суддів вважає за можливе керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно яких у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Таким чином колегія суддів вважає, що позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення належного йому грошового забезпечення, без обмеження будь-яким строком. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі №320/2583/21. Що стосується посилань відповідача на те, що згідно п. 19 Порядку № 260 виплата позивачу грошового забезпечення з урахуванням збільшеного стажу служби повинна здійснюватись лише з дати видання відповідного наказу, тобто в даному випадку з 21.04.2021 року, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 19 Порядку № 260 передбачено, що у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби. В даному випадку право позивача на перерахунок грошового забезпечення обумовлено визнанням в судовому порядку неправомірним визначення Головним управлінням Національної поліції в Одеській області стажу служби позивача станом на 07.11.2015 року, тобто пов`язано саме з неправомірними діями відповідача. При цьому, періоди служби позивача були відомі відповідачу на момент прийняття наказу від 11.12.2015 р. №456 о/с. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, яке виплачувалось йому у меншому розмірі, ніж належало, саме з вини відповідача, а також має право на виплату різниці між розміром грошового забезпечення, яке належало до виплати згідно чинного законодавства та розміром грошового забезпечення, яке він отримував за такий час. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення в частині розміру премії, виплачуваної позивачу за спірний період, з огляду на те, що в Порядку № 260 не зазначено про вплив стажу роботи на розмір премії, а також з огляду на те, що позивачу виплачувалось грошове забезпечення, яке, як правило, перевищувало встановлений рекомендований граничний розмір за посадою, яку він займав. Так, постановою КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Пунктом 12 Порядку № 260 передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. При цьому, нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер). З огляду на викладене, розмір премії безпосередньо залежить від розміру грошового забезпечення поліцейського, оскільки розраховується у відсотках від його розміру, а тому збільшення надбавки за стаж служби призводить і до збільшення розміру грошового забезпечення, з якого обраховується премія. Таким чином, у зв`язку із наявністю правових підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача у зв`язку із збільшенням стажу служби позивача, що впливає на розмір надбавки за стаж служби, перерахунку підлягає і розмір премії, який залежить від розміру грошового забезпечення позивача. Доводи відповідача про те, що розмір грошового забезпечення позивача у спірний період, як правило, перевищував встановлений рекомендований граничний розмір за посадою, яку він займав, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що вони не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Відповідачем не зазначено норми чинного законодавства, якими передбачено встановлення граничного розміру грошового забезпечення за посадою, а також не надано доказів у підтвердження встановлення таких граничних розмірів грошового забезпечення. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що належним способом захисту порушених прав позивача є, зокрема, зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області провести перерахунок і виплату грошового забезпечення позивача в частині виплати надбавки за стаж служби в поліції, визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки та премії за період з 07 листопада 2015 року по 20 квітня 2021 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум грошового забезпечення. Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення. За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 17.02.2022 р. Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: О.А. Шевчук Суддя: І.О. Турецька