Постанова 4812 № 469/614/20

15.02.22 22-ц/812/342/22 Провадження 22-ц/812/342/22 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б. Постанова Іменем України 15 лютого 2022 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого Кушнірової Т.Б., суддів: Лівінського І.В., Тищук Н.О., із секретарем Колосовою О.М., за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідачів Таранової Н.В., Лук`янчук В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради на рішення Березанського районного суду Миколаївської області, вступна та резолютивна частини якого ухвалені 09 грудня 2021 року о 17:09 год., повний текст складений 14 грудня 2021 року, під головуванням судді Тавлуя В.В., в приміщенні суду першої інстанції, у цивільній справі №469/614/20, за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Березанської селищної ради Миколаївської області, Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, в с т а н о в и л а: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області №15-к від 13 липня 2020 року про його звільнення та поновлення на роботі на посаді виконуючого обов`язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради. Позовна заява мотивована тим, що 23 лютого 2012 року, згідно рішення Березанської районної ради Миколаївської області №11, його призначено на посаду головного лікаря Березанської центральної районної лікарні. 27 лютого 2012 року укладено відповідний контракт на виконання обов`язків головного лікаря терміном на п`ять років, дія якого була продовжена шляхом переукладання на наступні три роки. Рішенням Березанської районної ради № 2 від 20 грудня 2019 року перетворено бюджетну установу Березанська центральна районна лікарня у Комунальне некомерційне підприємство «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради. Після реорганізації з ним укладено Додатковий договір до Контракту, згідно з яким він продовжив трудові відносини з новоствореним підприємством до закінчення строку дії Контракту, тобто до 28 травня 2020 року. З 29 травня 2020 року його призначено тимчасово виконуючим обов`язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Березнаська центральна районна лікарня» Березансько районної ради (далі- КНП-«Березанська центральна районна лікарня»). 13 липня 2020 року звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 15-к. Вважає розпорядження про своє звільнення незаконним, з огляду на те, що КНП «Березанська ЦРЛ» здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням Березанської районної ради, згідно якого звільнення з посади головного лікаря має здійснюватися виключно засновником, яким є Березанська районна рада Миколаївської області. В свою чергу, Березанська районна державна адміністрація, видавши розпорядження про звільнення, вийшла за межі своїх повноважень незаконно звільнила його, тому оскаржуване розпорядження є протиправним, незаконним та таким, що суперечить статуту лікарні. Посилаючись на наведене, позивач просив про задоволення позову. Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 30 червня 2021 року залучено до участі у справі Миколаївську районну державну адміністрацію Миколаївської області, як правонаступника відповідача Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та у якості співвідповідачів залучено Березанську селищну раду Миколаївської області, Комунальне некомерційне підприємство «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області №15-к від 13 липня 2020 року «Про звільнення з посади головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради. Вирішено питання про розподіл судових витрат. На підставі п.4 ч.1 ст.430 ЦПК рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради допустили до негайного виконання. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення ОСОБА_1 відбулось із порушенням діючого законодавства, оскільки у відповідності до пункту 9.2 Статуту КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради, головний лікар призначається на посаду та звільняється Засновником, яким є Березанська районна рада Миколаївської області. Березанська районна державна адміністрація є органом управління КНП «Березанська ЦРЛ», тож, без рішення Засновника у органу управління відсутні будь які повноваження самостійно призначати чи звільняти керівника лікарні. Суд першої інстанції також вказав, що розпорядженням Березанської РДА №118 від 28 травня 2020 року виконання обов`язків головного лікаря на ОСОБА_1 покладено тимчасово, до призначення переможця конкурсу на заміщення вакантної посади директора КНП «Березанська ЦРЛ». Переможцем конкурсу хоча й була визначена ОСОБА_3 , однак рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року визнано протиправним рішення засідання постійно діючої комісії, зазначене в протоколі №3 від 09 червня 2020 року для проведення конкурсів на заміщення вакантних посад директорів комунальних закладів охорони здоров`я у Березанському районі Миколаївської області, яким переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради визнано ОСОБА_3 . Оскільки іншого конкурсу на заміщення вакантної посади директора КНП «Березанська районна центральна лікарня» не проводилось, а на сьогоднішній день відсутня особа, яка є переможцем конкурсу, позивач підлягає поновленню на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня». В апеляційній скарзі представник КНП «Березнська центральна районна лікарня», посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, КНП «Березнська центральна районна лікарня» посилалося на те, що призначення позивача на посаду тимчасово виконуючим обов`язки головного лікаря відбувалось за спеціальною процедурою, визначеною Положенням про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Березанського району Миколаївської області, а також Статуту лікарні. Звертає увагу, на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 333/7100/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 756/5123/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі №451/1363/17, якими визначено, що чинним законодавством та статутом встановлений спеціальний порядок призначення керівника комунального закладу охорони здоров`я та відповідно виконувача його обов`язків, а виконання обов`язків керівника носить тимчасовий характер до призначення керівника на постійній основі згідно встановленого порядку. Надаючи згоду на виконання обов`язків головного лікаря, позивач мав усвідомлювати, що така посада носить тимчасовий характер - до призначення керівника на постійній основі згідно встановленого порядку, тому міг бути звільнений від їх виконання на підставі рішення уповноваженого органу. Апеляційна скарга також містить посилання на те, що посада виконуючого обов`язки головного лікаря не передбачена штатним розкладом установи та Класифікатором професій ДК003:2010, а строк дії строкового трудового договору, укладеного з позивачем, визначався настанням юридичного факту до призначення переможця конкурсу. Саме у зв`язку із визначенням переможця конкурсу та призначенням ОСОБА_3 на заміщення вакантної посади директора КНП «Березанська ЦРЛ», позивач і був звільнений з посади тимчасово виконуючого обов`язки. Поновлюючи позивача на посаді виконуючого обов`язки директора КНП «Березанська ЦРЛ», суд не врахував, що позивач не відповідає кваліфікаційним вимогам, які пред`являються до посади директора закладу охорони здоров`я. Оскільки виконання обов`язків може бути покладено на особу лише на визначений строк, який відповідно до п.6 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 27 грудня 2017 року, не може перевищувати двох місяців, відповідачем не порушено норм трудового законодавства під час звільнення ОСОБА_1 . Судом не взято до уваги, що працюючи на посаді головного лікаря лікарні, позивач працював за сумісництвом лікарем хірургом поліклініки. Після звільнення з посади головного лікаря, мав можливість в подальшому працювати лікарем поліклініки. Однак, наказом № 193-к п.2 від 13 липня 2020 року він був звільнений з посади лікаря хірурга за п.1 ст. 36 КЗпП України і таким чином добровільно припинив трудові відносини з КНП «Березанська центральна районна лікарня». 28 січня 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, доводи якого зводяться до того, що вимоги апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані, скарга є такою, що не підлягає задоволенню. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що рішенням 14 сесії 6 скликання Березанської районної ради Миколаївської області №11 від 23 лютого 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря Березанської центральної районної лікарні та запропоновано голові районній адміністрації укласти з ним контракт (а.с.6). На підставі вказаного рішення, 27 лютого 2012 року між Березанською районною державною адміністрацією, як органом управління та ОСОБА_1 , укладено «Контракт з керівником підприємства спільної власності територіальних громад сіл, селища Березанського району» на термін з 27 лютого 2012 року по 27 лютого 2017 року (а.с.8-11). Додатковою угодою №1 від 31 березня 2017 року термін дії контракту від 27 лютого 2012 року продовжено до 27 травня 2017 року (а.с.15). 26 травня 2017 року Березанська районна рада прийняла рішення № 11, яким продовжила термін дії контракту з головним лікарем Березанської центральної районної лікарні ОСОБА_1 шляхом його переукладення на 3 роки, а голові Березанської райдержадміністрації рекомендовано переукласти контракт (а.с.7). 29 травня 2017 року між Березанською районною державною адміністрацією, як органом управління та ОСОБА_1 , укладено контракт зі строком дії з 28 травня 2017 року по 28 травня 2020 року (а.с.12-14). 08 січня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесено запис про реорганізацію Березанської ЦРЛ у Комунальне некомерційне підприємство «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради. У зв`язку з цим, 08 січня 2020 року, між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області, як Органом управління майном, та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до Контракту від 29 травня 2017 року, відповідно до якої трудові відносини після реорганізації з позивачем продовжено на період дії укладеного 29 травня 2017 року контракту до 28 травня 2020 року (а.с.16). 18 травня 2020 року ОСОБА_1 на ім`я голови Березанської РДА подано заяву в якій він, у зв`язку із закінченням строку дії контракту, надав згоду на призначення тимчасово виконуючим обов`язки головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради з 29 травня 2020 року (а.с.85). Постійною комісією Березанської районної ради за №1 від 27 травня 2020 року погоджено кандидатуру ОСОБА_1 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня». Доручено райдержадміністрації протягом 10 робочих днів укласти контракт на тимчасове виконання ОСОБА_1 обов`язків головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня» та оголосити конкурс на заміщення вакантної посади головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня» (а.с.86). Наступного дня, 28 травня 2020 року, винесено розпорядження голови Березанської районної державної адміністрації №118, на підставі якого на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня» до призначення переможця конкурсу на заміщення вакантної посади директора КНП «Березанська центральна районна лікарня» у встановленому законодавством порядку (а.с.81). При цьому, Контракт з позивачем на тимчасове виконання ним обов`язків головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня» не укладався. 09 червня 2020 року Протоколом № 3 постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсу на заміщення вакантних посад директорів комунальних закладів охорони здоров`я у Березанському районі Миколаївської області, переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради визначено ОСОБА_3 . У зв`язку із визнанням переможця конкурсу на заміщення вакантної посади директора КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради, головою Березанської районної державної адміністрації винесено розпорядження №15-к від 13 липня 2020 року, на підставі якого ОСОБА_1 звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня» БРР з 13 липня 2020 року (а.с.5). Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Однією із гарантій Держави Україна, щодо забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. (ст.5-1 КЗпП України). Згідно з пунктом 20 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників. Відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради, затвердженого рішенням районної ради № 2 від 20 грудня 2019 року, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Лікарня створена за рішенням 34 сесії 7 скликання Березанської районної ради Миколаївської області (надалі Засновник), шляхом перетворення бюджетної установи Березанська центральна районна лікарня у комунальне некомерційне підприємство «Березанська центральна районна лікарня» Березанської районної ради. Засновником Лікарні є Березанська районна рада Миколаївської області. Лікарня належить до сфери управління Березанської районної державної адміністрації (надалі орган Управління). (п.п.1.2;1.5 Статуту). Пунктом 9 Статуту окремо визначені повноваження Засновника та Органу управління. Згідно п. 9.2 Статуту, головний лікар Лікарні призначається на посаду та звільняється з посади Засновником відповідно до діючого законодавства і є підзвітним йому. Орган Управління укладає і розриває контракт з керівником Лікарні та здійснює контроль за його виконанням (п.9.5.4 Статуту) (а.с.17-32). Положенням про порядок призначення на посаду та звільнення з посади керівників підприємств, установ і організацій, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Березанського району, затвердженим рішенням Березанської районної ради №1 від 07.10.2010 року (далі - Положення) визначено, що керівники підприємств, установ і організацій, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Барезанського району призначаються на посаду відповідно до рішення районної ради (п.2.1). Рішення районної ради про призначення на посаду керівника підприємства, установи і організації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Барезанського району є підставою для укладання контракту з керівником. Контракт підписується головою райдержадміністрації як керівником органу, уповноваженим управляти майном спільної власності територіальних громад сіл, селища Березанського району (п.2.7 Положення). Рішення про звільнення відповідного керівника підприємства, установи і організації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Барезанського району, приймається районною радою виключно на її пленарному засіданні. (п.3.1) (а.с.76-80). Беручи до уваги зазначене, право прийому чи звільнення з роботи керівника лікарні належить Засновнику, яким на час винесення оскаржуваного розпорядження була Березанська районна рада Миколаївської області. У зв`язку з чим, у Березанській районній державній адміністрації, в управлінні якої перебуває лікарня, не було законних підстав видавати розпорядження № 15-к від 13 липня 2020 року про звільнення позивача з посади тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря. Тому, голова Березанської районної державної адміністрації при винесені оскаржуваного розпорядження вийшов за межі своїх повноважень, передбачених Статутом (п.9.2 ) та Положенням (п.3.1) . Таким чином, суд першої інстанції встановивши вказані обставини у справі та оцінивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача проведено із порушенням трудового законодавства. З огляду на наведене правильним є висновок суду про задоволення позовних вимог у частині визнання розпорядження про звільнення ОСОБА_1 незаконним. В цій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін. Незважаючи на наведене, передбачених законом підстав для поновлення позивача на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» немає з огляду на таке. Відповідно до положень статті 23 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні контракту. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи (стаття 24 КЗпП України). Згідно з статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. Відповідно до частини першої статті 235 ЦПК України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що cуд має право поновити працівника лише на попередньому місці його роботи. Як видно із матеріалів справи, строковий трудовий договір, укладений з позивачем 29 травня 2017 року, закінчився. Після цього, ОСОБА_1 на конкурсній основі шляхом укладання з ним контракту, тобто у встановленому законом порядку, на посаду головного лікаря не призначався. Установлено, що у зв`язку з робочою необхідністю та відсутністю особи, яка була б призначена Засновником на посаду директора комунального некомерційного підприємства за результатами проведеного конкурсу, органом Управління тимчасово було покладено виконання обов`язків головного лікаря на позивача. Призначення працівника виконуючим обов`язки здійснюється на підставі КЗпП України та відповідно до Роз`яснення Держкомітету РМ СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29 грудня 1965 року № 30/39 ( у редакції від 11 грудня 1986 року (далі Роз`яснення 1965 року) відповідно до якого тимчасовим заступництвом (замісництвом) вважається виконання службових обов`язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю. (аб.1 п.1). Згідно з пунктом 2 Роз`яснення 1965 року призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою не допускається. Таке можливе лише за посадою, призначення на яку здійснюється вищим органом управління. Керівник підприємства, установи, організації зобов`язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття працівника на роботу надати документи для його призначення на посаду до вищого органу управління. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівникові про результати. Аналогічні роз`яснення містяться у листі Міністерства соціальної політики України від 21 липня 2011 року № 591/13/84-11 де зазначено, що виконання службових обов`язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов`язано із розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації - є тимчасовим замісництвом. Працівник, який заміщує тимчасом відсутнього працівника, на період замісництва звільняється від виконання обов`язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи. Застосування вказаних норм права узгоджуються з правовими висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року № 333/7100/15-ц, від 16 травня 2018 року № 756/5123/16-ц. Верховний Суд зазначив, що оскільки будь-яким іншим нормативно-правовим актом не викладено поняття та правової природи «виконуючий обов`язки» слід виходити із зазначеного у Роз`ясненні 1965 року визначення, яке за своєю суттю полягає у тому, що призначення особи тимчасово виконуючим обов`язки зумовлено певною необхідністю, що виникає у зв`язку з певними виробничими обставинами. Аналізуючи зміст розпорядження голови Березанської райдержадміністрації № 118 від 28 травня 2020 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що покладаючи на позивача виконання обов`язків головного лікаря КНП «Березанська центральна районна лікарня», відповідач чітко обумовив строк дії трудового договору з позивачем настанням певної події, а саме до призначення переможця конкурсу на заміщення вказаної вакантної посади. Як зазначалося вище, Статутом КНП «Березанська центральна районна лікарня», який діяв на час спірних правовідносин, передбачено, що головний лікар призначається і звільняється з посади Засновником відповідно до діючого законодавства (п.9.2.). Пунктами 2.1; 2.2; 2.3;2.4; 2.7 вказаного вище Положення, передбачено, що керівники підприємств, установ і організацій, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Березанського району, призначаються на посаду відповідно до рішення районної ради. Кандидати вносяться головою районної державної адміністрації за умови позитивного погодження з відповідною профільною комісією. Пропозиція щодо призначення на посаду відповідного керівника подається до районної ради за 30 днів до дня проведення пленарного засідання районної ради. Разом з пропозицією щодо кандидатури на посаду керівника підприємства подається проект контракту. Рішення районної ради про призначення на посаду керівника підприємства є підставою для укладення контракту з керівником. Відповідно до частин сьомої - дев`ятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я керівником закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 27 грудня 2017 року затверджено Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я. Так, частиною шостою розділу «Умови проведення конкурсу» вказаного Порядку передбачено, що орган управління тимчасово (з дня виникнення вакантної посади до призначення керівника закладу за результатами конкурсу) покладає виконання обов`язків керівника закладу на особу з числа штатних працівників закладу. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що трудові відносини, які виникли між виконуючим обов`язки керівника закладу та власником або уповноваженим ним органом не можуть бути встановлені на невизначений термін, а посада виконуючого обов`язки керівника закладу є тимчасовою і припинення таких трудових відносин закон пов`язує з часом призначення керівника закладу за результатами конкурсу. Оскільки переможець конкурсу на посаду головного лікаря був визначений, потреба у продовженні з ОСОБА_1 трудових відносин минувала. З огляду на те, що призначення позивача на посаду тимчасово виконуючого обов`язки мало тимчасовий характер, тобто до моменту обрання керівника лікарні у спосіб, передбачений Порядком проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094, звільнення позивача 13 липня 2020 року, є обґрунтованим та відповідає п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. Таким чином, трудові правовідносини з позивачем тривали до певної події у часі, яка мала неминуча настати, а саме, проведення конкурсу та обрання керівника підприємства. Та обставина, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 20221 року Протокол № 3 від 09 червня 2020 року постійно діючої конкурсної комісії визнано протиправним, не є підставою для поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки, оскільки чинним законодавством встановлений спеціальний порядок призначення керівника комунального закладу охорони здоров`я та відповідно виконувача його обов`язків, а виконання обов`язків керівника носить тимчасовий характер-до призначення керівника на постійній основі згідно встановленого порядку. Вирішуючи спір та призначаючи ОСОБА_1 на посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора КНП «Березанська центральна районна лікарня», суд першої інстанції не звернув увагу на наведені обставини, не застосував норми, прописані у Роз`ясненні 1965 року, та не врахував, що посада в.о. головного лікаря не передбачена штатним розкладом установи, що відповідає Класифікатору професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 28.07.2010 № 327, Статуту та штатного розпису лікарні, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для поновлення позивача на посаді виконуючого обов`язки головного лікаря. Суд при ухваленні рішення також не врахував, що позивач виконував обов`язки директора КНП «Березанська центральна районна лікарня» в межах двохмісячного терміну можливого виконання обов`язків за вакантною посадою, що передбачений у пункті 2 Роз`яснення 1965 року. Після його звільнення, обов`язки директора КНП «Березанська центральна районна лікарня» на підставі рішення Засновника та укладеного контракту, виконує інший працівник, який з 14 липня 2020 року по даний час займає цю посаду. Отже, поновлення позивача на посаді тимчасово виконуючого обов`язки, серед іншого, порушує права ОСОБА_3 на працю. Натомість позивач взагалі припинив будь які трудові відносини з відповідачем, оскільки до покладення виконання обов`язків головного лікаря, ОСОБА_1 обіймав посаду лікаря - хірурга, але, як встановлено в суді апеляційної інстанції, 13 липня 2020 року видав наказ про своє звільнення з лікарні на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Посилання у відзиві на апеляційну скаргу на правові позиції, які висловлені в постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року ( справа № 654/941/17) та від 28 лютого 2018 року (справа № 817/280/16 ) є безпідставними, оскільки у вказаних справах та оскарженому судовому рішенні встановлено різні фактичні обставини справи. Враховуючи вище наведене, ухвалене судом першої інстанції судове рішення, відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в позові. Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок здійснення судом розподілу судових витрат між сторонами. Зокрема, нормами статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.13 ст. 142 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Спір між сторонами виник з приводу трудових відносин. Позивач при подачі позову не сплачував судовий збір, оскільки відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від його сплати. З урахуванням того, що оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню, судовий збір відповідно до положень ч.6 ст.141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню з Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Березанської селищної ради Миколаївської області, Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради по 280 грн.27 коп. з кожного. Також, встановлено, що за подання апеляційної скарги Комунальним некомерційним підприємством «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради було сплачено судовий збір в розмірі 2481 грн, натомість підприємство мало сплатити 2522 грн 40 коп. (840 грн.80 коп х2=1681 грн 60 коп.х150%). Таким чином не доплачена сума судового збору становить 41 грн 40 коп. З урахуванням недоплаченої суми судового збору та часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Березанській центральній районній лікарні слід компенсувати за рахунок держави 1199 грн 10 коп. витрат за подання апеляційної скарги (2481 : 2 =1240 грн 50 коп. - 41 грн 40 коп.). Керуючись статтями 367, 374, 376, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради задовольнити частково. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради скасувати і в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Це ж рішення в частині судового збору змінити. Стягнути з Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Березанської селищної ради Миколаївської області, Комунального некомерційного підприємства «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради по 280 грн.27 коп. з кожного судового збору на користь держави. В іншій частині вказане судове рішення залишити без змін. Компенсувати Комунальному некомерційному підприємству «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 1199 грн 10 коп. судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з подачею апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий Судді: _____________ Повний текст судового рішення виготовлено 17.02.2022 р.