Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/7281/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7281/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 (прийняте суддею Золотарьовою Я.С.) у справі № 904/7281/21 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" до Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про стягнення збитків у розмірі 1 994,86 грн ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст позовних вимог. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дочірнього підприємства "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про стягнення збитків у розмірі 1 994, 86 грн. 2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 у справі № 904/7281/21 у задоволенні позову відмовлено повністю; судовий збір у розмірі 2 270,00 грн залишено за позивачем. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди) та наявності причинно-наслідкового зв`язку між цими збитками та споживанням відповідачем у спірному періоді газу в обсягах менших ніж погоджено договором. Суд у рішенні вказує на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові у справі №910/4608/20, в якій Верховний Суд зазначив, що пункт 3.13 договору та підпункт 2 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачає можливість відшкодування збитків споживачем. Проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків, оскільки вказане право на стягнення збитків із споживача не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. 3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 у справі № 904/7281/21, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що незалежно від того, що загальні правила відшкодування збитків викладені в положеннях Цивільного та Господарського кодексів України, порядок відшкодування збитків, завданих суб`єктам ринку природного газу у правовідносинах між постачальниками та споживачами природного газу імперативно регулюються Розділом VI Правил постачання природного газу, застосування яких є обов`язковим до даного виду правовідносин. Скаржник зазначає, що відповідно до підпункту 8 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. Всупереч зазначеній нормі права, місцевий господарський суд у рішенні не навів жодних мотивів незастосування спеціального законодавства, що регулює правовідносини на ринку природного газу, зокрема Закон України "Про ринок природного газу", постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, якою затверджено Правила постачання природного газу, які регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, порядок доказування розміру збитків кредитором, завданих порушенням умов Договору (пунктом 1 Розділу VI). Відповідач в квітні 2019 фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 9,052 тис.куб.м. (на 5,27%) ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору. У відповідності до пункту 2.4. Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 04.12.2018) перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Для цього споживач зобов`язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором. У матеріалах справи відсутні докази того, шо відповідач у строки визначені пунктом 2.4. Договору, звертався до позивача із вимогою про перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу у відповідні місяці. Відповідно до підп.4) п.6.3 Договору, позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків , що виникли через порушення відповідачем умов п. 2.1 Договору у разі. Якщо відхилення фактично використаних відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених. Між тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні договірного зобов`язання, за яке передбачено стягнення збитків. За своєю правовою природою заявлені до стягнення збитки можна прирівняти до компенсації за упущену вигоду продавця товару у зв`язку з відмовою покупця від його прийняття, а розмір такої компенсації (збитків) сторони самостійно визначили в договорі. Таким чином, оскільки обсяги природного газу, які відповідач замовив та мав намір отримати у квітні 2019 року, з власної волі останній не отримав та не спожив. При цьому, також в порушення пункту 2.4 Договору не звертався до позивача із вимогою про перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу у відповідні місяці та не обмежив власне споживання. Відповідач тим самим порушив умови Договору, та під час розгляду справи не довів, що вказане порушення відбулось не з його вини, а тому в даному випадку місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що позов є необґрунтований.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 6.Рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021 (колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів: Мороз В.Ф., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 у справі № 904/7281/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників провадження у справі. Згідно розпорядження керівника апарату суду № 477/22 від 14.02.2022 у зв`язку з перебуванням на лікарняному суддів Чередка А.Є. та Мороза В.Ф., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/7281/21. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 для розгляду справи № 904/7281/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Кузнецова В.О. 7.Встановлені судом обставини справи. 25.10.2018 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", найменування якого надалі змінено на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Південьтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (споживач) укладений договір постачання природного газу № 3696/18-БО-4. Відповідно до пункту 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018) постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (пункт 1.2 договору). Відповідно до пункту 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 24.04.2019, постачальник передає споживачу у квітні 2019 замовлений обсяг природного газу в кількості 171,740 тис.куб.м. Згідно пункту 3.8 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018) приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі. Пунктом 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018) передбачено, що ціна за 1 000 куб метрів газу становить 6 235, 51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) -20 %. Усього разом з податком на додану вартість 7 482, 61 грн. Пунктом 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018) визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами, шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. На виконання умов договору, позивач за період листопад 2018 травень 2019 поставив відповідачу природний газ на суму 8 742 621, 94 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи (а.с.46-52, т. 1). Пунктом 3.13 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018 передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином: - 3.13.1 якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період; - 3.13.2 якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vn - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5. Пунктом 5.7 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018, передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії. Відповідно до п.п. 8 пункту 6.2 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018, споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 договору. Згідно п.п. 4 пункту 6.3 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2018, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених. У відповідності до пункту 2.4. Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 04.12.2018) перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й далі по тексту Договору газовий місяць в зазначенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов`язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором. Згідно п. 2.1 договору, у редакції додаткової угоди № 6 від 24.04.2019, сторонами погоджено до поставки у квітні 2019 року - 171,740 тис. куб. м природного газу. Відповідно до наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі природного газу, відповідачем у квітні 2019 року прийнято 162,688 тис. куб. м природного газу, тобто за відповідний розрахунковий період відповідачем використано природний газ у обсягах, що є меншим від підтвердженого обсягу природного газу, а вказане відхилення складає 9,052 тис. куб.м, тобто на 5,27 % менше від підтвердженого обсягу. Позивачем на адресу відповідача було направлено акт-претензію (з урахуванням перерахунку), в якому позивач зазначає, що у квітні 2019 відповідач спожив природний газ в обсязі меншому на 9,052 тис.куб.м. (на 5,27%) ніж було узгоджено сторонами відповідно до пункту 2.1 договору та вимагає сплатити збитки на підставі пунктів 3.13 та 5.7 договору у розмірі 1 994, 86 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" договір постачання повинен містити такі істотні умови як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання. За приписами п.п. 1, 2, 3 розділуІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (V ф - V п) х Ц х K, де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; V п - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається у договорі постачання та не може перевищувати 0,5. У договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу. За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду. Тобто п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачає можливість відшкодування споживачем збитків постачальнику. В пункті 3.13 договору передбачено підстави відшкодування збитків та визначення їх розміру. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із указаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Наявність у постачальника такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення суми збитків у розмірі, встановленому договором та Правилами постачання природного газу, який у випадку перевищення підтвердженого обсягу природного газу розраховується за відповідною формулою. Право на стягнення збитків зі споживача (передбачене пп. 2 п. 1 розд. VI Правил споживання природного газу та п. 3.13 договору) не звільняє постачальника (позивача) від обов`язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20, від 25.08.2021 у справі №911/3215/20, від 21.09.2021 у справі №904/6992/20, від 26.10.2021 у справі №904/6985/20, від 14.12.2021 у справі №924/5/21, від 16.12.2021 у справі №911/3214/20, від 23.12.2021 у справі №908/24/21, від 20.01.2022 у справі № 908/21/21, від 20.01.2022 у справі № 911/77/21. Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором; позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між наявністю факту меншого обсягу споживання відповідачем природного газу в квітні 2019 року, ніж погоджений, і понесеними у зв`язку з цим збитками. У матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення. Сам факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором у частині відповідності фактичного обсягу спожитого природного газу замовленим обсягам природного газу на відповідний період не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків за умови ненадання позивачем доказів їх фактичного понесення позивачем. З огляду на зазначене, судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків. Фактично доводи, викладені у апеляційній скарзі, зводяться до власного суб`єктивного та законодавчо необґрунтованого тлумачення скаржником норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, та відхиляються вищенаведеним.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 у справі № 904/7281/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 у справі № 904/7281/21 залишити без змін. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Головуючий суддя Л.А. Коваль Суддя І.О. Вечірко Суддя В.О. Кузнецов