Постанова 4820 № 686/29801/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/29801/20 Провадження № 22-ц/4820/388/22 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І. секретар судового засідання Гриньова А.М. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №686/29801/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Виконавчого комітету Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року (суддя Приступа Д.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про стягнення моральної шкоди Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 вказував, що на його запит про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Хмельницького вільних земельних ділянок для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідач відповіді не надав і рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 560/2397/20 визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит. Зобов`язано виконавчий комітет Хмельницької міської ради розглянути запит від 16.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Хмельницького вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Позивач вважає, що протиправними діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягала в стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій: було порушено стан його душевної рівноваги, для відновлення якого позивачу доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Також, як зазначає позивач, йому доводилося додатково дисциплінувати себе, доводилося витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначалося щоденно на його фізичному та моральному стані. Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача були порушені нормальні життєві зв`язки позивача з партнерами, друзями, яким він змушений додатково пояснювати, чому він став менш привітним, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та інше. ОСОБА_1 вказує, що бездіяльність міської ради завдала йому страждань, як учаснику бойових дій, для яких передбачено першочергове відведення земельних ділянок. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Виконавчого комітету Хмельницької міської ради 33061 грн моральної шкоди. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 200 грн. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 та Виконавчий комітет Хмельницької міської ради подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що він просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 33061 грн з розрахунку одного розміру мінімальної заробітної плати у січні 2020 року 4723 грн за кожний місяць ненадання відповіді на запит про публічну інформацію, проте судом присуджено до відшкодування 200 грн. Також апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано судову практику у схожих справах та наявні порушення Загальної декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів та не врахування практики Європейського суду з прав людини. ОСОБА_1 зазначає, що протиправними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у стражданні та приниженні, порушення його прав викликало у нього негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій. Тому, ОСОБА_1 просить змінити оскаржуване рішення, збільшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача до 33061 грн. Виконавчий комітет Хмельницької міської ради у поданій ним апеляційній скарзі посилається на те, що всі відповіді на звернення, в тому числі і на запити про доступ до публічної інформації, відповідачем направляються простою кореспонденцією шляхом наклеювання марок на поштові конверти і позивач, не отримавши листа, повинен був звернутися до поштового відділення за місцем проживання для з`ясування питання його доставки. Апелянт зазначає, що встановивши факт завдання моральної шкоди протиправною бездіяльністю відповідача, суд залишив поза увагою ту обставину, що позивачу була надана відповідь на запит, про що свідчить відмітка в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, тому в даному випадку відсутні протиправні діяння Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, що б могли завдати моральної шкоди позивачу. Також, на думку апелянта, судом не було враховано зміст запитуваної інформації, адже інформація про перелік вільних земельних ділянок на території м. Хмельницького, які можуть бути використанні під забудову, сама по собі не може бути настільки важливою та необхідною для життя і здоров`я особи, щоб її несвоєчасне надання чи ненадання завдало моральної шкоди. Апелянт вказує, що ОСОБА_1 не надав суду жодних переконливих доказів факту завдання моральної шкоди, її розміру та наявності причинного зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача та настанням шкоди. Зважаючи на викладене, Виконавчий комітет Хмельницької міської ради просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Виконавчий комітет Хмельницької міської ради просить відмовити в її задоволені. Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради задовольнити. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам. Частково задовольняючи позов та стягуючи із Виконавчого комітету Хмельницької міської ради на користь позивача 200 грн моральної шкоди, суд першої інстанції вважав доведеним факт завдання відповідачем ОСОБА_1 моральної шкоди та виходив із засад розумності та справедливості при визначенні її розміру. Однак, судова колегія не погоджується із такими висновками суду, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Апеляційний суд виходить з того, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 560/2397/20 визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію. Зобов`язано Виконавчий комітет Хмельницької міської ради розглянути запит від 16.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Хмельницький вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 17 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Цим рішенням суду встановлено, що 16.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради з інформаційним запитом, в якому просив надати інформацію про наявність вільних земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування на території міста Хмельницький. Листом від 24.04.2020 №Б-24793-20 позивача повідомлено, що така інформація відсутня у зв`язку з незакінченою інвентаризацією земель на території міст, оскільки для проведення повної інвентаризації земель необхідні великі капітальні вкладення бюджетних коштів. Звертаючись до суду, ОСОБА_1 обґрунтовував заподіяння йому моральної шкоди порушенням Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради його прав на отримання інформації на запит про надання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до положень частин 1 - 3 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. В силу положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Крім цього, згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Також, відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 5 зазначеної вище постанови обов`язковому доведенню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Тому у зазначеній категорії справ і у цій справі зокрема (зважаючи на доводи позивача), суду слід встановити наявність загальних підстав для стягнення моральної шкоди, а саме: факту заподіяння позивачу шкоди, суть якої повинна полягати у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів сім`ї чи близьких родичів і у приниженні честі та гідності фізичної особи (п. 2, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України); протиправність діяння відповідача; наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача; вину відповідача у заподіянні такої шкоди. При цьому, усі вказані складові повинні бути підтверджені доказами. З огляду на частину 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що протиправними діями відповідача, що виразилися у ненадання відповіді на його запит від 16.04.2020 про отримання публічної інформації, йому була завдана моральна шкода, що виразилася у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача, а також завдана йому моральна шкода полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що йому довелося присвятити багато часу, творчої енергії та сил на захист свого порушеного права. Позивач вказував, що йому притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем правами заявника під час здійснення розгляду його запиту порушило законні права ОСОБА_1 , сприймалося ним як прояв образи, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самопочуття, емоційного хвилювання. Позивач зазначав, що внаслідок протиправних дій відповідача було порушено його стан душевної рівноваги, для відновлення якого йому доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Разом з тим, Хмельницьким окружним адміністративним судом у рішенні від 08.09.2020 у адміністративній справі № 560/2397/20, що набрало законної сили, встановлена протиправність бездіяльності відповідача при наданні публічної інформації за запитом позивача (недотримання п`ятиденного строку надання відповіді на запит). Разом з тим, в зазначеному рішенні не встановлено наявність факту заподіяння ОСОБА_1 такою бездіяльністю відповідача моральної шкоди, зокрема, і у тому виразі, про який вказує позивач. Оцінивши у відповідності із вимогами ст. 89 ЦПК України надані сторонами докази, судова колегія вважає, що позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, що полягала б, зокрема, і у приниженні його честі чи гідності та не доведено відповідно інших складових, що підлягають доведенню у цьому спорі. А тому наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . І з огляду на вищенаведене обґрунтованими є доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про порушення судом норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення. Разом з тим, оцінюючи аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 про наявність законних підстав для зміни судового рішення та збільшення розміру стягнутої моральної шкоди не ґрунтуються на викладених вище нормах права та не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ненадання йому запитуваної інформації спричинило істотність вимушених змін у його життєвих стосунках чи кардинальні зміни в його психоемоційному стані та змусило вживати додаткових зусиль для його відновлення, а також спричинило погіршення його стану здоров`я. Твердження ОСОБА_1 про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин рішень Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Юрій Миколайович Іванов проти України» є безпідставними з огляду на інші обставини справи, які містяться в цих справах. Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення місцевих та апеляційних судів, якими його позовні вимоги задоволено частково і стягнуто із органу місцевого самоврядування моральної шкоди не має для апеляційного суду узагальнюючого значення, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому, колегія суддів враховує, що подання аналогічних позовів ОСОБА_1 до різних суб`єктів владних повноважень про відшкодування моральної шкоди не може бути формою заробітку та не повинно призводити до збагачення особи. В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір, що підлягав сплаті відповідачем за подання апеляційної скарги у розмірі 1261,20 грн, проте помилкового сплаченого у розмірі 3721,50 грн, підлягає компенсації відповідачу у розмірі 1261,20 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 384, 389 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення. В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити. Судовий збір в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 20 коп компенсувати Виконавчому комітету Хмельницької міської ради за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай