Постанова 4803 № 204/8962/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/294/22 Справа № 204/8962/21 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2022 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Батира В.А. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з постановою суду першої інстанції, 23 жовтня 2021 року о 14 годині 50 хвилин в м. Дніпро по проспекту Богдана Хмельницького, буд. 102, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Omega, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що він відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки проведення такого огляду йому не пропонувалось, що підтверджує відсутність в матеріалах справи письмове направлення для проведення такого огляду. Крім того, поза увагою та без належної оцінки суду першої інстанції залишись його посилання на те, що Драгер не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до використання МОЗ України та не є сертифікованим приладом. Також зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки поясненням свідка ОСОБА_2 , який був очевидцем подій та незаконних дій працівників поліції, який підтвердив той факт, що працівники поліції не пропонували йому пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, а свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що не відчував від нього запаху алкоголю та поводив себе адекватно, як твереза людина, що також не було оцінено судом. Позиції учасників апеляційного процесу. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Батир В.А. підтримали апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та з підстав, викладених у скарзі просили її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Мотиви апеляційного суду. Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , дослідивши докази наявні в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові суду першої інстанції висновки про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №323530 від 23 жовтня 2021 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, рапортом працівників поліції, відповідно до якого 23.10.2021 року ними було виявлено та зупинено автомобіль Опель Омега під керуванням водія ОСОБА_1 при спілкуванні з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду. Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які є аналогічними його доводам під час розгляду справи судом першої інстанції, щодо відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що йому було запропоновано пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вже зазначалось вище, доводи ОСОБА_1 в цій частині перевірялись судом першої інстанції, який, з огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази, а також покази свідка ОСОБА_3 прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується й апеляційний суд, що вони не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як з застосуванням приладу Драгер так і у закладі охорони здоров`я. В протоколі про адміністративне правопорушення в графі Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні будь-які заперечення з приводу складеного протоколу. Так само на відеозапису з нагрудних камер працівників поліції видно, що останні запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, після його відмови роз`яснили наслідки такої відмови та повторно виказали вимоги пройти огляд на стан сп`яніння на що ОСОБА_1 також відмовився. При цьому, на вказаному відеозапису та в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_3 також зазначив, що будь-яких зауважень або незгоди з діями працівників поліції ОСОБА_1 не виказував, не наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Вищевказане свідчить про те, що такі доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам, є безпідставними та спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами. При цьому, апеляційний суд зазначає, що відсутність письмового направлення в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не свідчить про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, оскільки направлення складається лише у разі згоди водія пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, з огляду на те, що зазначений документ є підставою для його проведення. Більше того, з протоколу про адміністративне правопорушення та з пояснень свідків видно, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що передбачає як пропозицію пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу так і у відповідному закладі охорони здоров`я, на що у даному випадку останній відмовився, що зафіксовано у відповідних процесуальних документах, а тому доводи ОСОБА_1 в цій частині апеляційний суд вважає неприйнятними. Аналогічно, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо тієї обставини, що газоаналізатор Драгер є несертифікованим технічним засобом, оскільки у даному випадку йому в провину ставиться саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а не оскарження його результатів. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо ненадання належної оцінки показанням свідка ОСОБА_2 спростовуються текстом оскарженої постанови, оскільки суд першої інстанції критично поставився до показів вказаного свідка з огляду на ту обставину, що він є товаришем ОСОБА_1 , тобто зацікавленою у справі особою, а також двічі змінював власні покази, а тому суд зробив обґрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, що покази цього свідка спрямовані на створення умов для уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Піскун